Нормування як метод оптимізації матеріальних запасів

Причинами, що зумовлюють необхідність нормування матеріальних запасів на підприємствах є наступні:

- макроекономічні (національні особливості державного регулювання економіки, нерозвиненість ринку капіталу, що обмежує доступ підприємства до джерел зовнішнього фінансування);

- мікроекономічні (необхідність використання спеціальних інструментів (норм і нормативів) для оперативного управління фінансами).

Вихідними умовами для нормування запасів є:

- характер господарських зв'язків - стійкість, надійність;

- особливість відтворювальної структури оборотного капіталу;

- рівень виробничих витрат як основи визначення необхідності в оборотному капіталі та динаміки його вартості;

- розмір будь-якого елементу оборотних активів повинен бути мінімальним для умов функціонування підприємств (умов постачання, збут тощо), а також достатнім, щоб не створювати перешкод виробничому процесу.

Нормування – це один із основних методів оптимізації рівня оборотних активів, що усуває їх незбалансованість, що може бути викликана:

а) дефіцитом матеріальних ресурсів (затримка у постачанні сировини та матеріалів і, як наслідок, - збільшення тривалості виробничого циклу та зростання витрат; зниження обсягу продаж через недостатність запасів готової продукції; додаткові витрат на вирішення завдань фінансування).

б) надлишком матеріальних ресурсів (фізичне або моральне старіння запасів; зростання витрат на зберігання надлишків запасів).

Нормування передбачає визначення тієї частини запасів, яка потрібна підприємству для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва, реалізації продукції та здійснення розрахунків. Нормування запасів включає розробку та встановлення на кожному підприємстві спеціальних норм за окремими видами матеріальних ресурсів, витрат виробництва тощо. Отже, основним завданням нормування є розробка на кожному підприємстві економічно обґрунтованих норм і нормативів оборотних активів, що забезпечують прискорення обігу та найбільш ефективне використання матеріальних ресурсів.

Норма – це обчислювана за кожним видом оборотних активів відносна або мінімальна величина, необхідна для розрахунку нормативу.

Розроблені норми діють протягом декількох років і переглядаються при зміні технології виробництва, номенклатури продукції, що випускається, умов матеріально-технічного постачання тощо.

Мінімальним розміром власних оборотних активів у грошовому виразі, що необхідний підприємству для забезпечення нормальних безперервних процесів виробництва та реалізації продукції є норматив.

Нормативи визначаються за кожним видом оборотних активів, що нормуються, та розраховуються на кінець планового року за окремими видами оборотних активів множенням норми на обсяг (одноденне витрачання) нормованих запасів або витрат виробництва, що приймаються в розрахунок.

Нормування оборотних засобів може здійснюватись одним із наступних методів (див. рис. 11.2).

Рис. 12.2. Метод нормування оборотних запасів

При створенні підприємства, а також в умовах його функціонування, найбільш доцільно для розрахунку нормативів оборотних активів застосовувати метод прямого рахунку.

Розглянемо порядок нормування оборотних активів за окремими їх елементами:

1. Розрахунок нормативу власних оборотних активів на сировину, основні матеріали та напівфабрикати:

(12.8)

де Н – норматив оборотних активів, грн.; О – одноденне витрачання сировини, матеріалів і напівфабрикатів, грн.; N – норма запасу оборотних активів, днів.

При цьому одноденне витрачання сировини, матеріалів і напівфабрикатів визначається діленням вартості їх річного (квартального) витрачання в плановому році на 360 (90) днів.

Норма оборотних активів за кожним видом або однорідною групою матеріалів враховує час їх перебування у поточному, страховому, транспортному, технологічному запасах (див. рис. 11.4), а також час, необхідний для відвантаження, доставки, прийому та складування матеріалів.

Рис. 12.3. Види запасів та їх характеристика

Загальну норму можна визначити як суму визначених за окремими операціями норм оборотних активів за відповідними видами сировини, матеріалів і напівфабрикатів.

2. Розрахунок нормативу власних оборотних активів на запаси палива. Запаси палива на підприємствах створюються, як правило, у розмірі мінімальних залишків, враховуючи зміни його витрачання у плановому році. Тому норматив за цим видом матеріальних ресурсів визначається аналогічно обчисленню нормативу за сировиною, основними матеріалами та покупними напівфабрикатами шляхом множення розрахованої норми запасу в днях на вартість одноденного її витрачання на виробничі та невиробничі потреби у плановому році. При цьому нормативи обчислюється за всіма видами палива (крім газу), що використовується як для технологічних цілей, так і для господарських потреб виробництва.

3. Розрахунок нормативу власних оборотних активів на запаси тари виконується множенням норм у днях на вартість одноденного обороту (витрачання) тари за її видами.

Норма оборотних активів по тарі визначається залежно від джерел її надходження (способу заготівлі) та порядку використання. Розрізняють тару покупну, власного виробництва, з поверненням та без повернення.

За покупною тарою, що призначена для пакування готової продукції, норма оборотних активів встановлюється аналогічно нормі на сировину, основні матеріали та покупні напівфабрикати.

За тарою власного виробництва, вартість якої включена до ціни готової продукції, норма запасу визначається проміжком часу від виготовлення тари до пакування в неї продукції, призначеної для відвантаження.

За тарою, що надходить з матеріалами та не повертається постачальникам, норма оборотних активів залежить від часу знаходження тари під цими запасами. Якщо тара призначена для подальшого використання, то також враховується час, необхідний на ремонт, сортування та підбір її партій.

За тарою, яка повертається, норма оборотних активів складається з часу одного оберту тари, що включає період від моменту сплати за тару та запаси до здачі документів до банку на повернуту постачальнику тару.

Норматив оборотних активів за тарою в цілому дорівнює добутку одноденного обороту (витрачання) тари за видами та норми запасу в днях.

4. Розрахунок нормативу власних оборотних активів на запасні частини для ремонту. Для своєчасного проведення капітальних і поточних ремонтів машин, транспортних засобів та устаткування підприємства повинні мати певні запаси запасних частин. Мінімальні їх розміри встановлюються нормуванням.

Норматив на запасні частини для ремонту машин, устаткування і транспортних засобів може обчислюватись методом прямого рахунку та укрупненим методом (див. рис. 11.4).

Рис. 12.4. Методи визначення нормативів на запасні частини

5. Розрахунок нормативу оборотних активів на запаси малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП).

За інструментами та приладами норматив обчислюється методом прямого рахунку, виходячи з належного набору малоцінних і швидкозношуваних інструментів і приладів та їх вартості. При цьому кількість наборів визначається, виходячи з норм, передбачених на одну особу та кількості осіб, яким видано інструменти та прилади.

Норматив розраховується окремо за конторським, побутовим і виробничим реманентами. При цьому за конторським і побутовим реманентами норматив встановлюється, виходячи з кількості місць і вартості набору реманенту на одне робоче місце; за виробничим реманентом розрахунок нормативу виконується методом прямого рахунку – встановлена потреба у комплектах цього реманенту множиться на вартість одного комплекту.

Норматив власних оборотних активів за спецодягом і взуттям визначається множенням вартості одноденного витрачання спецодягу та взуття на норму запасу в днях. Норма запасу в днях встановлюється додаванням часу, необхідного на транспортний, поточний і страховий запаси спецодягу та взуття.

За спеціальними інструментами та приладами норматив обчислюється виходячи з їх належної кількості наборів, строку служби та вартості.

6. Розрахунок нормативу оборотних активів на незавершене виробництво. Величина нормативу оборотних активів, що виділяються на незавершене виробництво, залежить від наступних факторів:

1) обсягу та складу продукції, що виробляється;

2) тривалості виробничого циклу;

3) собівартості продукції та характеру збільшення розміру витрат у процесі виробництва.

Обчислення нормативу оборотних активів у незавершеному виробництві виконується за формулою:

(12.9)

де Н – норматив оборотних активів на незавершене виробництво, грн.; Во – одноденне витрачання на виробництво продукції у IV кварталі, грн.; Твц – тривалість виробничого циклу, днів; К – коефіцієнт зростання витрат виробництва.

Одноденне витрачання визначається діленням витрат на випуск валової продукції в оцінці за виробничою собівартістю IV кварталу планового року.

Нормування оборотних активів у незавершеному виробництві здійснюється за формулою:

(12.10)

де Н – норматив оборотних активів у незавершеному виробництві, грн.: В – обсяг валової продукції за кошторисом на IV квартал наступного року грн.; Д – кількість днів у періоді (90); Твц – тривалість виробничого циклу, днів; К – коефіцієнт зростання витрат виробництва.

7. Розрахунок нормативу власних оборотних активів на запаси готової продукції. Норматив оборотних активів на залишки готової продукції визначається як добуток норми оборотних активів у днях на вартість одноденного випуску товарної продукції у наступному році за виробничою собівартістю:

(12.11)

де Н – норматив оборотних активів на готову продукцію, грн.; В – випуск товарної продукції у IV кварталі наступного року (при рівномірно зростаючому характері виробництва) за виробничою собівартістю, грн.; Т – норма оборотних активів на готову продукцію, днів.

При великій номенклатурі продукції, що випускається, виділяються основні види виробів, що складають 70-80% усього випуску. По них розраховується середньозважена норма оборотних активів, яка потім поширюється на всю готову продукцію, що знаходиться на складі.

Дата добавления: 2015-10-02