Ключові поняття. Розділ 3. Міжнародний рух капіталу

РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНИЙ РУХ КАПІТАЛУ

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ

Ключові поняття

Економічна інтеграція.

Економічний союз або повна інтеграція.

Ефекти інтеграції: відхилення торгівлі, динамічні, статичні, створення торгівлі.

Європейська Рада.

Європейський інвестиційний банк.

Європейський парламент.

Європейський фонд орієнтації і гарантії сільського господар­ства.

Європейський фонд розвитку.

Єдина аграрна політика.

Зона вільної торгівлі.

Комісія ЄС.

Митний союз.

Політичний союз.

Преференційні угоди.

Програми внутрішнього ринку ЄС.

Рада міністрів ЄС.

Спільний ринок.

Суд ЄС.

Теорія "другого найкращого".

Економічна інтеграція (economic integration) — процес еко­номічної взаємодії країн, який приводить до зближення госпо­дарських механізмів та набирає форми міждержавних угод і узгоджено регулюється міждержавними органами.

Економічний союз або повна інтеграція — процес, який пе­редбачає разом з єдиним митним тарифом і вільним рухом факторів виробництва координацію макроекономічної політики й уніфікацію законодавств у ключових сферах — валютній, бю­джетній, грошовій.

Ефекти інтеграції:

відхилення торгівлі (trade diversion) — переорієнтація місце­вих споживачів із закупівлі товару в ефективнішого поза інтеграційного джерела поставки на менш ефективне внутрішньо інтеграційне джерело, яка відбувається в результаті усунення імпорт­них мит у рамках митного союзу;

динамічні (dynamic effects) — економічні наслідки, які вияв­ляються на пізніших стадіях функціонування митного союзу;

статичні (static effects) — економічні наслідки, які виявля­ються негайно після створення митного союзу як його безпосе­редній результат;

створення торгівлі (trade creation) — переорієнтація місце­вих споживачів з менш ефективного внутрішнього джерела по­стачання товару на більш ефективне зовнішнє джерело (імпорт), яка стає можливою в результаті усунення імпортних мит у рам­ках митного союзу.

Європейська Рада (European Council) — директивний орган ЄС, який збирається на періодичні засідання (не менше двох разів на рік) у складі голів держав і урядів країн — членів ЄС і голови Комісії ЄС.

Європейський інвестиційний банк (European Investment Bank) — головний інвестиційний інститут ЄС, створений (відпо­відно до Римського договору) за рахунок внесків країн ЄС у ста­тутний капітал і мобілізації коштів на світовому ринку капі­талів, що інвестуються в пріоритетні проекти в країнах ЄС.

Європейський парламент (European Parliament) — представ­ницький і консультативний орган ЄС.

Європейський фонд орієнтації і гарантії сільського госпо­дарства (ФЕОГА) — здійснює єдине фінансування сільського господарства через бюджет ЄС.

Європейський фонд розвитку (European Development Fund) — надає фінанси для стабілізаційних фондів і венчурний капітал.

Єдина аграрна політика (common agriculture policy) — узго­джені дії країн ЄС щодо забезпечення стабільності поставок сільськогосподарської продукції за стабільними цінами, збільшен­ня продуктивності сільського господарства, підтримання життє­вого рівня фермерів і їх сімей та підтримання розумного рівня роздрібних цін.

Зона вільної торгівлі — інтеграційне угруповання країн, яке передбачає повне скасування митних тарифів за взаємної торгівлі зі збереженням національних митних тарифів щодо третіх країн.

Комісія ЄС (Commission of the EC) — наддержавний виконав­чий орган ЄС.

Митний союз — інтеграційне угруповання країн, яке перед­бачає узгоджене скасування групою країн національних митних тарифів та введення загального митного тарифу і єдиної систе­ми нетарифного регулювання торгівлі щодо третіх країн.

Політичний союз — інтеграційне угруповання країн, яке передбачає передачу національними урядами більшої частини своїх функцій у відносинах з третіми країнами наддержавним органам.

Преференційні угоди — підписуються на двосторонній ос­нові між окремими державами або між уже наявними інтегра­ційними угрупованнями й окремою країною або групою країн.

Програми внутрішнього ринку ЄС (EC Internal Market Program) — програма створення спільного ринку товарів і послуг, що діяла в період з 1985 до 1992 р.

Рада міністрів ЄС (Council of the EC) — міжурядовий орган ЄС.

Спільний ринок — інтеграційне угруповання країн, в якому країни домовляються про свободу пересування не тільки товарів і послуг, а й факторів виробництва — капіталу і робочої сили.

Суд ЄС (Court of Justice) — верховна судова інстанція ЄС, яка складається з 13 суддів, що призначаються на б років за взаєм­ною згодою урядів країн ЄС.

Теорія "другого найкращого" (theory "of the second best") — крім свободи торгівлі, що безумовно приводить до зростання су­купного добробуту, іншого варіанта торгової політики, яка та­кож безумовно забезпечувала б зростання сукупного добробуту, немає.

Дата добавления: 2015-10-24