Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Психологычны особливосты розвитку свыдомосты дошкыльникыв

Види уваги, розвиток уваги, методи дослідження уваги у дітей з вадами слуху дошкільного віку. | Будова, функціонування та якості ЦНС дошкільника. | ПЕРВИННІ АВТОМАТИЗМИ І НАВИЧКИ. НАВИЧКИ І СВІДОМІСТЬ. ЯВИЩЕ НЕУСВІДОМЛЕНОЇ УСТАНОВКИ, СПЕЦИФІКА ФОРМУВАННЯ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ. | Фізіологічні, нейрофізіологічні основи і механізми уваги. Увага та установка у дітей з вадами слуху дошкільного віку. | Теорія діяльності | Природничо-наукові основи дошкільної сурдопсихології | Уява та її формування в патологічному розвитку. | Пам'ять та її характеристика у розвитку дітей дошкільного віку з вадами слуху | Культурно – історична теорія Л. С. Виготського та розвиток дітей з вадами слуху | Види памяті та особливості її протікання і формування в онтогенезі |


Читайте также:
  1. Базисна характеристика мовленнєвого розвитку та спілкування дітей п'яти років
  2. Базисна характеристика мовленнєвого розвитку та спілкування дітей семи років
  3. Базисна характеристика мовленнєвого розвитку та спілкування дітей чотирьох років
  4. Базова характеристика мовленнєвого розвитку та спілкування дітей п'яти років.
  5. Базова характеристика мовленнєвого розвитку та спілкування дітей семи років.
  6. Базова характеристика мовленнєвого розвитку та спілку­вання дітей шести років.
  7. Визначіть особливості третього (індустріального) періоду класичної школи політичної економії: представники, головні твори та їх значення для розвитку економічної науки.

.У старшого дошкільника намічається диференціація двох аспектів самосвідомості - самопізнання і самоставлення. Образ "Я" включає досить складну систему властивостей: зовнішніх, особистісних, статевих, з відображенням їх часової динаміки. Ускладнення образу "Я" відбувається значною мірою завдяки розвиткові у старшого дошкільника вміння розуміти себе, усвідомлювати свої внутрішні стани, переживання. Виготський писав: "Подібно до того, як дитина трьох років відкриває своє ставлення до інших людей, так семирічка відкриває сам факт своїх переживань" [Т. 4, с. 379]. Відомий психолог вважав цю здатність дитини надзвичайно важливим фактором розвитку її особистості, що не втрачає свого значення і надалі. На її основі виникають такі важливі особистісні якості, як впевненість у собі, тривожність, образливість, задоволеність собою.

У дітей виникає усвідомлення себе в часі, у часовій перспективі. Дитина спочатку живе тільки теперішнім, але згодом навчається співвідносити минуле - теперішнє - майбутнє. Старший дошкільник просить дорослих розказати про те, як він був маленьким, і сам із задоволенням згадує окремі епізоди недалекого минулого. Дитина розуміє, що раніше вона була маленькою, а зараз виросла. Її цікавить і минуле близьких людей.

До кінця раннього дитинства дитина твердо засвоює свою статеву приналежність, пізніше продовжуються інтенсивні процеси статевої соціалізації та статевої диференціації. Дівчинка орієнтується на зразки жіночої поведінки, які спостерігає в оточенні: на маму, бабусю, лікаря, вчительку, продавця. Батьки наводять їй у приклад інших дівчаток, сестричок; підбирають відповідний одяг, іграшки, виявляють більшу терпимість при порушеннях поведінки, створюючи цим умови для статевої соціалізації. Відповідно, по-іншому батьки виховують хлопчиків. Вже у ранньому віці діти відмовляються брати на себе ролі, не відповідні їх статі: хлопчик впевнено відмовляється бути у грі мамою. Отже дошкільник звертає увагу не тільки на зовнішні статеві відмінності одягу, але й способи поведінки. Закладаються основи уявлень про стать, про розподіл статевих ролей у сім'ї та у суспільстві.

Усвідомлення своїх умінь і якостей, уявлення себе в часі, відкриття для себе своїх переживань - все це складає початкову форму усвідомлення дитиною себе, виникнення до кінця дошкільного віку "осо-бистісної свідомості" (Д.Б.Ельконін).

Дорослі з найменшого віку оточують дитину своїми любов'ю та турботою, радіють успіхам малюка та засмучуються його невдачами.

Внаслідок цього дитина розуміє свою значущість для близьких дорослих, міцні взаємозв'язки та взаємозалежність із ними. Поступово на основі перебільшено позитивних оцінок дорослих у дитини виникає ідеалізований самообраз, який ще недостатньо відмежований від "Я-реального". Суперечності між ними, що при оптимальному варіанті розвитку самосвідомості стають джерелом для самовдосконалення, тільки зароджуються. Посилення суперечності спостерігається у випадку розходження в оцінках дорослих поведінки дитини: мама вдома хвалить за те, що засуджує вихователь у садочку. Такі діти мають виразно ідеалізований самообраз (С. П. Тищенко), невідповідність якого реальній поведінці дитини компенсується за рахунок стабільно позитивного самоставлення.

Знання дитиною своїх недоліків прямо не визначає погіршення самоставлення. Наприклад, свої негативні вчинки старші дошкільники намагаються виправдати: "Я нікого сьогодні не бив, я тільки здачі давав"; "Я дівчат захищаю, а Юлю і Наталку штовхнув, бо вони сказали, що капітаном буде Женя" [146, с. 78]. Як відзначав відомий український дослідник самосвідомості П.Р.Чамата, дитині необхідно пережити своє ставлення до інших людей і ставлення інших людей до себе, щоб формувалось правильне ставлення до самого себе, правильна самооцінка [146, с. 70]. При самооцінці, коли дошкільник, визначає, що він "іноді хороший, іноді поганий", спостерігається емоційно позитивне самоставлення, при узагальненій позитивній самооцінці "хороший" - стримане емоційно-ціннісне ставлення. Діти 4 років частіше обгрунтовують емоційно-ціннісне самоставлення естетичною привабливістю, а не етичною ("подобаюся собі, тому що красива"). У 4-5 р. намічається бажання щось змінити в собі, хоча воно не стосується етичних рис. У старшому дошкільному віці на фоні загальної задоволеності собою, зростає прагнення змінити щось у собі. Характерна заява дитини: "я не хочу бути таким" [153, с. 221].

ВИСНОВКИ про особливості розвитку самосвідомості в старшому дошкільному віці:

- у самосвідомості вирізняється самопізнання, самооцінка і са-моставлення;

- образ "Я" включає досить складну систему властивостей (зовнішніх, особистісних, статевих, з відображенням їх часової динаміки);

- виникає "особистісна свідомість", проявами якої є усвідомлення своїх умінь і якостей, уявлення себе в часі, відкриття для себе своїх переживань;

- самоставлення дитини відзначається стабільною позитивною модальністю, яка компенсує травмуючий ефект усвідомлення дитиною своїх недоліків;

- розвиток самоставлення полягає у розвитку вмінь узгоджувати суперечності між "Я" реальним та "Я" ідеальним.

 


Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 179 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Види мислення та опосередкованість його формування у дітей з вадами слуху| Суспільно-історична природа психіки людини та її формування у онтогенезі.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)