Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

ІІ. Опис приладів і методика вимірювання. Порівняння освітленостей проводиться візуально, яке грунтується на тому

І. Теоретичні відомості | І. Теоретичні відомості | Завдання 1. Вивчення поздовжньої сферичної аберації. | І. Теоретичні відомості | ІІ. Опис приладів і методика вимірювання | IV. Хід роботи | ВИЗНАЧЕННЯ ЧИСЛОВОЇ АПЕРТУРИ ТА РОЗДІЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ МІКРОСКОПА | III. Хід роботи | І. Теоретичні відомості | ІІ. Опис приладів і методика вимірювання |


Читайте также:
  1. Nbsp;   ІІ. Опис приладів і методика вимірювання
  2. Визуальное распознавание характера и эффективное управление поведением людей – методика «7 радикалов».
  3. Вимірювання та оцінювання вигід і витрат
  4. ГЛАВА 4. МЕТОДИКА ФОРМИРОВАНИЯ целевых ПРОЕКТОВ
  5. ГЛАВА 4. МЕТОДИКА ФОРМИРОВАНИЯ целевых ПРОЕКТОВ
  6. Для расчета приведенных показателей использовалась методика, рекомендованная ФКЦБ России.
  7. Звіт про прибутки та збитки, його зміст і методика складання.

Порівняння освітленостей проводиться візуально, яке грунтується на тому, що людське око добре визначає рівність освітленостей, але погано оцінює, у скільки разів освітленість однієї поверхні більша від освітленості іншої. При перпендикулярному падінні променів на поверхню освітленість її рівна, згідно з (6):

Е=І/R2, (9)

де І – сила світла точкового джерела. При рівності освітленостей двох поверхонь, що дотикаються, згідно з формулою (9) одержуємо:

І0/R02=І/R2, (10)

де І0 та І – сила світла еталонного та досліджуваного джерела, а R0 та R – їх відстані до поверхонь при рівності освітленостей. З формули (10) визначається сила світла досліджуваного джерела:

І= І0 R2/ R02. (11)

Установка складається з фотометричної лави, на кінцях якої розташовані еталонна лампа L1, сила світла якої при певній напрузі струму відома, і досліджувана лампа L2 (рис.3). Між ними міститься фотометрична головка. Для усунення впливу розсіяного світла з боку зовнішніх предметів на кінцях і в середині лави встановлені спеціальні екрани з отворами. Для визначення потужності електричного струму, який розжарює нитку лампи, використовують ватметр. Він вмикається в коло досліджуваної лампи за схемою, зображеною на рис. 3. R2 – реостат, призначений для зміни розжарення нитки лампи.Для підтримання постійної напруги на еталонній лампі в її коло ввімкнено реостат R1, а напруга на ній контролюється вольтметром V.

Усі прилади закріплено на пересувних каретках, призначених для зміни віддалі між окремими частинами лави. Унизу каретки є штриховий індекс для відліку віддалі по шкалі лави.

Для фотометричних вимірів використовують фотометричну головку (рис.4). Світло, відбите поверхнями пластинки, направляється призмами 2 через фотометричний кубик 3 з контрастними полями в окулярну трубку головки 4. При фотометричній рівновазі, коли яскравість обох сторін приймальної пластинки головки однакова, видиме в окуляр поле має вигляд, зображений на рис.4, з правого боку.

На фоні рівномірної яскравості видно дві трапеції, трохи темніші, ніж фон.

Рис. 2. Рис. 3.


Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 55 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
І. Теоретичні відомості| III. Хід роботи

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)