Правові підстави доступу контролюючих державних органів до інформації про діяльність суб’єктів господарювання

Суб’єктів підприємництва перевіряли і будуть перевіряти завжди. І цей факт мало залежить від рівня демократичності або недемократичності держави. Обсяг і форми демократії, швидше за все, впливають на методи, форми і частоту перевірок підприємців. У демократичній державі підприємець чітко знає: коли, хто, на яких підставах буде його перевіряти і які при цьому права він має.

У пропонованій статті надані результати правового аналізу існуючих нормативів у сфері перевірки підприємців різними контролюючими органами. Аналізуються не тільки загальні підстави проведення перевірок різними суб’єктами, але й передбачені законодавством України можливості одержання контролюючими органами інформації від підприємця (надалі – юридичної і фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності).

Останнім часом в Україні спостерігається стійка тенденція по закріпленню принципу «прозорості» взаємин підприємців і органів державної влади. Підтвердженням цього може бути, приміром, Закон України «Про основи державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності». Цей нормативно-правовий акт визначає правові й організаційні основи реалізації державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності. При цьому державна регуляторна політика в сфері господарської діяльності визначається як напрямок державної політики, спрямований на удосконалення правового регулювання господарських відносин. Крім того, на регулювання адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади і суб’єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних і неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави в діяльність суб’єктів господарювання й усунення перешкод для розвитку господарської діяльності. Регуляторним актом вважається прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, що або окремі положення якого, спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади і суб’єктами господарювання.

Зазначений закон дає можливість суб’єктам господарювання брати більш активну участь в процесі підготовки регуляторних актів, у тому числі процедур, що стосуються порядку і перевірок підприємств. По цьому перша рекомендація стосується саме цього закону: підприємцям необхідно вивчити свої права за законом «Про основи державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності» і реалізовувати їх. Але предмет нашої статті стосується іншого. Ми керуємося вже діючими на сьогодні (а не проектами) правовими нормативами щодо перевірок підприємств різними суб’єктами влади.

Загальну правову основу для перевірок контролюючих органів складають законодавчі акти, які визначають правовий статус відповідних органів. Такими можуть бути, наприклад, закони України «Про державну податкову службу в Україні», «Про міліцію», «Про прокуратуру», «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні». Крім того, підстави для проведення перевірок включені в Закони України «Про захист прав споживачів», «Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення», «Про оперативно-розшукову діяльність», Кримінально-процесуальний кодекс та інші нормативно-правові акти.

Розглянемо найбільш розповсюджені випадки проведення перевірок з погляду забезпечення інформаційної безпеки суб’єктів підприємництва.

Дата добавления: 2015-11-04