Динаміка живої маси телят в період досліду

Показники	Група
контрольна	дослідна
Жива маса, кг: - при народженні	39,0 ± 1,43	40,0 ± 2,33
-у перший місяць досліду	62,5 ± 2,21	65,0 ± 2,35
- у другий місяць досліду	77,0 ± 1,85	84,0 ± 1,91
Абсолютний приріст (середньодобовий), г: - за перший місяць	783 ± 28,0	833 ± 27,0*
- за другий місяць	483 ± 29,0	633 ± 30,0
- за період досліду	633±28,5	733±28,5*
Відносний приріст, %: - за перший місяць	60,2	62,5
- за другий місяць	23,2	29,2
- за період досліду	97,4

Примітка. *Р<0,05

За перший місяць досліду телята дослідної групи мали більш високий середньодобовий приріст - на 6,4 % більше, ніж у телят контрольної групи.

У двомісячному віці перевага телят дослідної групи, по приростах, над тваринами контрольної групи складала 7 кг, або 9,1 %.

За двохмісячний період найкращими приростами характеризувалися також телята дослідної групи які на 0,1 кг або 15,7 % переважали телят контрольної групи. Але різниця між дослідними групами виявилась статистично не вірогідна.

Телята першої групи мали нижчі показники живої маси за стандарт породи на 2%.

Загальна тенденція динаміки живої маси телят при різних способах утримання наведено на рис. 4.4.

Рис.4.4 Динаміка живої маси телят при різних способах утримання

Абсолютні показники певною мірою характеризують швидкість росту тварин і мають велике практичне значення, оскільки дають можливість порівнювати фактичні результати з плановими, контролювати виконання завдань, робити розрахунки щодо заробітної плати працівників господарства.

Але молоді тварини ростуть нерівномірно, тому показник абсолютного приросту не відображає дійсної інтенсивності процесів росту, ступеня їхньої напруженості, тобто взаємовідношення між величиною маси тіла, яка збільшується, і швидкістю росту. З цією метою нами був визначен відносний приріст,

Відносний (або напруженість ростових процесів) виявився різним в дослідних групах. При цьому телята дослідної групи переважали своїх аналогів контрольної групи в середньому від 2,6 до 25 %, це свідчить про те, що тварини дослідної групи перевищували телят контрольної групи за показниками інтисивності росту.

Динаміка абсолютної і відносної швидкості росту телят дослідних груп телят наведено на рис. 4.5.

Рис.4.5 Динаміка абсолютної і відносної швидкості росту телят

Дослідженнями встановлено, що молоді тварини мають значно вищу інтенсивність росту й розвитку, ніж дорослі. За відносною швидкістю росту оцінюють господарське біологічні особливості тварин, інтенсивність процесів дисиміляції в організмі.

Виходячи з вищенаведеного можливо зробити висновок, що підвищення приростів живої маси у телят дослідної групи, у порівнянні з контрольною, відбувається за рахунок підвищення інтенсивності обмінних процесів за рахунок постійного перебування телят на свіжому повітрі та хорошим апетитом. Тварини добре поїдали корм, в результаті чого підвищувалися середньодобові прирости живої маси. Одна із відмінних особливостей розвитку тварин - нерівномірність росту не лише організму в цілому, але і його скелету, що призводить до великих змін тілобудови в різному віці. У зв`язку з цим дані про живу масу підростаючих тварин необхідно доповнювати лінійними вимірюваннями. Кращий розвиток організму спостерігається у телят, яких утримували холодним методом. Так, вже в місячному віці поголів`я телят дослідної групи перевищували лінійні проміри телят контрольної групи: висоту в холці на 5 см (8%), косу довжину тулуба на 7 см (6%), обхват грудей на 6 см (7%); в двомісячному віці: висоту в холці-на 8 см (9%), косу довжину тулуба-на 8 см (8%), обхват грудей-на 7 см (7%). Вірогідність різниці показника висоти в холці у місячному та двомісячному віці склав Р>0,95, Також спостерігалася вірогідна різниця у збільшенні косої довжини тулуба на першому, другому, місяцях дослідного періоду. Показник обхвату грудей немав достовірної різниці на 30 - й день та 60 - й день показники були достовірними (Р>0,95). Обробивши дані лінійних промірів, ми визначили показники відношення у відсотках анатомічно зв`язаних між собою промірів, що характеризують пропорції тіла тварин - індекси формату та компактності, які також дають можливість аналізувати ступінь розвитку організму. Ми визначили, що показники індексу формату та компактності не відрізнялися між собою у обох групах та склали відповідно 110 та 105%, які знаходяться в межах норми для молочної худоби.

Таким чіном, телята, які утримувалися холодним методом, добре поїдали корм та відрізнялися кращими обмінними процесами, проявлялось це, головним чином, у високих середньодобових приростах та у вірогідних даних збільшення живої маси та лінійних промірів, які вказують на кращий розвиток скелету за рахунок перебування їх на відкритому повітрі, де на організм діє сонячна енергія. Рівень зростання телят в молочний період робить значний вплив на подальший розвиток. Тому не слід обмежувати зростання телят в цей період, тому що зниження інтенсивності його спричинить погіршення стану здоров'я і відіб'ється на функціональному розвитку окремих органів і тканин. Відомо, що не вся затримка зростання в подальшому компенсується.

Дата добавления: 2015-10-28