Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Найщасливіші ті з живих істот, які перебувають найдалі від наук.

Глупота жінок. | Дурість робить приємними бенкети. | Без Глупоти нема дружби. | Самовтіха також від Глупоти. | Філософи шкідливі й небезпечні. | Царям не мудреці, а дурні більше до вподоби. | Про помилку стоїків та два види божевілля. | Приємний вид божевілля. | Дурні забобони. | Храмові дари - доказ глупоти. |


Читайте также:
  1. Критерии классификации лингвистических наук. Основные разделы языкознания. Общее и частное, внешнее и внутреннее, теоретическое, описательное, нормативное и прикладное.
  2. Место и роль языкознания в системе наук.
  3. РОЗДІЛ ІІ: КЛАСИФІКАЦІЯ ЖИВИХ СИСТЕМ
  4. ТГП в системе гуманитарных и юридических наук.

Куди не поглянь, з-посеред живих істот найщасливіші ті, що перебувають найдалі від наук і дослухаються лише до голосу природи. Ось, наприклад, бджоли - не всі в них тілесні відчуття. Але скажіть, будь ласка, хто щасливіший за них або гідний більшого подиву? Який архітектор може позмагатися з ними в будівництві? Або який філософ заснував коли-небудь подібну республіку?..

А тепер візьміть коня. Маючи відчуття, подібні до людських, він потоваришував з людиною, а тому став співучасником людських злигоднів: у спортивних змаганнях, домагаючись першого місця, він надривається від утоми; в бою, сприяючи перемозі, нерідко разом з вершником летить сторчма долу, простромлений ворожим списом. Як не згадати ще вуздечку з залізними вудилами, колючі остроги, конюшню, схожу на в'язницю, батоги, палки, пута, лютого вершника? Одне слово, кінь терпить всю трагедію рабства, на яку сам себе прирік добровільно. Ось до чого призводить бажання, за прикладом дужих лицарів, помститися ворогові!(1)

Наскільки принадніше життя мух і птахів, які коряться природі. Всі їхні нещастя лише від людських підступів. Птахи, спіймані й посаджені до кліток, швидко навчаються говорити людською мовою. Але в той же час як в'яне їхня природна краса! I так у всьому: створене природою приємніше за будь-які мистецькі підробки.

Тому я не можу нахвалитися Піфагором-півнем, який, згідно свого ж вчення, у свій час був і філософом, і чоловіком, і жінкою, і царем, і простим смертним, і рибою, і конем, і жабою, і, може, навіть губкою, але жодну істоту не вважав нікчемнішою за людину(2). Чому? Бо всі інші істоти вдовольняються тим, чим наділила їх природа, і лише людина прагне переступити Ці межі. [45]

(1) Йдеться про байку Федра «Кінь і кабан» (Федр. Байки, III, 4).

(2) Натяк на діалог Лукіана «Півень, або Сновидіння».

 


Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 57 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Мудреці ні на що не здатні.| Дурні щасливіші за усіх.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)