Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Оцінювання ефективності діяльності

ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА | Класифікація організаційної культури | Система методів підтримки культури організації | Зміна організаційної культури | Інформація в організації як чинник забезпечення її ефективності. Управлінська інформація | Технології інформаційної діяльності в організації | Інформаційна система організації | Сучасні інформаційні технології організаційної культури | Поняття ефективності діяльності організації | Чинники ефективності організації |


Читайте также:
  1. II. Мотивація навчальної діяльності
  2. V. Особливості провадження діяльності аптечних кіосків
  3. XIII. ВИБІР ПАРАМЕТРІВ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ І БЕЗПЕКИ ПРИЗНАЧЕНОЇ ФАРМАКОТЕРАПІЇ
  4. Автобіографія – це документ, у якому особа, що складає його, подає опис свого життя та діяльності в хронологічній послідовності.
  5. Аналіз діяльності дитячих дошкільних закладів
  6. Аналіз діяльності закладів професійно - технічної освіти
  7. Аналіз діяльності лікарні

• •••

організації

Одним із способів оцінювання ефективності організації є метод послідовного порівняння за допомогою стандартних оці­нок, коли вимірювання ефективності проводиться шляхом ек­спертного розрахунку значень окремих показників за групами критеріїв і визначення їх відносної значимості за інтервальною шкалою. В узагальненому вигляді схема оцінювання ефектив­ності з використанням цього методу наведена на рис. 10.2.

Так, на першому етапі цього підходу відбувається ідентифі­кація організаційної системи, яка полягає у виявленні особли­востей функціонування організації. На цьому етапі визнача­ються функції, цілі й організаційні ресурси системи, встанов­люються вимоги, що висуваються, і можливості їх задоволення в конкретних умовах.

Другий етап — формування критеріїв і вимірників ефек­тивності — включає визначення основних напрямів оціню­вання і критеріїв ефективності. Критерії виступають як необ­хідна передумова винесення ухвали про рівень ефективності організації, кожний з яких характеризується за допомогою низки показників. Відбір показників здійснюється на основі таких вимог: використовувані вимірники мають фіксувати фактичний рівень ефективності і одночасно враховувати зав­дання аналізу та управління економічними процесами на ос­нові виявлення різних причинно-наслідкових зв'язків.

Завершальною процедурою формування системи критеріїв є їх ранжування за ступенем впливу на ефективність організа­ції. Ранжування здійснюється за кількісною шкалою в діапа­зоні від 0 до 10. Максимальна оцінка надається характеристи­ці, що має найбільшу перевагу. Якщо позначити оцінку ознаки і у експерта через а.., то відносну увагу показника можна розра­хувати за формулою


 

(10.1)

V -

 

Рис. 10.2. Алгоритм оцінки ефективності діяльності організації

 

Показник, що має найбільшу вагу, отримує ранг 1. Для кожного найбільш важливого критерію розробляється шкала корисності з інтервалом 0—1,0. Основним призначенням шка­
ли є перетворення різнорідних вимірників у еквівалентні їм бали. Приклад побудови такої шкали подано на рис. 10.3. У на­шому випадку 0 означає найнижчий рівень результативності для цього критерію; 0,1 — дуже поганий рівень; 0,2 — поганий рівень; 0,3 —• задовільний рівень; 0,5 — хороший рівень; 0,7 — дуже хороший рівень і 1,0 — найвищу результатив­ність.


» Оцінка корисності
0,7 0,5
"Задовільно" 0,3 "Погано" °>2 "Дуже 0,1
К. Показник ефективності
Рис. 10.3. Шкала корисності для оцінки ефективності органі­зації
'Чудово"
"Дуже добре" "Добре"
погано

 

 


На третьому етапі — оцінювання ефективності організа­ційної системи — проводяться розрахунок фактичних значень показників і перетворення одержаних числових оцінок у бали за допомогою шкали корисності. Бальні оцінки використову­ються для побудови профілю ефективності, при складанні яко­го необхідно висловити думку за кожною характеристикою на основі її кількісної оцінки та здійснити порівняння, оперуючи поняттями "добре", "задовільно".

Четвертий етап — аналіз ефективності організації — включає розрахунок резервів зміни ефективності, відносну


оцінку значимості критеріїв для підвищення результативності системи, встановлення напрямів її реорганізації.

Резерв зміни ефективності (і£р) характеризує величину не­використаних можливостей та підвищення за конкретним критерієм і показує необхідність вдосконалення системи в цьо­му напрямі:

К =(1-Б -Б), (10.2)

рі 4 ф( оптУ7 4 7

де Бф — бал, еквівалентний фактичному значенню показника за шкалою корисності; Бопт — оптимальна бальна оцінка по­казника. Чим ближче Бф до Бопт, тим вищий рівень ефектив­ності за заданою характеристикою.

Оскільки критерії мають різну вагу для ефективності, то виникає необхідність у відносній оцінці їх значимості. Най­більш раціональним підходом до відносної оцінки є синтез по­казників резерву ефективності і ваги критерію:

де <?, — відносна оцінка значимості і-го критерію.

Критерій, що має максимальну оцінку ф., визначає "вузь-

і

ке місце" ефективності. Тому черговість проведення заходів щодо реорганізації системи встановлюється відповідно до зна­чення (2.. «і


Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 65 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Критерії організаційної ефективності та види ефектів| Оцінювання ефективності організаційних систем

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)