Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. | Караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років. | Карається виправними роботами на строк до двох років або обмежен­ням волі на строк до трьох років. | Карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. | Карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або виправними роботами на строк до двох років. | Карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або виправними роботами на строк до двох років. | Караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. | Стаття 170. Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій | Стаття 171. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів | Стаття 172. Грубе порушення законодавства про працю |


 

1. У статті 44 Конституція України проголосила, що працівник має пра­во на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. Причо­му вказується, що «ніхто не може бути примушений до участі або до не­участі у страйку».

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про порядок вирішення колектив­них трудових спорів (конфліктів)» (ВВР. — 1998. — № 34. — Ст. 227) під страйком розуміється тимчасове колективне добровільне припинення робо­ти працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту). Як випливає із закону, участь у страйку має бути добровільною. Кримінальний закон охо­роняє це право працівників на вільне волевиявлення. Заборона страйку можлива лише на підставі закону.

2. Суспільна небезпечність даного злочину полягає в тому, що він пося­гає на конституційне право людини, яка працює, на страйк для захисту своїх економічних та соціальних інтересів.

Потерпілим від злочину є працівник.

3. Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 174 КК, може виявля­тися у двох формах: а) примушуванні до участі у страйку; б) перешкоджанні участі у страйку.

Примушування — це психічний або фізичний вплив на працівника з ме­тою примусити його брати участь у страйку. Перешкоджання — це протидія здійсненню працівником свого права брати участь у страйку. Обов'язковою ознакою примушування і перешкоджання є здійснення їх шляхом фізично­го насильства, погрози застосування такого насильства або шляхом інших незаконних дій. За ступенем тяжкості фізичне насильство, застосоване вин­ним, може виявлятися в завданні ударів, побоїв, заподіянні легких тілесних ушкоджень, незаконному позбавленні волі.

4. Якщо фізичне насильство виявилося в заподіянні тілесних ушкоджень середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень, то настає кваліфікація за сукупністю злочинів (наприклад, за статтями 122, 121 і 174 КК). Погро­за застосування насильства може полягати в залякуванні працівника застосуванням будь-якого фізичного насильства, в тому числі й погрозі вчинити вбивство. Інші незаконні дії при вчиненні злочину у цій формі можуть ви­являтися в обмані, погрозі позбавити будь-яких пільг, звільнити працівника тощо.

5. Не містить складу злочину, передбаченого ст. 174 КК, перешкоджання участі у страйку, коли його проведення є незаконним, тобто якщо припи­нення працівниками роботи створює загрозу довкіллю, перешкоджає за­побіганню стихійному лиху, аварії тощо.

6. Даний злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, передба­чених у ст. 174 КК.

7. Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, мотиви і мета значення для кваліфікації не мають.

8. Суб'єкт злочину — фізична осудна особа, що досягла віку криміналь­ної відповідальності. Вчинення цього злочину службовою особою за наяв­ності до того підстав, можна додатково кваліфікувати як відповідний злочин у сфері службової діяльності, наприклад, за статтями 364, 365 КК.


Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 55 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.| Карається штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від одного до трьох років.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)