Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Подальші заходи в світлі шести цілей Болонського процесу.

Розділ І - Визначення | Розділ ПІ - Основні принципи, пов'язані з оцінкою кваліфікації | Розділ IV - Визнання кваліфікацій, що дають доступ до вищої освіти. | Розділ VI - визнання кваліфікацій вищої освіти. | Розділ X - Впровадження механізмів | Розділ XI - Прикінцеві положення | М. Берген, 19 – 20 травня 2005 року. | Комюніке Конференції Міністрів європейських країн, відповідальних за сферу вищої освіти. Лондон, 16-19 травня 2007 року. | Європейський простір вищої освіти в контексті глобалізації. | Навчання впродовж життя |


Читайте также:
  1. II РАЗДЕЛ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ШЕСТИЛЕТНЕГО РЕБЕНКА
  2. III. Основні заходи із забезпечення виконання Програми
  3. Аналіз чинників, що сприяли появі Болонського процесу.
  4. Возрождение шестидесятых.
  5. Впровадження Болонського процесу в Україні
  6. Вступ України до Болонського процесу та основні напрямки реформ у вищій освіті.
  7. Второе правило из установленных им шести.

Міністри заявили, що, з огляду на прийняття Болонської декларації, формування Зони європейської вищої освіти є умовою для розширення привабливості й конкурентоспроможності вищих навчальних закладів Європи. Вони підтримали тезу про те, що вища освіта повинна розглядатися як суспільне благо, що вона була, є і залишиться уважною до суспільних зобов’язань (правил і т. ін.), і що студенти – повноправні члени співтовариства вищої освіти. З цього погляду міністри прокоментували подальший процес у наступний спосіб.

1. Прийняття системи зрозумілих і подібних ступенів.

Міністри закликали університети та інші заклади вищої освіти всіляко використовувати наявні національні законодавства та європейські інструменти, покликані спростити академічне та професійне визнання курсових дисциплін, учених ступенів та різних нагород з тим, щоб громадяни могли ефективно використовувати свою кваліфікацію, компетенцію та вміння на всій території Європейського простору вишої освіти. Закликано також організації і мережі, такі як NARIC i ENIC, сприяти на інституційному, державному і європейському рівнях простому, швидкому і справедливому визнанню ступенів, відзначаючи розмаїття кваліфікацій.

 

2. Прийняття системи освіти, яка б, головним чином, ґрунтувалася на двох основних циклах.

Було відзначено, що поставлену мету: поділити курс вищої освіти на два цикли, розрізняючи вищу освіту бакалаврського та магістерського циклу, ґрунтовно розглянуто й обговорено. Ряд країн уже прийняли цю структуру, інші ж розглядають її з великою зацікавленістю. Програми навчання, за якими присвоюють ступінь, насправді мають різну орієнтацію і зміст з метою задоволення розмаїття індивідуальних, академічних та ринкових потреб, як було висловлено в Гельсінкі на семінарі зі ступенів бакалаврського рівня (лютий 2001 р.).

 

3. Запровадження системи кредитів.

Наголошено, що для кращої гнучкості в навчанні і кваліфікаційних процесах потрібно прийняти загальновизнані характеристики кваліфікації, підкріплені кредитною системою на зразок ECTS або іншою ECTS-подібною, яка, за потреби, дозволятиме переведення та виконуватиме функцію нагромадження. Разом із загальновизнаними системами гарантування якості такі інструменти полегшать доступ студентів до європейського ринку праці і посилять сумісність, привабливість і конкурентоспроможність європейської вищої освіти. Усебічне використання такої системи кредитів у поєднанні з додатком до диплома прискорить рух у цьому напрямі.

4. Забезпечення мобільності.

Міністри знову погодилися, що поліпшення мобільності студентів, викладачів, дослідників і апарату управління, як це зазначено в Болонській декларації, має максимальну важливість. Тому вони підтвердили своє зобов’язання докласти зусиль для усунення перешкод вільному пересуванню студентів, викладачів, дослідників і апарату управління і підкреслили важливість соціальних питань мобільності. Вони взяли до уваги можливості для мобільності, що запропоновані відповідно до програм Європейського співтовариства, і прогрес, що досягнутий у цій галузі, наприклад, запуском Плану дій з мобільності, яка підтримана Радою Європи в Найсе 2000 року.

5. Сприяння європейській співпраці в гарантуванні якості.

Міністри визнали життєво важливу роль, яку відіграють системи гарантування якості в забезпеченні високих якісних вимог і сприянні подібності кваліфікаційних рівнів у всійЄвропі. Вони висловились за тіснішу співпрацю органів визнання та органів, покликаних гарантувати якість, наголосили на потребі тісної європейської співпраці та довіри до національних систем гарантування якості. Далі вони закликали університети та інші заклади вищої освіти поділитися передовим досвідом і розробити плани дій взаємного навчання механізмів оцінювання й акредитації (сертифікації). Міністри закликали університети та інші вищі навчальні заклади, національні органи та європейську мережу гарантування якості у вищій освіті (ENQA) в співпраці з відповідними органами країн, які не є членами ENQA, колективно створити спільну систему стандартів і поширити передовий досвід.

6. Включення до програм європейського компонента.

З метою подальшого зміцнення важливих посилювати європейських традицій вищої освіти і конкурентоспроможності можливості випускників, міністри закликали галузь вищої освіти поліпшувати роботу щодо розробки навчальних модулів, курсів і програм на всіх рівнях з „європейським” змістом, орієнтацією та організацією. Це особливо стосується модулів, курсів та программ на отримання ступеня які пропонуються в співпраці різних закладів з різних країн і ставлять за мету присвоєння спільного загальновизнаного ступеня.

 

7. Навчання протягом усього життя.

Визнано, що навчання протягом усього життя – невід’ємний елемент європейського простору вищої освіти. У майбутній Європі, де знання складатимуть основу суспільства і господарства, потрібна стратегія побудови системи післядипломного навчання для подолання проблеми конкурентоспроможності, застосування нових технологій та поліпшення єдності суспільства, рівних можливостей і якості життя.

 

8. Вищі навчальні заклади і студенти.

Зауважено, що залучення університетів та інших вищих навчальних закладів, а також студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів у створенні і формуванні Європейського простору вищої освіти потрібне і бажане. Заклади освіти продемонстрували, яку велику увагу вони приділяють утворенню подібного і доцільного, до того ж різнопланового і демократичного Європейського простору вищої освіти. Міністри наголосили, що в Європейському просторі вищої освіти якість - це основоположна умова довіри, відповідності, мобільності,, подібності і привабливості, висловили свою вдячність за внески до розробки навчальних програм, які поєднують академічну якість і гарантують тривалу конкурентоспроможність на ринку праці; закликали до подальшої авангардної ролі вищих навчальних закладів.Проголошено, що студенти повинні брати участь і впливати на організацію і зміст освіти; в університетах та інших вищих навчальних закладах. Вони також підтвердили важливість брати до уваги соціальний аспект Болонського процесу.

 

9.Поліпшення привабливості Європейського простору вищої освіти

Зрозумілість і подібність європейських дипломів у світі мусять бути підкріплені розробкою спільної системи кваліфікацій, системою механізмів гарантування якості та акредитації (сертифікації), а також більшими зусиллями щодо поширення інформації. Особливу увагу міністри загострювали на тому, що якість вищої освіти і наукової роботи є і має бути вирішальним фактором європейської привабливості та конкурентоспроможності. Міністри дійшли згоди, що слід приділяти більше уваги перевагам, які віддає європейський простір вищої освіти закладам і програмам різних профілів. Вони закликали до тіснішої співпраці між європейськими країнами щодо можливих труднощів і перспектив транснаціональної освіти.

Результати зустрічі:

Після прийняття Празької декларації учасники зустрічі взяли на себе зобов'язання продовжувати взаємну співпрацю на основі цілей, викладених у Болонській декларації, спираючись на спільні ознаки, користуючись перевагами культурного і мовного різномаїття, розбіжності національних систем, можливості міжурядового співробітництва. До процесу залучено нові країни: Хорватія, Кіпр, Туречинна.

Було прийнято рішення,що Європейська асоціація університетів, Європейська асоціація вищих навчальних закладів, національні студентські спілки Європи та Рада Європи отримуватимуть поточну інформацію про виконання рішень зустрічі.

З метою сприяння процесу було рекомендовано робочій групі організувати семінари для вивчення таких тем: співпраця в галузі акредитації і гарантій якості, питання визнання та використання системи оцінювання в Болонському процесі, розробка об'єднаних ступенів, соціальні аспекти з акцентом на перепони мобільності, розширення Болонського процесу, після дипломне навчання й участь студентства.

 

Запитання для самоконтролю:

1. Коли зустрілися європейські міністри?

2. Скільки було представників країн?

3. Мета Празької конференції.

4. До яких матеріалів звернулися Міністри?

5. Назвіть основні питання на найближчі два роки.

6. Назвіть подальші заходи в світлі шести цілей Болонського процесу, який прокоментували міністри.

7. Назвіть результати зустрічі.


Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 70 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Зона Європейської вищої освіти| Створення загальноєвропейського простору вищої освіти

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)