Суть та національна специфіка швецької моделі.

Основні методологічні постулати «швецького соціалістичного підходу», =Реалізація політики повної зайнятості; =Вирівнювання доходів населення за рахунок нової податкової моделі; =Висока питома вага державного сектору економіки, який на той період був чинником національної стабільності; =Перерозподіл бюджетних коштів на користь численних соціальних програм; =Доступність соціальних гарантій усім верствам населення (освіта, охорона здоров‘я); =Посилений вплив профспілок на всі сфери суспільно-економічного життя країни. Упродовж 60-70–х років ХХ ст.. державні доходи в Швеції зростали в випереджаючими темпами, що вело до розгортання все нових і нових соціальних програм. Рівень безробіття був найнижчим у всьому західному світі і був близько 1 %. За вартістю промислової продукції на душу населення країна посідала перше місце в Європі. За темпами нарощування ВВП поступалася лише Японії. Цей швецький феномен економічного розвитку в усьому світі називали «патріотизмом благополуччя», чи «моральним імперіалізмом». у Швеції активно розвивався процес децентралізації системи виробництва: з одного боку, держава не втручалася у виробничу діяльність фірм, а з другого – швидке зростання «економічних успіхів» приватного сектору і відповідних надходжень податків вело до значної концентрації бюджетних коштів, які перерозподілялись на користь населення. Досить специфічним є регулювання відносин між трудом і капіталом, яке збереглося й зараз. У післявоєнні роки у Швеції намагалися використати основні арсенали кейнсіанської системи макроекономічного регулювання. На початку 1950-х pp. від них відмовилися. Виникла нова с-ма регулювання ринку праці відома під назвою «модель Рена-Мейднера», якій було поставлене завдання оптимізувати відповідні відношення в ек-ці. З 1990 року «швецьке ек-е диво» майже зникло, стрімко зростав держ-й борг, розпочалася структурна криза в пром.-ті. зростав дефіцит бюджету. Держава виявилась нездатною підтримувати «повну зайнятість» податковий тягар та висока питома вага трансферних платежів відлякувала місцевих іноз-х інвесторів, капітал стрімко відпливав з країни за кордон. Постійне зб-ня з/п суттєве відставало від зростання продуктивності праці що унеможливлювало стримування інфляції трад-ми методами. До цього додавалася ще банківська криза середини 90-х років, нестійкість нац.-ї валюти. Вступ Швеції до ЄС та спеціальні заходи Уряду країни щодо зниження податків та соц.-х трансфертів, застос-я ряду монетаристських заходів в кредитно-фін пол-ці держави призвів до того, що вже на поч 21ст. системну кризу швецької ек-ки вдалось подолати.

Дата добавления: 2015-11-03