Бабця спить

Ходить тиша в теплих капцях,

Задрімала в кріслі бабця.

А годинник цокотить:

Бабця спить, бабця спить.

Я навшпиньки вийду з хати,

Щоби їй не заважати.

Не скачи, собачко, цить!

Бабця спить, бабця спить.

В.Багірова

Мати

Я прокидаюся рано

І зразу, хоч ще не встаю

Тільки спросоння погляну —

Бачу матусю свою.

Мати - досвітня пташинка,

Лиш засіріє—уже

Ходить по хаті навшпиньки,

Наче мій сон стереже.

Мати — то сонечко рідне.

Сонечко, хоч і земне, -

Слово її заповітне

Гріє і живить мене.

Бабусі

Дай, бабусю поцілую

Сивину твого волосся,

Теплим подихом зігрію

Снігом вибілені коси.

Може, і на них розтане

Лоскотливий іній срібний

Мов зимові візерунки

На замерзлій зночі шибі

Дата добавления: 2015-10-02