Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Суть і послідовність процесу предметизаци документів

Складання бібліографічних описів образотворчих видань | Складання бібліографічних описів картогра­фічних видань | Складання бібліографічних описів аудіовізу альних і електронних документів | Складання бібліографічних описів електронних ресурсів. | Електрон, текст, дані; Електрон, журн. | Електрон, гнуч. диски (СО-НОМ) | Бібліографічний опис в електронних пошукових системах | Функції предметної рубрики. Види предметних рубрик | Прийоми формалізації мови предметних рубрик | Основні етапи розвитку теорії та методики предметизації |


Читайте также:
  1. V. Порядок прийому заяв та документів для участі у конкурсному відборі до вищих навчальних закладів
  2. Автобіографія, резюме: основні вимоги до структури тексту цих документів
  3. Визначте вірну послідовність етапів методу оцінки складу м’язової тканини.
  4. Використання наукової обробки документів
  5. ВИМОГИ ДО БЛАНКІВ ДОКУМЕНТІВ ТА ОФОРМЛЮВАННЯ ДОКУМЕНТІВ
  6. ВИМОГИ ДО ДОКУМЕНТІВ, ЩО ЇХ ВИГОТОВЛЯЮТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ ДРУКУВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ
  7. Вимоги до змісту й оформлення документів

Процес предметизації поділяється на декілька основи етапів: відбір документів; аналіз документа як об'єкта пред­метизації; відбір смислових компонентів у головному змі< документа і прийняття рішення щодо подальшого вираженн їх у предметних рубриках; оформлення відібраних смисл' вих компонентів у предметні рубрики; редагування предм них рубрик.

Відбір документів для предметизації здійснюється пере важно для відтворення їх у предметному каталозі та інші бібліотечних ІПС і залежить від особливостей конкретної інформаційно-пошукової системи й потреб бібліотеки. Пре; метний каталог розкриває, як правило, лише частину бібліо­течного фонду. Склад цієї частини фонду неоднаковий у різн_ бібліотеках, неоднакові потреби читачів, склад системи ката­логів тощо. Саме тому стосовно кожного документа вирішує ся питання про доцільність його відображення в каталозі відповідно, доцільність предметизації. Звичайно, коли всі А кументи підлягають предметизації, наприклад, для відобра ження їх в електронному каталозі або для відображення їхньої тематики в АПП до традиційного систематичного каталога, етапу відбору документів у процесі предметизації немає.

Аналіз документа вимагає від предметизатора широкої ерудиції і знання конкретного предмета, уміння відрізняти


ірпйксу вання документів ____________________________________ 137

головне від другорядного, вільної орієнтації в документах. Цей етап має велике значення, оскільки зумовлює якість подаль­шої обробки документа. Аналіз починається з перегляду, в ході якого визначається предмет твору й аспекти його розгля­ду, призначення, форма документа. Під час перегляду зверта­ють увагу на джерела предметизаціі, тобто ті елементи доку­мента, що містять максимум інформації, а саме: його текст, титульну сторінку, передмову, видавничу анотацію тощо. Аналіз починають із титульної сторінки, яка дає уявлення про зміст документа, його форму, про організацію, що видала цей доку­мент, про час і місце його виходу з друку. У переважній більшості документів назва досить точно відтворює тематику, але предметизувати тільки за назвою не можна, необхідно пе­реконатися в тому, що вона дійсно передає зміст документа. Іноді досить суттєві дані, які уточнюють тему документа, його призначення і форму, містяться в підназві. Певну інформацію про характер документа дають назва установи, відповідальної за його випуск, вихідні дані. Важливим джерелом інформації про зміст документа є анотація, яка дає змогу зрозуміти, про що йдеться в документі в цілому, з'ясувати аспекти розгляду теми, але головним джерелом предметизації є текст докумен­та, ознайомлення з котрим забезпечує її повноту і точність.

Відібрані на етапі всебічного аналізу відомості виступають основою для вибору смислових компонентів у змісті докумен­та. Вирішуючи питання про те, які саме ознаки змісту доку­мента мають бути відображені в його пошуковому образі, бе­руть до уваги не тільки безпосередньо основний зміст твору, а й мету, з якою здійснюється предметизація, склад і зміст фон­ду, представлений в ШС, інформаційні потреби користувачів тощо. Іноді предмет, який у документі висвітлюється як побіч­ний, якраз і становить найбільший інтерес для певної групи користувачів, і саме його доцільно подати в предметній рубриці.

У ході вибору смислових компонентів вирішується питан­ня про те, якою буде рубрика залежно від її подальшого вико­ристання у предметному каталозі чи в предметному покаж­чику. Вибираючи предметну рубрику для відтворення доку­мента в ІПС із контрольованою лексикою, з'ясовують перш за Все, чи збігається зміст цього документа з тією предметною


 

 

Розділ

рубрикою, яка вже зафіксована в словнику. Якщо збігаєтьс то її надають документу. Вирішуючи питання про вибір пре метної рубрики, порівнюють обсяг поняття про предмет у д_ кументі з предметною рубрикою, що вже існує в конкретній ШМ. Таким чином, визначається, адекватну чи узагальню­ючу рубрику буде надано документу. Вибір рубрики залежить від потреб конкретного пошукового масиву. Так, при виборі рубрики для предметного каталога певну роль відіграє, на­приклад, тип бібліотеки: в універсальних бібліотеках частіше використовують узагальнюючі предметні рубрики, у спеціаль­них — адекватні.

А втім далеко не завжди можна вибрати потрібну пред­метну рубрику зі списку, часто доводиться формулювати її заново. При використанні ШМ із контрольованою лексикою потрібної рубрики може просто не бути в списку. Тоді необ­хідно сформулювати її і включити до словника. Якщо ШС тільки створюється, на кожний документ складають нову пред­метну рубрику. Значну допомогу у створенні комплексів пред­метних рубрик, формулюванні окремих лексичних одиниць надають списки і словники предметних рубрик, які відобра­жають структуру діючих предметних каталогів різних бібліо­тек, автоматизованих інформаційних мереж.

У предметизації для предметного каталогу прийоми змісто­вого аналізу текстів і вибір рубрики значно простіші, ніж при складанні предметних покажчиків до цих текстів. При пред­метизації для каталогу важливо виявити основний предмет і аспекти його розгляду. При предметизації для допоміжних предметних покажчиків кількість предметів, що відобража­ються, нічим не обмежується (кількість предметних рубрик для монографії обсягом 20 друк. арк. становить приблизно 2 тис). Такий покажчик не має обмежень у розподілі на пред­мет і аспект. Обидві ці категорії — рівноцінні предмети, і кожна з них буде провідним словом предметної рубрики, на­приклад: "Абетково-предметний покажчик — Призначення" і "Призначення абетково-предметного покажчика". При пред­метизації для предметного покажчика до бібліографічного посібника враховується наявність інших допоміжних покажчи-


(илек сування документів ____________________________________ 139

ків до цього посібника, що визначає вибір найоптимальнішого шляху пошуку в масиві документів. Так, якщо є географічний покажчик, то назву країни доцільно навести не в заголовку, а в підзаголовку рубрики. (Наприклад, "Економіка Франції", а не "Франція — Економіка"). До покажчика як самостійні пред­метні рубрики включаються всі синонімічні поняття.

Відбір смислових компонентів для АПП до таблиць кла­сифікації і систематичного каталога зведений до мінімуму, оскільки тут використовують як самостійні предметні рубри­ки прямі й інверсовані терміни, скорочені й повні наймену­вання, синоніми, техніцизми. Для введення нової рубрики іноді досить одного документа, тема якого ще не знайшла відобра­ження в АПП до систематичного каталогу. Щодо використання адекватних і узагальнюючих рубрик, то в АПП існують межі використання адекватних рубрик, оскільки надмірна повнота АПП утруднює пошук інформації.

За умови автоматизації процесів обробки й пошуку доку­ментів актуальним стає питання про зближення методичних підходів до предметизації документів незалежно від подаль­шого використання їхніх пошукових образів у різних систе­мах пошуку інформації. Автоматизація сприяє вирішенню завдання застосування таких предметних рубрик, котрі мож­на було б у разі необхідності скорочувати або ж, навпаки, по­довжувати з урахуванням сфери застосування. Це знаменує перехід до єдиної предметної рубрики (як і єдиного бібліогра­фічного опису) незалежно від подальшого використання.

Оформлення предметної рубрики здійснюється залежно від призначення предметизації. У форматах бібліографічних за­писів, призначених для автоматизованих систем, виділені спеці­альні поля, де фіксуються заголовки й підзаголовки рубрик. У традиційних предметних каталогах рубрики записують на авторському рядку перед бібліографічним описом або на зво­роті бібліографічної картки. Кожний заголовок і підзаголо­вок рубрики записують на окремій картці. Таким чином, скіль­ки заголовків і підзаголовків предметних рубрик надано до­кументу, стільки разів він відображатиметься в каталозі. Кож-


 

Розділ З

на рубрика АПП з усіма підзаголовками записується на ок­ремій картці покажчика.

У ході останньої операції процесу предметизації — реда­гування — перевіряється правильність прийнятих на інших етапах обробки документа рішень.


Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 100 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Загальні положення формулювання предметних рубрик| Предметизація видань з окремих галузей знання і деяких видів документів

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)