Стаття 367. Службова недбалість

1. Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлен­ня до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб, —

Карається штрафом від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковува­них мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбав­ленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від ста до двохсот п'ятдесяти неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

1. Службова діяльність припускає, що службові особи, які її вчинюють, наділяються не тільки правами і повноваженнями за службою, але й вико­нують певні службові обов'язки. Невиконання або неналежне виконання та­ких обов'язків за наявності умов, зазначених у ст. 367 КК, тягне за собою відповідальність за службову недбалість (далі — недбалість).

2. Об'єктивна сторона недбалості припускає несумлінне ставлення служ­бової особи до службових обов'язків, які на неї покладені, що виражається:

а) у їх невиконанні або б) у неналежному виконанні; в) у спричиненні істот­ної шкоди (ч. 1 ст. 367 КК) або тяжких наслідків (ч. 2 ст. 367 КК); г) і зна­ходиться в причинному зв'язку із зазначеними наслідками.

3. Несумлінне ставлення службової особи до своїх службових обов'язків характеризує перш за все об'єктивну сторону вчиненого і виявляється у то­му, що за наявності у особи реальної можливості діяти так, як того вимага­ють інтереси служби, винний або взагалі не діє — не виконує службові обов'язки, або хоча і діє, але виконує ці обов'язки неналежним чином: не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісне, неточно, не­повно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччі з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.

4. Якщо характер та обсяг службових обов'язків, а також порядок їх здійснення визначаються компетенцією службової особи, то їх належне ви­конання залежить від тієї реальної обстановки, у якій вона виконує свої службові обов'язки. Тому для наявності об'єктивної сторони недбалості не­обхідно встановити: 1) нормативний акт, яким визначається компетенція службової особи; 2) коло службових обов'язків, покладених на неї цим ак­том у встановленому законом порядку; 3) які конкретні обов'язки й у яко­му порядку вона повинна була виконати у даній обстановці; 4) чи мала во­на реальну можливість виконати ці обов'язки в даній обстановці; 5) у чому саме виявилися допущені нею порушення службових обов'язків; 6) які наслідки спричинили ці порушення; 7) чи знаходилися вони у причинному зв'язку з наслідками, що настали.

5. Недбалість — злочин з матеріальним складом, тому він визнається закінченим, якщо діяння спричинило істотну шкоду (ч. 1 ст. 367 КК) чи за­подіяло тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК). Відсутність таких наслідків може свідчити лише про вчинення службовою особою дисциплінарного проступ­ку (див. пункти 5—15 коментарю до Розділу XVII).

6. Суб'єктивна сторона недбалості найчастіше полягає у необережній формі вини як щодо діяння, так і його наслідків. Можлива і змішана форма вини — умисел до діяння і необережна вина до наслідків цього діяння. Не ви­ключається недбалість й у тих випадках, коли умисне порушення службових обов'язків призводить до наслідків, яких винний хоча й не бажав, але свідо­мо припускав їх настання. Вчинення недбалості з непрямим умислом буде ма­ти місце, наприклад, у випадку, коли цінний вантаж, що прибув на залізнич­ну товарну станцію, був розкрадений внаслідок того, що начальник цієї станції не виконав службових обов'язків і не виставив охорону, вважаючи без жодних на те підстав, що про збереження вантажу подбає сам вантажоодер­жувач. Порушуючи у такій ситуації свої службові обов'язки, винний свідомо припускає і можливість розкрадання вантажу, однак у його поведінці відсутні як корисливі спонукання, так і прагнення задовольнити свої особисті інтере­си або інтереси третіх осіб. Відсутність таких мотивів саме і свідчить про на­явність у діянні винного службової недбалості (ст. 367 КК) та виключає мож­ливість кваліфікації вчиненої ним бездіяльності за ст. 364 КК.

7. Вказівка закону на несумлінне ставлення службової особи до виконан­ня службових обов'язків виключає можливість кваліфікації діяння як недбалість у випадках, коли істотна шкода була заподіяна внаслідок не­досвідченості, недостатньої кваліфікації, відсутності належних навичок або з інших обставин, що не залежать від службової особи і виключають реальну можливість належного виконання нею покладених на неї службових обов'язків. Виключається можливість відповідальності за недбалість і тоді, коли службова особа не діє чи діє неналежним чином у стані крайньої не­обхідності (див. коментар до статей 39 та 40 КК).

8. Для кваліфікації діяння за ст. 367 КК необхідно встановити, що воно вчинене службовою особою при виконанні владних, організаційно-розпоряд­чих чи адміністративно-господарських обов'язків. Інакше кажучи, дія чи бездіяльність службової особи повинні бути обумовлені її службовим стано­вищем. Тому діяння, що полягає у невиконанні чи неналежному виконанні не службових, а суто професійних обов'язків, не може розцінюватися як нед­балість і кваліфікується за іншими статтями КК (наприклад, за статтями 131, 135, 137, 139, 140 КК). Виключається застосування ст. 367 КК і в тих випадках, коли невиконання чи неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків заподіює шкоду нормальній діяльності апарату управління у певній сфері суспільних відносин і у зв'язку з цим відповідальність за таке діяння передбачена спеціальними нормами закону (наприклад, статтями 271, 275, 287, 382 КК та ін.).

Дата добавления: 2015-10-02