Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Прискорення темпів НТП у збільшенні ризику виникнення надзвичайних ситуацій на об’єкті.

Роль, місце і завдання цивільної оборони в структурі заходів по забезпеченню життєдіяльності населення, держави. | Цивільна оборона в сучасних умовах | Цивільна оборона зарубіжних країн. Міжнародне співробітництво у сфері цивільної оборони | Організаційна структура цивільної оборони України, сили і засоби цивільної оборони, формування війська цивільної оборони України. | Надзвичайні ситуації та їх класифікація. Класифікатор надзвичайних ситуацій. | Ядерна зброя. Осередок ядерного ураження. | Хімічна зброя. Осередок хімічного ураження. | Біологічна зброя. Осередок біологічного ураження. | Характеристика бактеріальних засобів, способи захисту від них. | Заходи для зниження імовірності виникнення надзвичайних ситуацій на об’єкті. |


Читайте также:
  1. IV. КУЛЬТУРНИЙ ТУРИЗМ ТА ЙОГО ВИНИКНЕННЯ
  2. IV. КУЛЬТУРНИЙ ТУРИЗМ ТА ЙОГО ВИНИКНЕННЯ
  3. Визначення очікуваної дохідності і ризику портфеля
  4. Визначить причини виникнення критичного напрямку політичної економії на початку XIX ст. Поясніть його критичну та соціальну спрямованість, назвіть головні школи та представників.
  5. Виникнення пустель
  6. ВИНИКНЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ ЕМІСІЙНИХ БАНКІВ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЇХ СТАТУСУ
  7. Заходи для зниження імовірності виникнення надзвичайних ситуацій на об’єкті.

Бурхливий науково-технічний прогрес, особливо в XX сторіччі, сприяв не тільки підвищенню виробництва, росту матеріального добробуту та інтелектуаль­ного потенціалу суспільства, але й значно підвищив можливість аварій великих технічних систем. Разом з тим економічні, духовні, релігійні, етнічні та інші супе­речки спричинили в цей період до великої кількості війн та збройних конфліктів.

Зростання кількості і розширення масштабів надзвичайних ситуацій техно­генного та природного характеру, які викликають значні матеріальні та людські втрати, роблять вкрай актуальною проблему безпеки в природно-техногенній та екологічній сфері.

За останні 30 років у природних катастрофах загинуло більше 4 млн. осіб, а кількість постраждалих перевищила 3 млрд. Прямі економічні збитки склали більш, як 400 млрд. доларів.

Розвиток цивілізації веде до зростання кількості населення нашої планети. На початку нашої ери на Землі мешкало 250 млн. осіб. На початку XIX століття чисельність населення планети сягнула 1 млрд., а в 1986 році — 5 млрд. осіб. У листопаді 1999 року на Землі з'явився 6-ти мільярдний мешканець.

Одночасно з демографічним вибухом відбувається процес урбанізації насе­лення. За даними ООН, частка міського населення складає понад 80%. Виникають мегаполіси, які спричиняють знищення природного середовища.

Проблеми взаємодії між людиною та навколишнім середовищем зумовлені її життєдіяльністю. Під впливом діяльності людини відбуваються зміни природного стану. Недотримання законів природокористування негативно впливає на довкілля і на умови життя як нинішнього так і наступних поколінь людей.

Зростання чисельності населення зумовлює зростання промислового вироб­ництва та транспортних засобів. Це, в свою чергу, супроводжується зростанням споживання сировинних ресурсів.

Порівняно з 1960 роком у 2000 році споживання електроенергії у світі складає 413%. Як показує статистика, промислове виробництво подвоюється кожні 12—15 років, але при цьому зростають викиди забруднювальних речовин в атмосферу.

Серйозні занепокоєння викликає стан техногенної безпеки, оскільки техно­генні катастрофи призводять до загибелі великої кількості людей.

Прискорення темпів науково-технічного прогресу, використання складних технічних систем, збільшення ризику аварій при їхній експлуатації, це реальна загроза для здоров'я і життя людей.

До того ж, науково-технічний прогрес, забезпечуючи задоволення постійно зростаючих матеріальних та духовних потреб суспільства, разом з тим породжує нові проблеми, пов'язані з появою потужніших та небезпечніших джерел техно­генного ризику. Так, відкриття радіоактивності, поряд із багатьма позитивними моментами, додало до звичайних видів небезпеки — пожеж та вибухів — ще й радіаційну небезпеку: розвиток хімії та генної інженерії викликав появу проблеми токсичної небезпеки; у металургії внаслідок використання газу та водню виникла небезпека вибухів; у нафтопереробці за рахунок розширення асортименту кінцевої продукції збільшилась токсичність.

Розвиток науки і техніки призводить до наслідків у двох протилежних напрямках. З одної сторони, значно зросли засоби та способи ліквідації наслідків аварій і стихійних лих, їх прогнозування та попередження. З другої сторони, також незвично зросли можливі масштаби аварій і катастроф внаслідок великої концентрації енергії окремих енергетичних комплексів.

До найбільш типових з них можна віднести транспортні аварії та катастрофи, вибухи, пожежі, завали, затоплення, аварії з викидом радіоактивних, сильно­діючих отруйних та біологічних речовин, аварії на електроенергетичних, кому­нальних, очисних системах та інші. На думку іноземних спеціалістів, від техно­генних катастроф та стихійних лих у середньому за рік втрачається 2—4% національ­ного валового продукту країни.

Серед основних факторів, що впливають на збільшення масштабів наслідків надзвичайних ситуацій слід відзначити рівень технічного стану підприємств, концентрацію виробництва та населення у великих промислових містах, прорахунки та недоліки в розміщенні виробництва, організацію потенційно небезпечної діяльності в зонах можливих катастроф природного характеру. Так, збільшення частки морально та фізично застарілих технологій та обладнання, відсутність процесу оновлення виробництва значно збільшують технологічний ризик.

Вважається, що за ступенем забруднення природного середовища перше місце посідають металургійна промисловість та транспорт. Але чисельність світового автотранспортного парку з 1960 по 1990 роки зросла від 120 до 420 млн. автомобілів.

Однією з важливих проблем нашого часу стало утворення в деяких регіонах зон екологічної несумісності, коли при неповному та некомплексному вико­ристанні сировини відходи декількох підприємств, реагуючи між собою, утворюють нові токсичні речовини. У зв'язку з цим необхідно вдосконалити організацію регіонального виробництва з урахуванням загальної (сумарної) несумісності підприємств.

Катастрофічні наслідки природних катаклізмів та стихійних лих широко відомі всьому людству. Залишки зруйнованих, затоплених, похов-аних під попелом та залишених жителями міст свідчать не тільки про масштаби трагедій, силу сліпої стихії, недосконалість знань у питаннях містобудівництва та надійності споруд, але і про обмежені можливості при ліквідації наслідків цих лих, не кажучи уже про організоване проведення рятувальних та відновлю-вальних робіт.

Стихійні сили природи, що не підвладні людині, наносять населенню нашої планети значні збитки. У деяких випадках причиною виникнення катастрофічних лих є дії самих людей. Наприклад, ландшафтні пожежі виникають внаслідок недотримання населенням правил пожежної безпеки, засухи і обміління рік — у результаті непродуманого вирубування лісів; помилки при проектуванні викликають сповзання грунту, обвали та обрушення споруд, а безконтрольний викид у навколишнє середовище шкідливих промислових відходів — небезпечні порушення екологічної рівноваги.

З метою підвищення родючості грунтів та боротьби з шкідниками в сільському виробництві використовуються різноманітні пестициди та гербіциди, які негативно впливають на стан навколишнього середовища.

Стихійні лиха непідвласні і державним кордонам. Досвід боротьби із сти­хійними лихами, які часто розповсюджуються на ряд сусідніх країн, показав настійливу необхідність у міжнародному співробітництві та наданні всебічної допомоги при ліквідації їх наслідків. Для ліквідації втрат причинених стихійним лихом, іноді приходиться поєднувати зусилля багатьох країн. З цією метою при ООН створена Міжнародна консультативна організація (МОГО), у склад якої входять представники більше ЗО держав та міжнародних організацій, її завданнями є не тільки надання допомоги при катастрофах і рятування потер­пілих, але і проведення заходів спрямованих на попередження можливих втрат при промислових і транспортних аваріях, забрудненні навколишнього середовища.

На даному етапі стратегія техногенної безпеки містить у собі: районування територій за ступенями ризику; здійснення заходів з попередження аварій і техногенних катастроф; підготовку сил для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; контроль з питань техногенної безпеки; соціальний захист постражда-лого населення.

Аналіз світового досвіду показує, що в сучасних умовах необхідно діяти у таких напрямках:

— всебічне удосконалення нормативно-правової бази;

— створення методології оцінки ризику;

— здійснення моніторингу за станом навколишнього середовища;

— здійснення заходів з попередження надзвичайних ситуацій природного характеру або максимального зниження їх наслідків;

— підготовка сил і засобів та підтримання їх у готовності до дій у НС;

— проведення навчань для населення по діях при НС природного характеру;

— розвиток міжнародної співпраці з питань захисту населення.

 


Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 92 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Нові види ЗМУ.| Організація цивільної оборони на ОГД

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)