Структура та обсяг годин за темами курсу

ВСТУП

Феномен релігії в історії людської цивілізації незбагненний. Виникнувши на зорі появи homo sapiens, вона й нині відстежується в діапазоні від чотирьох світових віросповідань до проявів тотемізму навіть в сьогоднішньому дні.

Феномен релігії є в тому, що без неї не обходилося жодне людське (суспільне) формування, починаючи від первинної сім’ї, через рід, а далі – через цілі суспільно-політичні формації.

Упродовж останніх років в Україні помітно зріс інтерес широких кіл громадськості до релігії та діяльності церкви, її історичного минулого. Він зумовлений ідеологічним вакуумом, новим ставленням держави, сподіванням людей, що за її допомогою розпочнеться духовне відродження суспільства, поліпшиться моральний клімат, а сама церква, здолавши затяжні й небезпечні міжконфесійні негаразди, сприятиме збереженню й зміцненню соціальної злагоди та розбудови Української держави.

На сучасному етапі розвитку історичної думки актуальним є питання становлення національної церкви та власної віри починаючи з найдавніших часів (язичницьких) і дотеперішнього часу..

1.1. Мета навчальної дисципліни.

Вивчати історію церкви і релігійної думки в Україні, сприяти приміненню теоретичних знань на практиці. Формулювати загальні закони розвитку й функціонування науки про релігію. Здійснювати власні наукові розвідки в галузі історії церковно – релігійного життя в Україні.

1.2. Завдання дисципліни.

Вивчати історію релігії і церкви, усвідомити їхнє місце і роль в житті українського народу. Розуміти тенденції їхнього розвиту в сучасних умовах, основні положення українського законодавства про свободу совісті та релігійні організації. На основі наукових принципів ставлення до релігії і церкви, вміти формувати власну позицію до них, правильно дотримуватись і виконувати вимоги українського законодавства про свободу совісті та релігійні організації, підтримувати і сприяти заходам спрямованим на відродження сакральної культури української нації на діалог та співробітництво віруючих і невіруючих в ім’я розвитку національної культури.

Згідно з навчального плану дисципліна вивчається в обсязі 54 години. На денній формі навчання на аудиторні заняття відведено 22 год., з них лекцій – 12 год., семінарські заняття – 10 год., 32 год на самостійну та індивідуальну роботу. На заочній формі навчання на аудиторні заняття відведено 10 годин: 6 годин – лекції, 4 годин – семінарські заняття. 44 годин самостійна робота. Порядок вивчення курсу визначено робочою програмою.

1.3. Знання та вміння.

Опановуючи навчальну дисципліну "Історія релігії і церкви в Україні" студенти засвоюють передбачені програмою знання та вміння і на цій основі набувають необхідних вмінь та навичок щодо вивчення причин, рушійних сил та наслідків подій та історичних явищ історії, їх взаємозв’язок із загальноісторичними процесами.

Знання з "Історія релігії і церкви в Україні" сприяють розвитку науково-дослідницьких навиків студентів, уміння працювати з науковою літературою, статистичними джерелами.

1.4. Міждисциплінарні зв’язки.

Для вивчення навчальної дисципліни „Історія релігії і церкви України” студентам необхідно використовувати набуті знання з дисциплін: „Релігієзнавство”, „Давня та нова історія України”, „Новітня історія України”.

Під час роботи над кожною темою студентам необхідно керуватися запропонованим розділом у методичних рекомендаціях, питаннями для самоконтролю, використовуючи рекомендовану літературу.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

1.5. Зміст тем дисципліни

Вступ

Предмет та основні завдання дисципліни, її місце в системі історичних дисциплін з історії України. Історіографія та джерела.

Тема 1. Дохристиянські вірування українського народу.

Початкові вірування. Поняття про всесвіт. Рослинний світ. Слов’янська міфологія. Головні дохристиянські боги. Дохристиянське богослужіння. Старовинні народні свята, повір’я.

Тема 2. Початки християнства на Русі.

Сказання про св. Андрія Першозваного. Візантія і східні слов’яни в перші віки нашої ери. Розповсюдження християнства в грецьких містах - державах. Готська держава і прийняття християнства готами. Походи Аскольда та Діра на Візантію. «Фотієве хрещення». Місіонерська діяльність солунських братів Кирила і Мефодія. Християнство за перших київських князів: Олега та Ігоря. Княгиня Ольга - перша християнка на київському престолі. Святослав Ігорович.

Тема 3. Прийняття християнства на Русі.

Володимир Великий. Релігійна реформа 980р. Легенда про вибір віри. Причини орієнтації Володимира на візантійське християнство. Вплив християнської церкви на розвиток культури Київської Русі.

Тема 4. Християнська церква в руських землях в ХІ – ХІІІ ст.

Організація церкви. Монастирі. Києво-Печерська лавра. Принудження як засіб християнізації. Боротьба з дохристиянськими віруваннями та традиціями. Релігійний синкретизм. Татаро-монгольське іго та його вплив на життя православної церкви в Україні. Місцеві культи.

Тема 5. Українська православна церква в литовсько-польську добу.

Причини та передумови поділу митрополії. Обрання власного митрополіта в Москві. Проблеми канонічності. Боротьба за духовну владу на українських землях. Висвята окремого митроліта Київського. Значення розділу митрополії для подальшої історії православ’я в Україні. Українське православ’я і Вселенська церква. Законодавчі акти польсько-литовської держави щодо церков Східного обряду. Українське церковне право. Церковний устрій та управління. Біле духовенство. Монастирі. Церковні братства: їх діяльність та значення. Острозька Біблія 1581р. Церква і козацтво. Реформи Петра Могили. Ідея київського патріархату.

Тема 6. Поширення католицтва та історія Римської церкви

на українських землях.

Основні етапи поширення католицтва. Католицькі ордени. Монастирі. Єзуїти та їх діяльність на українських землях. Значення католицької церкви в історії України. Україна доберестейської доби.

Тема 7. Становлення греко-католицької церкви та її роль в житті українського народу.

Історичні передумови Брестейської унії. Митрополіт Михайло Рогоза і проблема союзу церков. Укладення Берестейської унії. Українська митрополія в першій половині 17ст.

Тема 8. Православна церква в роки Визвольної війни та Руїни.

Релігійний фактор у повстанні Б.Хмельницького. Релігійна програма повстання. Уніатська церква в роки Визвольної війни. Московський патріархат і Київська митрополія. Українське православ’я після Переяславської ради 1654 р. Московський патріархат і Київська митрополія в період Руїни. Православна церква в кінці 17-18ст. Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату. Вплив Української церкви і культури на культуру Московської держави.

Тема 9. Церковне життя на Правобережній та Лівобережній Україні

в кінці ХVІІ – ХVІІІ ст.

Церковна організація на Правобережжі. Селянські рухи і церква на Правобережній Україні. Мелхіседек Значко-Яворський. Церковна організація на Лівобережній Україні. Парафіяльне духовенство і чернецтво. Церковно-монастирське землеволодіння. Господарська діяльність церкви. Церковні реформи: секуляризація церкви.

Тема 10. Православна церква в Україні в ХІХ – на поч. ХХст.

Встановлення державного контролю за економічною діяльністю церкви. Парафіяльне духовенство. Монастирі. Політична служба церкви державі. Старообрядство. Ліквідація греко-католицької церкви.

Тема 11. Відродження української православної церкви 1917 – 1921 рр.

Становище православної церкви після Лютневої революції 1917 р. Боротьба за створення Української Автокефальної церкви. Російська православна церква в Україні в 1917 – 1921 рр.

Тема 12. Релігійне життя в Україні в радянський період.

Заборона Української Автокефальної церкви. Становище православної церкви в період «культу особи» Сталіна. «Союз войовничих безбожників». Церква в роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн. Заборона греко-католицької церкви. Стосунки держави і церкви в роки «відлиги» та «застою». Вплив перебудовних процесів на релігійно-церковне життя.

Тема 13. Сучасне релігійне становище в Україні.

Розкол в православній церкві. Боротьба за об’єднання церков. Стосунки з Московським патріархатом.

Відновлення діяльності Української автокефальної православної церкви. Перший Собор Української автокефальної православної церкви (4 червня 1990 р.). Об’єднавчий собор (червень 1992 р.), собори УАПЦ та УПЦ-КП (1993 р.) та їхні наслідки. Заходи РПЦ щодо збереження свого впливу на українських віруючих.

Активізація діяльності релігійних громад: греко-католицької, римо-католиків мусульман, іудеїв, євангельських християн-баптистів, християн євангельської віри, свідків Єгових та ін.; поява нових релігійних течій. Неорелігії в Україні.

Закон України „Про свободу совісті та релігійні організації” (1991 р.) та Конституція України (1996р.): питання релігії.

Відношення влади до релігійних конфесій.

2. РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Трудомісткість курсу

Семестр	Кількість навчальних тижнів	Кількість аудиторних годин на тиждень	Розподіл годин
Усього	Кількість кредитів	Кількість кредитів за ECTS	Аудиторні	Самостійна робота	Індивідуальна робота
Усього годин	Лекції	Семінари
				1,3
Разом		1,3

Структура та обсяг годин за темами курсу

№ п/п	Назва теми	Усього годин	Лекції	Семінарські айняття	Самостійна робота	Індивідуальна робота	Форма контролю
Змістовний модуль № 1.
1.	Вступ	0,5			0,5
2.	Тема № 1. Дохристиянські вірування українського народу	1,5			1,5		Опитування на семінарському занятті та співбесіда на консультації.
Змістовний модуль № 1 – 2.
3.	Тема № 2. Початки християнства на Русі.						Опитування на семінарському занятті.
4.	Тема № 3. Прийняття християнства на Русі.						Опитування на семінарському занятті.
	Змістовний модуль № 1 – 3.
5.	Тема № 4. Християнська церква в українських землях в ХІ – ХІІІ ст.						Опитування на семінарському занятті.   Опитування на семінарському занятті.
6.	Тема № 5. Українська православна церква в литовсько-польську добу.
7.	Тема № 6. Поширення католицтва та історія Римської церкви на українських землях.						Співбесіда на консультації
8.	Тема № 7. Становлення греко-католицької церкви та її роль в житті українського народу.						Співбесіда на консультації
Змістовний модуль № 2 – 2.
9.	Тема № 8. Православна церква в роки Визвольної війни та Руїни.						Співбесіда на консультації
10.	Тема 9. Церковне життя на Правобережній та Лівобережній Україні в кінці ХVІІ – ХVІІІст.	2,5		0,5			Опитування на семінарському занятті
Змістовний модуль № 2 – 3.
11.	Тема 10. Православна церква в ХІХ – поч. ХХст.	4,5		0,5			Співбесіда на консультації
12.	Тема № 11. Відродження української православної церкви 1917 – 1921р.						Опитування на семінарському занятті.
Змістовний модуль № 2 – 4.
13.	Тема № 12. Релігійне життя в Україні в радянський період.						Опитування на семінарському занятті. Тестування.
14.	Тема № 13. Сучасне релігійне становище в Україні.						Опитування на семінарському занятті.
	Разом:
Модульна контрольна робота
Залік

2.3. Тематика та зміст лекцій

Тема № 1 – 3. Вступ. Дохристиянські вірування українського народу

Початки християнства на Русі. Прийняття християнства на Русі.

Лекція № 1. Зародження та початки християнства на Русі

(2 год.)

Логіка викладу

1. Історичні передумови прийняття християнства на Русі.

2. Християнство за перших Київських князів Аскольда, Ігоря, Ольги, Святослава.

3. Релігійні реформи 980 та 988 рр. Володимира Великого та їх значення.

Тема № 4. Християнська церква в руських землях в ХІ – ХІІІ ст.

Лекція № 2. Християнська церква в Руських землях ХІ – ХІІІ ст..

(2 год.)

Логіка викладу

1. Принудження як засіб християнізації.

2. Боротьба з дохристиянськими віруваннями і традиціями. Релігійний синкретизм.

3. Церковне управління на Русі. Створення перших православних монастирів.

Тема № 5. Українська православна церква в Литовсько-польську добу.

Лекція № 3. Православна церква в Литовсько-польську добу.

(2 год.)

Логіка викладу

1. Православна церква в Литовській державі.

2. Відокремлення Київської та Московської митрополій..

3. Погіршення становища церкви в польську добу.

4. Українські православні братства та їх діяльність.

5. Реформи Петра Могили.

Тема № 6 – 10. Поширення католицтва та історія Римської церкви на українських землях. Становлення греко-католицької церкви та її роль в житті українського народу. Православна церква в роки Визвольної війни та Руїни. Церковне життя на Правобережній таЛівобережній Україні в кінці ХVІІ – ХVІІІст. Православна церква в ХІХ – поч. ХХст.

Лекція № 4. Українська церква в роки національно-визвольної війни Б. Хмельницького й та приєднання до Московського патріархату. Православ’я в Україні у ХУІІІ –ХІХ ст.

(2 год.)

Логіка викладу

1. Релігійний фактор в роки Визвольної війни.

2. Українське православ’я після Переяславської Ради 1654 р.

3. Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату.

4. Українське православ’я під владою Московської держави (кін. XVII - ХІХ ст.)

Тема № 11 – 12. Відродження української православної церкви 1917 – 1921рр. Релегійне життя в Україні в радянський період.

Лекція № 5. Відродження української православної церкви 1917 – 1921рр. та її становище в радянський період

(2 год.)

Логіка викладу

1. Утвореня Української автокефальної православної церкви. Київський собор 1921 р.

2. Перші спроби наступу тоталітаризму на церкву.

3. Релігійне життя в період німецької окупації України.

4. Держава і церква в роки "відлиги" і "застою".

5. Зміни в релігійній політиці в період керівництва М.Горбачова.

Тема № 13 Сучасне релігійне становище в Україні.

Лекція № 6. Релігійне життя в незалежній Україні

(2 год.)

Логіка викладу

1. Становище православних церков у 1990-х – на поч. ХХІ ст.

2. Релігійні конфесії та неорелігійні течії в Україні після проголошення незалежності.

3. Основні положення українського законодавства про свободу совісті та релігійної думки.

2.4. Тематика та зміст семінарських занять

Семінарське заняття № 1

Тема: Християнство в Київській Русі

(2 години)

Мета: Прослідкувати становище християнства за перших київських князів: Аскольда, Ігоря, Ольги, Святослава. З’ясувати процес запровадження християнства Володимиром Святославовичем на Русі та його вплив на розвиток суспільства. Вказати зміни в матеріальній і духовній культурі Київської Русі під впливом християнізації.

План

1. Християнство за перших київських князів (ІХ – Х століття).

2. Запровадження християнства Володимиром Святославовичем на Русі та його вплив на розвиток суспільства.

3. Зміни в матеріальній і духовній культурі Київської Русі під впливом християнізації.

Контрольні завдання:

1. Які особливості існування впровадження християнства в роки правління княгині Ольги?

2. Яку релігійну місію Адальберта 961 – 962 рр. від Оттона І та причини невдачі в Руській землі.

3. Подайте позицію Святослава щодо нової християнської віри та вкажіть причини його прихильності до прадавнього язичництва.

4. Дайте пояснення кожному божеству, що входило до язичницького пантеону Володимира Великого.

5. Прослідкуйте процес створення митрополичої кафедри за Ярослава Мудрого.

6. Охарактеризуйте розвиток культури Київської Русі в період правління Ярослава Мудрого та вплив на неї візантійського християнства.

Методичні рекомендації

На підставі низки опрацьованої літератури необхідно прослідкувати процес прийняття хрещення на державному рівні за князювання Аскольда та з’ясувати роль християнства після вбивства останнього (882 р.), а також виділити особливості відносин християн з язичницьким населенням та правлячою верхівкою при правлінні Олега (882 – 912 рр.).

Охарактеризувати християнську сторону походів на Візантію князя Ігоря (941, 944): певну перевагу християнства на Русі згідно угоди з греками 944 року, наявність під кінець Ігоревого правління християнської опозиції.

Прослідкувати шлях до християнства київської княгині Ольги, вплив особистісного прикладу володарки на свідомість підданих. З'ясувати причини неприязні Святослава до греко-слов'янської віри, репресивні заходи князя у ході другого протихристиянського терору (969 – 972 рр.)

Висвітлити „духовне життя” князя Володимира Святославовича до і після 988 року, його протихристиянські заходи у Києві, Новгороді та інших містах, хрещення Володимира та прийняття нової релігії Руссю на засадах самостійної, рівної, незалежної церкви.

Охарактеризувати особливості устрою церкви на чолі з корсунським духовенством після запровадження християнства в Київській Русі, діяльність Ярослава Мудрого щодо створення церковної ієрархії та перших митрополитів.

Прослідкувати виникнення єпископій (16), особливості боротьби за митрополичий престол нащадків Я.Мудрого, соборний характер церкви.

З'ясувати особливості системи забезпечення церкви (І період, з часу виникнення – до кінця ХІ століття – князівське забезпечення, десятина; ІІ період, з кінця ХІ століття – десятина перетворювалася з частки князівських доходів на особливу данину).

Проаналізувати церковне судочинство: введено систему грошових штрафів на користь єпископа, широкі судові права церкви щодо церковнослужителів, мешканців церковних обителей, жителів сіл і міст (які належали церкві), судові права щодо іншого населення; справи, котрі розглядалися церковними судами; нормативну базу судової діяльності; функції нагляду за мірами й терезами.

Охарактеризувати розвиток інтелектуальної й філософської думки в Київській Русі: особливості вибору віри; дві тенденції розвитку християнських підвалин візантійської культури (ставлення до античної спадщини – аскетичне та філософський раціоналізм), характерна для Русі – аскетична; елементи світської й античної мудрості у перекладній літературі, як складовОЇ єдиної християнської духовної традиції.

Теми рефератів:

1. Характерні риси образів Володимирового пантеону.

2. Філософські і патріотичні засади Київського християнства в "Слові про Закон і Благодать" Іларіона.

ЛІТЕРАТУРА

1. Афанасьєв Ю.Н. Крещение Руси: вопросы истории и культуры // Наука и жизнь. – 1988. – № 6. – С. 23 – 32.

2. Борзова Е.П. История мировой культуры. – СП.: Изд-во „Лань”, 2001. – 672 с.

3. Брайчевский М. Крещение Владимира в 988 // Брайчевский М. Утверждение християнства на Руси. – К., 1989. – С.134 – 195.

4. Васильев М.А. Канун крещения Руси: проводы – похороны киевских кумиров Перуна и Волоса // Словяноведение. – 1999. – № 2 – С. 79 – 85.

5. Голубицький П. Раннє християнство і свобода совісті / Християнство – 2001. // Людина і світ. – 1997. – № 5 – 6. – С. 2 – 7.

6. Євстахович В. Початки християнства на українських землях // Український вісник. – 1990. – Випуск 9 – 10. – С. 227 – 239

7. Иванов С.А. Концепция К. Цукермана и византийские источники о христианизации Руси в 1Х веке // Словяноведение. – 2003. – №2. – С. 20 – 22.

8. Історія релігії в Україні / За ред. А. Колодного, П. Яроцького. – Т-во „Знання”, КОО, 1999. – 735 с.

9. Котляр М. Константинополь чи Рим?: З історії запровадження християнства на Русі // Всесвіт. – 1988. – № 5. – С. 174 – 181.

10. Котляр М. Літописні легенди про „хрещення Русі” та історична дійсність // Людина і світ. – 1988. – №5. – С. 22 – 27.

11. Котляр М.Ф. Запровадження християнства у давньоруській державі // Український історичний журнал. – 1988. – № 6. – С. 14 – 25.

12. Лозко Г. Християнське віровчення в Україні // Лозко Г. Українське народознавство. – К., 1995. – С. 207 – 215.

13. Лужний Р. Тисяча років християнської культури на Україні // Сучасність. – 1988. – № 7 – 8. – С. 192 – 206.

14. Моця О. Прийняття християнства за Володимира Святославовича (988) // Моця О. Київська Русь. Від язичництва до християнства. – К., 1996. – С. 57 – 77.

15. Моця О. Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К.: „Глобус”, 1996. – 224 с.

16. Моця О. Чому Русь прийняла християнство? // Людина і світ. – 1999. –№1. – С. 21-23.

17. Музиченко П.П. Історія держави і права України. – К.: Т-во „Знання”, 2000. – 662 с.

18. Нікітенко М. Хрещення князя Володимира у світлі нових досліджень // Історія в школах України. – 1998. – № 3. – С. 8 – 14.

19. Новиков М.П. Христианизация Киевской руси: методологический аспект. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 174 с.

20. Огієнко І. Стара українська віра: до хрещення Київської Русі // Київська старовина. – 1992. – №2. – С. 110 – 113.

21. Огієнко І.Ж. Хрещення українського народу // Огієнко І.Ж. Українська церква: Нариси з історії української православної церкви: У 2 т. – К., 1993. – Т.1. – С. 29 – 68.

22. Огієнко І.І. Літописне оповідання про охрещення Володимира // Огієнко І.І. Українська церква: Нариси з історії української православної церкви: У 2 т. – К., 1993. – Т.1. – С. 45 – 47.

23. Огієнко І.І. Хрещення українського народу // Київська старовина. – 1992. – № 2. – С. 110 – 121.

24. Огородник І.В. Організація державності. Християнізація Русі як зміна світоглядних та культурно – цілісних орієнтирів // Огородник І.В. Історія філософської думки в Україні. – К.: Вища школа, 1999. – С. 20 – 29.

25. Олесь О. Хрещення України // Олесь О. Княжа Україна: Минуле України в піснях. – К., 1991. – С. 81 – 84.

26. Почини християнства на Україні. Хрещення України. Організація церкви. Устав Володимира. ХІ ст. // Велика історія України з найдавніших часів: У 2 т. – К., 1993. – Т.1. – С.122 – 127.

27. Рапов О. Русская церковь в ІХ – первой трети ХІІ века. Принятие христианства. – М.: Высшая школа, 1988. – 414 с.

28. Саган О. Хрещення Руси – України // Історичний календар. – 2000. – К, 1999. – С. 228 – 229.

29. Сверстюк Є. Виступ на неофіційному відзначенні 1000 – річчя хрещення України // Український вісник. – 1990. – Вип. 13. – С. 163 – 170

30. Толочко П. Київська Русь / Ред. М.Т. Максименко. – К.: Абрис, 1996. – 360 с.

31. Толочко П. Хрещення Русі // Історія України. – 2000. – № 10. – С. 1 – 4.

32. Удод Г. Що дало християнство Україні (Про вплив християнства на громадсько–політичний і етнокультурний розвиток українського народу) // Народна творчість та етнографія. – 1997. – С.75 – 80.

33. Федотов Г. Християнство Київської Русі // Людина і світ. – 2001.– №8.–С. 2 – 10.

34. Харьковщенко Є. Слов'яни жили охрещені (Володимирове хрещення) // Людина і світ. – 2004. - №2. – С. 31-35.

35. Хрещення Русі (988) (літопис руський) // Хрестоматія з історії України: посібник для 7-11 класів. / Упорядники В.І. Гусєв, Г.І. Сургай. – К., 1996. – С. 31 – 32.

36. Ципин В. От крещения Руси до нашествия Батия // Вопросы истории. – 1991. – № 4 – 5. – С. 13 – 34.

37. Шуба А. Історико – культурні наслідки запровадження християнства на Русі // Шуба А. Православ'я і традиції національної культури. – К., 1989. – С. 6 – 15.

Семінарське заняття № 2

Тема: Українська православна церква в Литовсько-польську добу.

(2 години)

Мета: З'ясувати становище українського православ'я у ХІІІ – ХІV століттях: розширення впливу литовців на сусідні слов'янські держави, у тому числі – Україну, з дотриманням принципу „ми старини не рушаємо, а новини не вводимо”; фактори, що сприяли процесу християнізації Литви в характері східного християнства. Охарактеризувати становище українського православ'я після Кревської унії 1385 р., Городельської унії 1413 р. З'ясувати процес стабілізації монастирського життя у могилянську добу: організація та утримання монастирів, здійснення права патронату фундаторами або спадковими патронами, розробка П. Могилою ідеології церковного життя та прийняття монастирського статуту (1640 р.), закріплення православних парафій за впливовими довіреними особами з правом шляхти або за братствами. Оцінити роль братських шкіл, як осередків православної церковної й загальної освіти.

Охарактеризувати реформи церковної освіти та виникнення колегій, заведених П. Могилою.

План

1. Українська православна церква у Великому князівстві Литовському.

2. Державно–правове становище УПЦ в Литовсько–польській державі у ХІV – XVІ ст.ст.

3. Братства та їхня роль в житті української православної церкви.

4. П. Могила – фундатор нової української церкви.

Контрольні завдання:

1. З'ясуйте позицію Литви до українського православ'я в період ХІV століття, поясніть принцип місцевого населення "ми старого не руйнуємо, а новини не вводимо"

2. Які причини сприяли християнізації Литви за східним обрядом?

3. Яке було становище українського православ'я після Кревської унії 1385, Городельської унії 1413 р.

4. З'ясувати правовий стан православної церкви за короля Олександра (1501 – 1506), Сігізмунда І та Сігізмунда ІІ.

5. Прослідкувати особливості становища православ'я після Люблінської унії 1569 р.

6. Які причини створення православних братств.

7. Охарактеризуйте церковну діяльність П.Могили.

Методичні рекомендації

З'ясувати становище українського православ'я у ХІІІ – ХІV століттях: розширення впливу литовців на сусідні слов'янські держави, у тому числі – Україну, з дотриманням принципу „ми старини не рушаємо, а новини не вводимо”; фактори, що сприяли процесу християнізації Литви в характері східного християнства; права, якими користувалася православна церква в Литовській державі.

Охарактеризувати становище українського православ'я під владою литовського князівства після Кревської унії 1385 р., Городельської унії 1413 р., що стала провісницею наступаючої релігійної нетерпимості польської католицької державної влади до православної, причини розколу Литовського князівства на два ворожі табори й заходи польського короля Ягайла по подоланню його. Троцький привілей 1434 р. та Краківський статут 1433 р. – зрівняння в правах з польською католицькою шляхтою українську православну шляхту Галичини. Висвітлити політику щодо православної церкви князя Владислава ІІІ та Великого князя Литовського і короля Польського Казимира ІV.

З'ясувати правовий стан православної церкви під час князювання Великого князя Литовського та короля Польського Олександра (1501–1506), польських королів: Сигізмунда І (1506–1548) та Сигізмунда ІІ Августа (1548–1572). Охарактеризувати „стверджуючий привілей” 1511 року, виданий Сигізмундом І на сеймі Великого князівства Литовського у Бересті; привілей 1551 року, виданий Сигізмундом ІІ Августом на Віленському сеймі. Оцінити факт скасування ним 1563 року Городельського акту.

Прослідкувати становище православ'я після Люблінської унії (1569), посилення ворожнечі між католиками і „дисидентами” після смерті Сигізмунда ІІ Августа (1572).

Охарактеризувати постанови Варшавської конференції 1573 р., як важливого акту захисту прав не тільки протестантів, а й православних, релігійну боротьбу за королівства С. Баторія (1575 – 1586).

З'ясувати правовий стан православної церкви в перші роки правління Сигізмунда ІІІ.

Обґрунтувати „право подавання” великими князями литовськими та польськими королями, тобто роздавання церковних посад та його наслідки:

а)деградація вищої церковної ієрархії, її аморальне життя та вплив на національне й культурне життя в Україні;

б)крайній розлад української церкви – патрональне право „подавання столиць духовних й всіх хлібів духовних” (дарування архієрейських кафедр, монастирів, церков; королівський патронат над церквою), який витіснив соборність та собороправність у православній церкві України.

Прослідкувати обставини боротьби православних українців Галицької єпархії за права своєї церкви (1520 – 1535 рр.) та обрання львівського міщанина М. Тучапського і висвячення його на єпископа; скасування всіляких несправедливих заборон, як результат боротьби львівських міщан – українців; відновлення Галицької православної єпархії та реформування церковних братств, як опорних баз для організації української людності.

Охарактеризувати становище братств в кінці ХVІ століття, ставлення київського митрополита П. Могили до братств (ставропігійних теж).

Прослідкувати діяльність П.Могили щодо виправлення вад децентралізації церковної влади, період існування монастирів в зв'язку з легалізацією православної церкви Речі Посполитої у 1632 – 1633 рр.

З'ясувати процес стабілізації монастирського життя у могилянську добу: організація та утримання монастирів, здійснення права патронату фундаторами або спадковими патронами, розробка П. Могилою ідеології церковного життя та прийняття монастирського статуту (1640 р.), закріплення православних парафій за впливовими довіреними особами з правом шляхти або за братствами. Оцінити роль братських шкіл, як осередків православної церковної й загальної освіти.

Охарактеризувати реформи церковної освіти та виникнення колегій, заведених П. Могилою.

Тема реферату: Культурно-просвітницька діяльність Петра Могили

ЛІТЕРАТУРА

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: „Академвидав”, 2004. – 656 с.

2. Братства /16 – 17 ст./ // Велика історія України з найдавніших часів. –К., 1993. – Т.2. – С. 44 – 45.

3. Голубєв С. Митрополит Петро могила та його сподвижники // Хроніка 2000. – 2004. – №60. – С. 49-236.

4. Грінченко Б. Братства і просвіта в Україні // Між двох вогнів. – К., 1996. – С. 242 – 245.

5. Грушевський М. Київське братство і братство Луцьке, їх засоби, завдання і методи. Братське шкільництво взагалі і Київське зокрема // Грушевський М. Історія української літератури. – Т.ІV. – кн.1. – К., 1996. – С. 91 – 127.

6. Дорошенко Д. Становище православної церкви в Литовській і Польській державах. Церковні братства // Дорошенко Д. Нарис історії Київської землі від Ярослава до кінця ХІV сторіччя. – К., 1991. – Т. 2. – С. 162 – 178.

7. Жуковський А. Нарис історії України. – Львів: Вид-во наук. тов-ва ім. Т. Шевченка, 1992. – 230 с.

8. Зі статуту Львівського братства (1586) // Хрестоматія з історії України: посібник для 7 – 11 кл. – К., 1996. – С. 57 – 58.

9. Костомаров М. Петро Могила // Між двох вогнів. – К., 1996. – С. 319-352.

10. Кочан Н. Прелюдія Берестя: (Флорентійська унія і київське православ’я) // Людина і світ. – 1993. – №10 – 12. – С. 20 – 25.

11. Кочан Н.І. Флорентійська унія і Київська митрополія до характеристики розвитку та втілення ідеї унії церков: (до 400 – річчя Берестейської унії) // Український історичний журнал. – 1996. – №1. – С. 28 – 45.

12. Крижанівський О.П., Плохій С.М. Реформа Петра Могили // Крижанівський О.П., Плохій С.М. Історія церкви та релігійної думки в Україні: У 3-х кн. – К., 1994. – Кн. 3. Кінець ХУІ – середина ХІХ століття. – С. 63-66.

13. Микитась В. Братські школи. Острозька школа – колегіум // Микитась В. Давньоукраїнські студенти і професори. – К., 1994. – С. 49 – 70.

14. Міляєва С. Митрополит Петро Могила і духовне середовище Києва 30-40-х рр. ХVІІ ст. // Хроніка 2000. – 2004. – №60. – С. 403-418.

15. Музиченко П.П. Українські землі під владою Речі Посполитої /друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ ст. // Музиченко П.П. Історія держави і права України. – К., 2000. – С. 144 – 175.

16. Огієнко І.І. Церковний рух в Україні в XVІ віці // Огієнко І.І. Українська церква: Нариси з історії Української православної церкви. – К., 1993. – С. 119 – 123.

17. Огородник І.В. Огородник В.В. Історія філософської думки в Україні. – К.: Вища школа: Т-во „Знання”, КОО, 1999. – 543 с.

18. Окара А. Петро Могила та занепад православної духовності у ХVІІ-ХVІІІ ст.: (Од Візантійського стилю до бароко) // Хроніка 2000. – 2002. – №49-50. – С. 379-386.

19. Ольхіна Н. Просвітитель і реформатор Петро Могила (1596-1647) // Історія України. – 2003. – С. 31-34.

20. Правове становище України у складі Речі Посполитої // Історія держави і права України: Навч. посібник / За ред. А.С. Чайковського. – К., 2000. – С. 127 – 155.

21. Рева Л. Анфологіони Львівського ставропігійського братства (Львівське братство і його роль у розвитку української культури ХYІ – ХYІІ ст.) // Пам'ять століть. – 1997. – №4. – С. 142 – 145.

22. Русина О. Українські землі під литовським і польським володарюванням // Історія України в особах. Литовсько – польська доба. – К., 1997. – С. 3 – 45.

23. Семчинський С. Петро Могила – митрополит, учений // Історичний календар. – 2002. – К., 2002. – С. 27-42.

24. Терещенко Ю.І. Загострення національно – релігійних і соціальних суперечностей наприкінці ХYІ ст. // Історія України. – 1997. – С. 58 – 67.

25. Україна під литовським пануванням і захоплення її Польщею // Нариси з історії України. – Вип. 2. – К., 1939. – С. 3 – 16.

26. Українські землі в складі Литви й Польщі // Історія України. – К., 2000. – С. 65 – 88.

27. Шевченко О. Петро Могила: штрихи до портрета людини, діяча, богослова // Українська мова та література. – 1999. – №14. – С. 3-4.

Семінарське заняття № 3

Тема: Українська церква в роки національно-визвольної війни Б. Хмельницького й та приєднання до Московського патріархату. Православ’я в Україні у ХУІІІ –ХІХ ст.

(2години)

Мета: Охарактеризувати становище православ’я у військово-державному утворенні Запорізької Січі. Прослідкувати релігійні мотиви у боротьбі українського народу в роки національно-визвольної війни ХVІІ ст. З’ясувати розвиток українського православ'я після Переяславської Ради 1654 року. Прослідкувати рішення православного собору у Києві (1685 рік) та втрату незалежності Київською митрополією. Охарактеризувати церковна політику Єлизавети Петрівни і Катерини ІІ в Україні. Виділити фактори, якими обтяжувалася в Україні церковна політика великоросійського самодержавства: курс на витіснення національних особливостей церковно-релігійного життя українського народу; ступінь зв'язку з народом, його інтересами, культурою, побутом різних груп українського духовенства. Перерахувати зовнішні ознаки „торжества” офіційної ортодоксально-московської церковної моделі в Україні.

План

1. Православ’я у військово-державному утворенні Запорізької Січі.

2. Релігійні мотиви у боротьбі українського народу в роки національно-визвольної війни ХVІІ ст.

3. Українське православ'я після Переяславської Ради 1654 року.

4. Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату.

5. Українське православ’я під владою Московської держави (кінець ХVІІ – ХІХ ст.)

Контрольні завдання:

1. Які особливості релігійного життя в Запорізькій Січі протягом ХV – ХVI століття.

2. Як трасформувалися в русло поточної релігійної політики ідеї повстання.

3. Який вплив Гадяцької угоди на погіршення внутрішньо церковної ситуації у православ'ї на користь уніатів.

4. З'ясуйте особливості розвитку української віри після Переяславських статей (жовтень 1659).

5. Вплив Андрусівського миру на церковно-релігійне життя в Україні.

6. Прослідкувати процес поступового вилучення храмів з під Київської митрополії та примусове підпорядкування московським впливам.

7. Охарактеризуйте церковний собор 1685 р. в Києві та узгодження Акту злуки Київської митрополії з Московським патріархатом 1686 р.

8. Наслідки підпорядкування 1686 р. на внутрішньо церковне життя в Україні.

9. З'ясуйте дію духовного регламенту 1721 р. на православну церкву, та перетворення останньої на складову частину державного механізму.

10. Порівняйте політику щодо церкви Єлизавети Петрівни та Катерини ІІ.

11. Виділити особливості існування церкви в ХІХ ст.

Методичні рекомендації

Назвати причини процесу незначного будівництва церков у Запорізькій Січі протягом ХV – ХVІ століть. Охарактеризувати вплив наслідків соціально–класового розшарування козацького товариства в ХVІ –ХVІІ століттях на роль церкви, засоби задоволення особистісної та групової релігійності запорожців, внутрішньоцерковну діяльність січової церкви Покрови Богородиці. З'ясувати спроби управління церковним життям військово-державного утворення Запорізької Січі, роль Києво – Межигірського монастиря, як авторитетного козацького центру для церковного спілкування, відносини між монастирем і Січчю.

Прослідкувати основні риси релігійності запорізьких козаків, умови дії аскетичних святинь – монастирів.

З'ясувати головні причини конфронтації козаччини з урядом Росії на підставі офіційних документів повстання, листів та універсалів Б. Хмельницького (порушення Річчю Посполитою давніх прав та привілеїв козацького стану, ідея захисту „грецької релігії”). Охарактеризувати процес переслідування католиків та іудеїв у 1648–1649 рр., зміни у ставленні козацької старшини до тодішніх православних інституцій.

Прослідкувати, як трансформувалися в русло поточної релігійної політики ідеї повстання.

Охарактеризувати програму антиуніацької боротьби гетьманської адміністрації: лист Б. Хмельницького до короля Я. Казимира і канцлера Є. Оссолінського „ Пункти прохання й. к. м. Війська Запорізького” (Переяслав), „Пункти вимог Війська Запорізького” (Зборів). З'ясувати умови ратифікації Зборівського договору на сеймі 1649 року, участь у ньому митрополита С. Косова, поступки православним згідно спеціального королівського привілея, невдалу спробу козацьких послів щодо скасування унії на сеймі 1650 року.

Прослідкувати вплив наслідків воєнної кампанії 1651 року на ставлення вищої православної ієрархії до гетьманської влади.

Охарактеризувати функції православної церкви і митрополита після Переяславської угоди: причини опозиційності митрополита С. Косова; завдання посольства, очолюваного ігуменом І. Гізелем до царя Олексія Михайловича; боротьбу за митрополичий престол після смерті С. Косова при гетьманах Б. Хмельницькому і його наступникові І. Виговському та її наслідки.

З'ясувати вирішення питання унії у ході підписання Гадяцької угоди (1658 р.) та сейму (1659р.), обставини подолання організаційної кризи й поліпшення внутрішньоцерковної ситуації у православ'ї на користь уніатів.

Охарактеризувати зміни у релігійній сфері в зв'язку з укладенням Переяславських статей (жовтень 1659 р.), практичні кроки щодо підпорядкування Київської митрополичої кафедри Московській патріархії (Л. Баранович, М. Филимонович), назрівання конфлікту між світською і духовною владою (гетьманом І. Брюховецьким та М. Филимоновичем) та намагання вирішити його на Московському соборі 1666 – 1667 рр.

З'ясувати роль Андрусівського миру в утвердженні нових відносин у церковній сфері, перепідпорядкування Київської митрополії Московській патріархії: вилучення з під влади Константинопольського патріарха Києво – Печерської лаври (1684 р.) та Київської митрополії (1685 р.).

Прослідкувати вплив рішень елекційного собору (1685 р.) на церковне життя: підтвердження елекцій у Москві, посольство в російську столицю і посвята Гедеона в митрополити, узгодження акту злуки Київської митрополії з Московським патріархатом у Константинополі та визнання його Річчю Посполитою, обставини розпаду Київської митрополії.

Охарактеризувати ситуацію, що склалася в православ'ї наприкінці ХVІІ століття: церковний собор 1685 року в Києві і заява на ньому новообраного митрополита київського Гедеона Святополка Четвертинського про прийняття посвячення від московського патріарха, документи – звернення до гетьмана І. Самойловича українського православного духовенства, практичний пасивний опір В. Ясинського, Л. Барановича щодо підпорядкування Київської митрополії московського патріархату.

З'ясувати чинники, які сприяли втраті самостійності Київської митрополії (1686 р.): складна внутрішньоцерковна ситуація і міжцерковні відносини; усунення з гетьманства І.Самойловича (протегував Г.Четвертинському), саморуйнаційні дії або відокремлення окремих українських ієрархів від церковного керівництва Гедеона – архієпископа чернігівського Л.Барановича, архімандрита Києво–Печерської лаври В. Ясинського, львівського митрополита Й. Шумлянського – втрачено управління єпископіями, архімандріями, ігуменствами, монастирями, церквами в митрополії.

Обґрунтувати заходи з обмеження, а згодом і ліквідації особливостей православної церкви, поступовим згортанням її стародавніх прав і вольностей, дію Духовного регламенту (1721 р.) – документу, що перетворював церкву на складову частину державного механізму, ліквідовував патріаршество і впроваджував Синод.

Охарактеризувати категорію „непотребных”, національні особливості православної церкви та принципи самодіяльно–синодальної влади стосовно православ'я в Україні, що ідеологічно забезпечувало монолітність і неподільність щойно декларованої імперії.

З'ясувати зміни в православ'ї України під час царювання Єлизавети: відновлено митрополиче титулування архієреїв, при київських архієреях встановлено духовну консисторію (церковний суд).

Прослідкувати становище парафіяльного духовенства, церковнослужителів; заходи митрополита Т. Щербацького щодо відновлення хоча б частково прав київських митрополитів; дії Катерини ІІ відносно підготовки нового уложення законів Російської імперії, в тому числі й тих, що стосувалися церкви та поширення указів про секуляризацію маєтків монастирів, церков, архієрейських домів (1786); наступ цариці на національно-релігійні традиції після 1775 року.

Проаналізувати акти фактичного підпорядкування православної церкви в Україні російській столиці в кінці ХVІІІ століття, впровадження курсу влади на зміцнення церкви як складової частини державно–бюрократичної системи, наближення духовенства за юридичним та суспільним статусом до дворянства, пошуки оптимального варіанту церковного управління. Назвати складові частини централізації, уніфікації та бюрократизації церковної системи.

Виділити фактори, якими обтяжувалася в Україні церковна політика великоросійського самодержавства: курс на витіснення національних особливостей церковно-релігійного життя українського народу; ступінь зв'язку з народом, його інтересами, культурою, побутом різних груп українського духовенства. Перерахувати зовнішні ознаки „торжества” офіційної ортодоксально-московської церковної моделі в Україні.

Розповісти про період перебудови і становлення єпархій (було 9) як нових церковно-адміністративних областей в першій половині ХІХ століття. Прослідкувати причини поступового падіння авторитету офіційної церкви, ієрархії, духовенства серед народу.

Охарактеризувати реалії християнського життя в Україні (існування двох типів релігійності): перший – насаджуваний казенною церквою й другий – базувався на народному християнстві; виникнення проявів вільнодумства, невір'я, атеїзму серед частини інтелігенції, робітників, молоді в ІІ половині ХІХ ст.;заходи подолання кризових процесів у православній церкві у вказаний період.

Оцінити стан православної церкви в ХІ Хст.

Тема реферату: Православні монастирі та їхня роль в духовній культурі України. Православна церква і українське суспільство у ХІХ ст.

ЛІТЕРАТУРА

1. Апанович О. Розповіді про запорізьких козаків. – К.: Дніпро, 1991. – 331 с.

2. Багдасаров Р. Земний образ ангельського воїнства: (Запорізька Січ, як православний лицарський орден) // Людина і світ. – 1997. – С. 15 – 24.

3. Візер С. Монастирі в Україні першої половини ХVІІ ст.: міжконфесійне протистояння // Пам'ять століть. – 2004. – № 2. – С. 69 – 78.

4. Головата Н. Церква у політиці Б.Хмельницького // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку: Матеріали п’ятих Всеукраїнських читань. – К. – Черкаси, 1995. – С. 50 – 54.

5. Демочко В. Роль козацтва у відновленні та розвитку церковного життя в Україні у першій половині ХVІІ ст. // Історія України. – 2004. – № 38. – С. 1 – 3.

6. Заборовський Л.В. Некоторые проблемы изучения религиозной жизни украинского козачества в гетьманство Б. Хмельницкого // Запорозьке козацтво. – К., 1997. – С. 196 – 205.

7. Запорозьке козацтво в українській історії, культурі та національній самосвідомості: Матеріали міжнародної наукової конференції. – К. – Запоріжжя, 1997. – 376 с.

8. Крижанівський О.П., Плохій С.М. Українські церкви в роки Хмельниччини // Крижанівський О.П., Плохій С.М. Історія церкви та релігійної думки в Україні: У 3-х кн. – К., 1994. – Кн.3. Кінець ХVІ – середина ХІХ ст. – С. 70 – 81.

9. Кулинич І.М. Релігійні мотиви у визвольній боротьбі українського народу напередодні та в роки національно – визвольної війни ХVІІ ст. // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку: Матеріали четвертих Всеукраїнських читань. – Київ – Черкаси, 1994. – С. 101 – 104.

10. Кулинич М. Релігійні мотиви у визвольній боротьбі українського народу напередодні та в роки національно–визвольної війни ХVІІ ст. // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. – К. – Черкаси, 1994. – С. 101 – 104.

11. Ластовський В. Юридичне оформлення правових стосунків між державою і церквою в період гетьманування Б. Хмельницького // Нові дослідження пам'яток козацької доби: Збірник наукових статей. – Львів, 2002. – Випуск 12. – С. 176 – 178.

12. Майданець І. Богдан Хмельницький і релігійна ситуація на Волині // Нові дослідження пам'яток козацької доби: Збірник наукових статей. – Львів, 2002. – Випуск 12. – С. 201 – 204.

13. Мордвинцев В.М., Харишин М. Київська митрополія за часів Визвольної війни // Київська старовина. – 1995. – №4. – С. 102 – 115.

14. Новак О. Християнство в Україні в другій половині ХУІІ ст. // Історія України. – 2005. – № 3. – С. 1-4.

15. Опанасюк В. Громадські організації доби Б. Хмельницького. Форми західні – зміст руський // Віче. – 2004. – № 10. – С. 70 – 73.

16. Плохій С. „Наливайкова віра”: (Релігійний фактор у перших козацьких рухах) // Людина і світ. – 1999 – №1. – С.16-20.

17. Сергієнко Г. Православна віра і церква в духовній культурі запорожців // Історія України. – 1998. – №16. – С.1-3.

18. Харитин М.В. Заходи гетьманського уряду Б.Хмельницького щодо збереження та розширення монастирських землеволодінь Київської митрополії // Українська козацька держава: витоки та шлях історичного розвитку: Матеріали Всеукраїнських історичних читань. – К. – Черкаси, 1994. – С. 33 – 35.

19. Харишин М.В. Богдан Хмельницький та Українська православна церква (1648 – 1657рр.) // Український історичний журнал. – 1995. – №5. – С. 57-65.

20. Христианство и церковь в России феодального периода (материалы) / Отв. ред. Н. Покровский. – Новосибирск: Наука, 1989. – 364 с.

21. Щербак В. Козацтво і православ’я // Київська старовина. – 1993. – №5. – С. 71 – 77.

22. Яковлєва Т. Переяславська Рада: зіткнення традицій і персоналій: (Історія православ’я) // Людина і світ. – 2004. – №2. – С. 13 – 16.

23. Шерстюк В. Політика уряду Російської імперії щодо української православної церкви в Речі Посполитій (Політика Катерини ІІ) // Історія України. – 1999. – №20. – С. 4 – 5.

24. Андрієвський В. Українське православ'я: втрата самобутності (18 ст.) // Людина і світ. – 1993 – №4 – 5. – С. 38 – 42.

25. Воронін О. У темній неволі: Українська Православна Церква у ХІХ столітті // Сучасність. – 1988. – №7 – 8. – С. 206 – 218.

26. Гай-Нижник П. Гетьманський рух і держава // Людина і світ. – 2003. – № 4. – С. 10 – 16.

27. Головащенко С. Історія християнства: Курс лекцій. – К.: „Либідь”, 1999. – 352 с.

28. Грушевський М. З історії релігійної думки на Україні. – К.: „Освіта”, 1992. – 192 с.

29. Дорошенко Д.І. Нарис історії України: В 2 т. – К.: Глобус, 1991. – Т.1. – 349 с.

30. Економічне життя Православної Церкви в Слобідській Україні у ХVІІІ ст. // Вісник Харківського університету. – № 387. – Вип.1. – Харків, 1996. – С. 12 – 26.

31. Карамлик С. Українське церковне проповідництво ХVІІ – ХVІІІ ст. (за матеріалами Києво – Печерської лаври) // Історія України. – 2004 – № 23 – 24. – С. 4 – 7.

32. Крижанівський О. Монастирське господарство Правобережної України: ХVІІІ – перша половина ХІХ ст. // Український світ. – 1993. – № 3. – С. 20-22.

33. Крижанівський О.П. Церква у соціально–економічному розвитку Правобережної України (ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.): Монографія. – К.: Вища школа, 1991. – 127 с.

34. Ластовський В.В. Підпорядкування місцевого православного духовенства Середньої Наддніпрянщини церковній ієрархії у 18 ст. // Українська козацька держава: витоки і шляхи історичного розвитку: Матеріали Всеукраїнських історичних читань. – Черкаси, 2001. – С. 94 – 96.

35. Ластовський В.В. Православна церква у суспільно–політичному житті України ХVІІІ ст. (Переяславсько-Бориспільська єпархія): Монографія.– Черкаси, 2002. – 137 с.

36. Ломачинська І. Православне чернецтво і козацтво в ХVІІ – ХVІІІ ст. // Людина і світ. – 1999. – №5. – С. 20-25.

37. Матях В.М. Нащадок козацької звитяги (з історії боротьби за православ’я на Правобережжі України у ХVІІІ ст.) // Запорозьке козацтво. – К., 1997. – С. 205 – 217.

38. Огієнко І.І. Приєднання церкви Української до Московської в 1886 р. // Огієнко І.І Українська церква: Нариси з історії української православної церкви. – К., 1993. – С. 157 – 192.

39. Огієнко І.І. Як цариця Катерина обмосковлювала церкву Українську // Огієнко І.І Українська церква: Нариси з історії української православної церкви. – К., 1993. – С. 212 – 223.

40. Полонська–Василенко Н. Духовне життя України: 19 ст.: Церква // Полонська–Василенко Н. Історія України. – В 2-х т. – К., 1992. – Т.2. Від середини XVІІ ст. до 1923 р. – С. 351 – 373.

41. Салій І. Участь українського православного духовенства у формуванні та здійсненні зовнішньої політики і Гетьманщини у ІІ половині ХVІІ – кінці ХVІІІ ст. // Науковий вісник Дипломатичної академії України. – К., 1999. – Вип.2. – С. 120-125.

42. Скальковський А.О. Церковний устрій в Запоріжжі // Скальковський А.О. Історія Нової Січі або останнього коша запорозького. – Дніпропетровськ., 1994. – С. 107 – 122.

Семінарське заняття № 4

Тема: Православна церква в Україні (1917 – 1990 рр.)

(2 години)

Мета: Охарактеризувати екстремальні умови існування православної церкви після жовтневих подій 1917 року. Розкрити зародження українського церковного руху при Центральній Раді, гетьманаті, Директорії, денікінській окупації. З’ясувати передумови утворення Української автокефальної православної церкви та Київський собор 1921 року. Прослідкувавти процес наступу тоталітаризму на церкву та боротьбу з релігійною активністю населення УРСР в 30 – 40-х рр. ХХ ст. Охарактеризувати період піднесення православної церкви в Україні у перші повоєнні роки та зміни, які відбулися в ній. Прослідкувати особливості антицерковних заходів у 50-ті рр. ХХ ст. (закриття й нищення монастирів, храмів, ікон, книг, економічний, політичний, моральний тиск на духовенство і віруючих), зміну методів впливу на релігійних опонентів. З’ясувати стосунки держави і церкви в епоху „застою”.

Охарактеризувати зміну державної політики щодо церкви в роки перебудови: зустріч Московського патріарха та постійних членів синоду УПЦ із Генсеком ЦК КПРС М.Горбачовим, надання РПЦ незалежності Українському екзархату у 1990 році, використання великого потенціалу церкви спецслужбами СРСР у зовнішньополітичній діяльності РПЦ і у внутрішній політиці, „одержавлення” церкви і його наслідки, загострення ситуації в православному і релігійному середовищі України наприкінці 80-х рр. ХХ ст.

План

1. Релігійно-церковні процеси в Україні в роки національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. Київський собор 1921 року.

2. Наступ тоталітаризму на церкву. Боротьба з релігійною активністю населення УРСР в 30 – 40-х рр. ХХ ст.

3. Становище церкви та релігійної думки в роки «відлиги» та «застою».

4. Зміна державної політики щодо церкви в роки «перебудови».

Контрольні завдання:

1. Охарактеризуйте положення, які розглядалися і були прийняті на Подільському і Полтавського єпархіальних з'їздах, що відбулися у квітні-травні 1917 р.

2. Розкрийте зародження українського церковного руху при ЦР, Гетьманату.

3. Вказати особливості проголошення собором 1919 р. створення Української автокефалії православної церкви.

5. Київський собор 1921 р.: основні завдання та рішення.

6. Охарактеризуйте методи боротьби з релігією у 20 рр. ХХ ст.

7. З'ясуйте значення таких термінів "обновленці", "староцерковники".

8. Жива церква та її діяльність в Україні. Митрополит Кречетович.

9. Охарактеризуйте рішення Всесоюзного собору церкви 1934 р. про ліквідацію автокефалії в Україні.

10. З'ясуйте політику більшовиків в 30х рр. ХХ ст.

11. Які причини, що сприяли піднесенню релігійного життя в повоєнний період?

12. З'ясувати причини припинення діяльності УГКЦ в 1946 р. згідно з рішенням Львівського собору.

13. Які особливості атеїстичної роботи та основні постанови, щодо обмеження діяльності церкви в 60 рр. ХХ ст.?

14. Вкажіть факти антирелігійної діяльності місцевих органів влади у 60 – 70 рр. ХХ ст.

15. Охарактеризуйте зміну державної політики щодо церкви в роки «перебудови».

Методичні рекомендації

Охарактеризувати екстремальні умови існування православної церкви після жовтневих подій 1917 року. Розкрити зародження українського церковного руху при Центральній Раді, гетьманаті. Вказати особливості проголошення 1 січня 1919 року в Україні автокефалії православної церкви, а саме:

а) повна незалежність від Московського патріархату;

б) належність вищої церковно-законодавчої, судової, адміністративної влади УАПЦ Всеукраїнському церковному собору;

в) керівництво справами церкви здійснював Синод.

З'ясувати розвиток православ'я в умовах більшовицької окупації, зокрема виникнення при Михайлівському соборі у Києві в березні 1919 року першої громади УАПЦ, у квітні – другої ВПЦР.

Прослідкувати вплив денікінської окупації на розвиток православ'я в Україні.

З'ясувати основні питання І Всеукраїнського православного церковного собору:

– підтверджено постанову ВПЦР від 5 травня 1920 року;

– обрано та висвячено на першоієрарха УАПЦ В. Липківського та архієпископа Київщини Н. Шараївського;

– ухвалено дотримуватися правил православної віри, прийнято низку постанов;

– засуджено приєднання до Московської церкви Київської митрополії у 1686 році;

Охарактеризувати витіснення церковних структур з усіх сторін життя: реєстрація документів громадянського стану; заборона займатися благодійницькою діяльністю, в тому числі і на користь голодуючих; Постанова Президії ВЦВК „Про ліквідацію церковного майна” і акція з вилучення цінностей. Прослідкувати як під прикриттям голодомору реалізовувалася одна з форм проти православної церкви: відібрані речі передавалися губернським музеям, селянам заборонили здавати зерно в обмін на цінності. Проаналізувати зміст листа В.І. Леніна В. Молотову для членів Політбюро ЦК РКП (б) від 19.03.1922 року (Известия ЦК КПСС. – 1990. – № 4. – С.190 – 192). З'ясувати головну мету акції (поліпшення економічного становища радянської держави та приниження церкви як духовної структури суспільства), її наслідки (монополія на владу, панування в усіх сферах життя суспільства й кожної людини).

З'ясувати становище православної церкви до осені 1922 року: завершено вилучення коштовностей; знищено тисячі речей що мали велику культурно–історичну та художню цінність, котрі приймалися на вагу і оцінювалися як брухт; спричинено дегуманізацію суспільства; акція породила численні судові процеси над православним кліром та активістами з мирян.

Вказати причину зміни методів боротьби з релігією у 20–х рр. ХХ ст. Прослідкувати розпад православної церкви з середини: шляхом підтримки прогресивної частини церковників і утиску „реакційної”.

З'ясувати зміст понять: прогресивні (обновленці), реакційне духовенство (староцерковники). Проаналізувати діяльність ідеолога обновленців О.Введенського та головні питання, що розглядалися в квітні 1923 року на помісному соборі обновленців.

Прослідкувати появу обновленських громад „Живої церкви” в Україні, утиски вірних патріарху Тихону кліриків – Михайла (Єрмакова), Василя (Зеленцова) та інших, передачу обновленським громадам православних храмів, втручання силових та партійних органів України в справу організації нових громад „Живої церкви”, проведенню її єпархіальних соборів, проголошення у жовтні 1923 року Української синодальної церкви.

Охарактеризувати нове об'єднання БОУАПЦ, яке утворилося на Лубенському соборі в червені 1925 року (булдівщина) його ставлення до інших православних угрупувань, кількісне зростання, зміцнення позицій обновленства, рішення Всесоюзного собору церкви (1934 р.) про ліквідацію автокефалії церкви в Україні.

З'ясувати зміну тактики більшовиків у церковній політиці, умови розгрому булдівщини та обновленства.

Охарактеризувати період піднесення православної церкви в Україні у перші повоєнні роки та зміни, які відбулися в ній:

а)приєднано парафії Румунської православної церкви на територіях Ізмаїльської, Одеської, Чернівецької та інших областей;

б)УПЦ взяла участь в ліквідації в Україні структур відродженої під час війни у АПЦ та „ возз'єднання” з православ'ям греко-католицизму.

З'ясувати зміст постанови союзного уряду від 22.08.1945р. як доповнення до закону 1929 року про церковні організації та українську специфіку післявоєнного розвитку православної церкви.

Прослідкувати особливості антицерковних заходів у 50-ті рр. ХХ ст. (закриття й нищення монастирів, храмів, ікон, книг, економічний, політичний, моральний тиск на духовенство і віруючих), зміну методів впливу на релігійних опонентів.

Вказати форми опору віруючих, як результат масових порушень місцевими органами влади законодавства про культи.

Охарактеризувати постанови ЦК КПРС „Про великі недоліки в науково–атеїстичній пропаганді і заходи щодо її покращення” від 31.07.1954 року і „Про помилки в проведені науково-атеїстичної пропаганди серед населення, нові тенденції в розвитку релігії” та їхні наслідки.

Обґрунтувати особливості атеїстичної роботи в 60-х рр. ХХ ст., зміст постанов „Про недоліки науково-атеїстичної пропаганди і заходи її поліпшення” (1959 р.), „Про заходи з ліквідації порушень духовенством радянського законодавства про культи” (1960 р.), ріш

Дата добавления: 2015-11-03