Розділ І

Зміст

Вступ
РОЗДІЛ І. Дослідження особливостей особистості учня
Орієнтовна схема вивчення особистості учня
Методика «Мої рідні»
Методика «Моя сім’я»
Анкета для вивчення морально орієнтації особистості
Анкета (ставлення до школи)
Анкета (ставлення до однокласників)
Методика «Незакінчені розповіді» на визначення здатності дитини до емпатії
Методика на визначення самооцінки
Методика «Визначення самооцінки особистості»
Методика «Як вчинити?»
Методика «Вивчення мотивів діяльності»
Методика ДДО (диференційовано-діагностичний опитувальник)
Методика «Мотиви навчальної діяльності»
Методика «Спрямованість на набуття знань»
Методика «Спрямованість на оцінку»
Методика дослідження уваги «Знайди відмінності»
Методика “Таблиці Шульте”, або Яка ваша працездатність
Методика «Тип пам’яті»
Методика "Образна пам'ять", або Як відрізнити предмет від його зображення
Методика «Інтелектуальна лабільність», або Вміння переключатися
Інтелектуальна мозаїка
Методика «Виключи зайве»
Методика «Прості аналогії» або Знайди подібність між поняттями
Спостереження особливостей сприймання
Методика дослідження уяви
Діагностика властивостей темпераменту
Методика «Визначення темпераменту за тестом-опитувальником «Коло» Г. Айзенка»
Програма спостереження за проявом колективістичної (індивідуалістичної) спрямованості
Програма спостереження за проявом скромності (зверхності)
Програма спостереження за проявом витримки
Програма спостереження за проявом наполегливості
Методика «Незвичне використання»
Можливий варіант оформлення щоденника спостереження за учнем
РОЗДІЛ ІІ. Дослідження особливостей учнівського колективу
Орієнтовна схема вивчення класного учнівського колективу
Методика соціометричних досліджень
Методика „Два будиночки”
Методика незакінчених речень
Методика Дереклеєвої Н.І. «Фотографія»
Методика «Урок фізкультури»
Методика «Будинок, в якому я живу»
Методика «П’єдестал»
Методика «Держава – це ми»
Методика «Наші відносини»
Опитувальник „Як ви вчините?”
Методика з вивчення психологічного клімату класного колективу (В.С. Івашкін, В.В. Онуфрієва)
Методика з вивчення психологічної атмосфери в групі
Діагностика рівня розвитку групи як колективу і стану міжособистісних відносин в ній
Опитувальник «Мій клас»
Тест незавершених пропозицій «Мій клас і мій вчитель»
Анкета вивчення ділових відносин
Анкета з вивчення міжособистісних стосунків у класному колективі
Анкета з вивчення позиції учня в колективі
Анкета з визначення в класі найбільш цікавих видів роботи
Анкета з вивчення сформованості учнівського коллективу
Опитувальник, направлений на визначення структури відносин
Методика виявлення рівня розвитку самоврядування в учнівському колективі
Методика взаємоатестації
Методика самоатестації колективу (А.Н. Лутошкін і А.Р. Цегельник)
Зовнішньогрупова референтометрія
Характеристика класу
МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ
Список використаної літератури

ВСТУП

Важливим компонентом професійної підготовки вчителя є педагогічна практика, яка дає студентам реальну можливість випробувати свої сили у навчанні школярів, в організації виховної роботи в класі.

На заняттях з педагогіки, психології та методики виховної роботи майбутні вчителі вивчають провідні чинники, що впливають на формування особистості учня та колективу, зокрема вплив спадковості, соціальних умов, діяльності, спілкування. Вони простежують взаємозв’язок виховання, навчання, розвитку особистості та колективу. Під час практичних занять студенти аналізують альтернативні підходи до вивчення особистості та колективу, його закономірності, принципи, рушійні сили. Одночасно студенти знайомлять на заняттях з педагогіки та психології з науково-педагогічними методами дослідження. Серед них теоретичні та емпіричні методики: теоретичний аналіз педагогічної літератури вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду, контент-аналіз, анкетування, спостереження, бесіда, рейтинг, самооцінка тощо. Дані методи студенти використовують не тільки на практичних заняттях, але й під час педагогічної практики в школах. В ході практики студенти здійснюють психолого-педагогічне вивчення дітей та дитячого колективу, освоюють специфічні особливості виховної роботи з дітьми та дитячим колективом, засвоюють навички аналізу і самоаналізу.

Складовою педагогічної практики є діагностична робота: вивчення особистості школяра та учнівського колективу. Скласти характеристику класного колективу можна лише на основі матеріалів, зібраних в ході ціленаправленого його вивчення: активу класу, успішності і дисципліни, міжособистісних відносини у колективі, симпатії і антипатії, дружби, системи традицій класного колективу, відношення до роботи. Збір матеріалів про учнівський колектив здійснюється на основі шкільних документів: класного журналу, медичної картки, учнівських особових справ.

Використовуючи діагностичні методики вивчення класного учнівського колективу студент-практикант повинен враховувати: вікові особливості учнів класу, ступінь сформованості дитячого колективу, особливості взаємовідношення класного керівника і школярів, ступінь довіри дітей один до одного і дорослих.

У процесі вивчення колективу можуть використовуватися такі методи:

- спостереження дає можливість вивчити кожного школяра в процесі діяльності;

- метод опитування дає можливість вивчити мотивацію дій школярів, інтересів конкретної групи учнів або класу в цілому, рівень тривожності учнів класу, дозволяє виявити ставлення учнів до конкретної проблеми або явища;

- метод бесіди. Цей метод забезпечує пізнання педагогічного явища через безпосереднє спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах.

- анкетування дає можливість виявити ступінь впливу колективу на особистість і особистості на колективі, позиції дітей в колективі;

- аналіз продуктів діяльності (малюнків, виробів тощо);

- аналіз документації (особових справ, класного журналу, щоденників тощо);

- соціометрія, рефернтометрія;

- проективні тести дають можливість вивчити ставлення дітей до світу, самого себе, діяльності, майбутньої професії і своєї соціальної ролі.

Існує ряд правил, яких обов'язково повинен дотримуватися практикант, який проводить діагностичну роботу:

1. Вивчення учнівського колективу повинно здійснюватись одночасно з організацією цілеспрямованої виховної роботи студента у даному класі.

2. Зміст діагностичної методики повинен передбачати очікуваний результат.

3. Діагностика повинна носити змістовний характер і мати широку сферу застосування в діяльності педагога.

4. Учні не повинні знати, що виступають у ролі об’єкта спеціального вивчення. Воно повинно проводитись непомітно, ненав’язливо, тактовно, в атмосфері доброзичливості і поваги до особистості, колективу.

5. Результат діагностичного експерименту не повинен обговорюватися людьми, які не мають відношення до справ класу.

6. Результати не повинні мати негативних наслідків для учнів.

7. За результатами діагностичного експерименту повинні вноситися корективи в планування виховної роботи в класі.

В розробці представлені ряд діагностичних методик, використання яких дозволить успішно виконати завдання.

Психолого-педагогічна характеристика школяра оформляється на аркушах паперу і подається на перевірку керівнику практики разом з іншою документацією по практиці з виховної роботи в зазначений термін.

Розділ І

Дата добавления: 2015-10-02