Реактиви, правила зберігання і роботи з ними

Заняття 2

Техніка безпеки при роботах з хімії.

Реактиви, правила зберігання і роботи з ними

Завдання: ознайомитися з нормативними документами з правил техніки безпеки в хімічній лабораторії, зберігання та поводження з реактивами; з Базовим переліком засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів хімії загальноосвітніх навчальних закладів; скласти схему розміщення реактивів різних груп в шухлядах та сейфі лабораторії хімії; оформити зразки етикеток для демонстраційних реактивів; оформити пакет документів з даної теми в методичну папку вчителя-початківця.

Усю роботу по обладнанню нових і вдосконаленню існуючих кабінетів хімії треба проводити, додержуючи вимог гігієни праці та правил техніки безпе­ки — протипожежної охорони, захисту від ураження електрич­ним струмом, отруєння газом, запобігання опікам кислотами, лугами та ін. Цих правил безпеки слід додержувати і під час виконання різних експериментів. У проведенні робіт з техніки безпеки працівники шкіл керуються «Положенням про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів», що затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004р. № 601 ([4], стор. 73-80), і «Правилами безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів», введеними в дію 01.12.98р. ДНАОП 9.2.30-1.06-98 ([4], стор. 88-115).

Питання про розміщення кабінету хімії в школі не має однозначного розв'язання. Якщо він розміщений на першому поверсі, це полегшує його водопостачання, проведення кана­лізації, поліпшує доступ повітря. Проте, щоб зручно було встановлювати витяжні пристрої, кабінети хімії розміщують на останньому поверсі.

Вибираючи приміщення і розставляючи меблі, треба керуватися існуючими санітарно-гігієнічними нормами.

У більшості шкіл для хімічного кабінету відводиться два приміщення: клас-лабораторія площею 66-70 м² (дов­жина — 10-11 м, ширина — 6-7 м) і лаборантська площею 15-18 м². Довжина приміщення класу-лабораторії не повинна пере­вищувати 10-11м. Отже, відстань від останніх учнівських столів до класної дошки не більша ніж 9 метрів.

У кабінеті хімії треба подбати про природне і штучне освітлення. Встановлено, що недостатнє освітлення зменшує працездат­ність, призводить до погіршення зору. У зв'язку з різними видами робіт, що виконуються в хімічному кабінеті, освітленість лабораторних столів має бути не менша ніж 150 лк.

Звичайно в кабінетах хімії є однобічне природне освітлення: вікна знаходяться ліворуч від робочих місць учнів. Для забезпечення високого коефіцієнта природного освіт­лення треба звернути увагу на чистоту шибок (коли шибки за­порошені, затримується 30-40% світлових променів). Не мож­на захаращувати підвіконня різними приладами, макетами і фарбувати стіни в темні тони.

Для штучного освітлення застосовують джерела світла, які забезпечують досить рівномірне, розсіяне освітлення, не змінюючи фізико-хімічних властивостей повітря. Проводку роблять закритою. Краще використовувати люмінесцентні лам­пи, бо лампи розжарювання погіршують умови роботи в кабі­неті хімії.

Треба мати на увазі, що мішане освітлення (природне і штучне) не впливає на організм, а навпаки, сприяє зоровим функціям.

Температура і фізико-хімічні власти­вості повітря дуже впливають на працездатність учнів. Під­вищення температури під час роботи приводить до швидкого стомлення. У погано провітрюваних приміщеннях одночасно з підвищенням температури збільшується вологість повітря, під­вищується концентрація карбон (IV) оксиду від 0,04 до 1,84%, скупчуються аміак та інші речовини.

Необхідно, щоб вікна класу-лабораторії і лаборантської мали фрамуги і кватирки, які легко від­чиняються. Чисте повітря надходить через вентиляційні пристрої фрамуг або кватирки, загальна площа яких має становити не менше ніж 1/50 площі підлоги.

Відчиняти вікна для провітрювання треба під час перерв. Таке провітрювання ефективніше від звичайного в 5-10 разів. Особливо старанно провітрюють лабораторію після уроків, на яких проводилися досліди, що супроводжувалися виділенням у повітря пари і газів.

Крім загального провітрювання, у хімічній лабораторії встановлюють додатково витяжні шафи.

Вибираючи приміщення для хімічного кабінету, треба мати на увазі, що з усіх шкільних приміщень він становить найбільшу небезпеку в пожежному відношенні. Цими особливостями зумовлюються вимоги до хімічної лабораторії:

1) розміщувати кабінет потрібно на верхньому поверсі, щоб запобігти проникненню шкідливих для здоров'я газоподібних речовин у інші приміщення школи. Біля кабінету мають бути сходи, які ведуть на вулицю, для евакуації учнів у разі потреби (наприклад, під час пожежі);

2) препараторська кімната повинна примикати до кабінету і мати два виходи: у клас-лабораторію і в коридор. Додатковий вихід потрібний, щоб зручно було працювати лаборантові і вчителеві.

З метою пожежної безпеки у кабінеті мають бути справни­ми водопровід і каналізація. Якщо в кабінеті немає водопроводу, необхідно мати запас води в бачку і ручний вогнегасник.

Для гасіння рідин, які не змішуються з водою (бензину, гасу, бензену тощо), а також електропроводки треба користуватися ручним вуглекислотним вогнегасником. Маса заряду вогнегасника — 3,58 кг. З 1 кг рідкого карбон(IV) оксиду утворюється понад 450 л вуглекислого газу. Рекомендується мати в хімічному кабінеті кусок повсті або грубу сукняну ковдру, ящик з піском. Учитель і лаборант повинні стежити, щоб протипожежні засоби були завжди на своєму місці (біля входу в кабінет) і повністю готовими до засто­сування.

Наявність в хімічній лабораторії концентрованих кислот, лугів, отруйних та вогненебезпечних речовин потребує від учнів особливого в ній поводження. Нещасні випадки завжди мають місце через порушення основних правил поведінки та поводження з реактивами і приладами. Правила поведінки в хімічному кабінеті мають бути чітко написані, вивішені на видному місці і на першому ж уроці доведені до учнів (див. додаток 2). Більш ефективним опанування правилами поведінки та техніки безпеки в кабінеті хімії буде із застосуванням спеціальних знаків. Вони оптимізують сприйняття даної інформації та полегшують її запам’ятовування ([6], додаток 3). Точне дотримання правил гарантує повну безпеку роботи в кабінеті хімії. [5]

У хімічному кабінеті обов’язково має бути настінна шафа-аптечка або комбінована поличка-аптечка ([4], стор. 114-115). Її розміщують на видному місці, замикають. Ключі від аптечки повинні бути в завідуючого кабінетом, викладача, що проводить заняття в лабораторії, і лаборанта. На склянках і коробочках, що зберігаються в аптечці, мають бути етикетки зчіткими написами назв медикаментів.

Якщо стався нещасний випадок, то, незалежно від його ха­рактеру, учитель повинен послати учнів викликати медичну допомогу, а сам разом з лаборантом надати першу допомогу (див. [4], стор.103-106; додаток 4). Не слід посилати по лікаря лаборанта, бо може виникнути потреба в негайному застосуванні нейтралізуючих розчинів, лі­кувальних речовин і медичних засобів, місцезнаходження яких найкраще відоме лаборантові. У серйозних випадках необхідно одночасно з викликом лікаря і наданням першої допомоги по­чати готувати все те, що рекомендується в даних випадках і має бути в хімічному кабінеті (протиопікові засоби, блювотні, антидоти та ін.). [2]

Дата добавления: 2015-10-24