Порядок виконання робіт.

3.1. Пуск газу, як правило повинен, виконуватись протягом світового дня.

3.2. Перед опресовкою газопроводу та газових приладів у приватному секторі необхідно перевірити на який тиск розрахований лічильник газу, при необхідності лічильник зняти та встановити „перехідник”.

3.3. Перед контрольною опресовкою в багатоповерховому будинку

обов’язково зняти всі лічильники газу та встановити «перехідники»

3.2. Роботи з пуску газу починаються з обов’язкової контрольної опресовки всього газопроводу, починаючи від кранів на тазових приладах до місця розриву газопроводу на стіні будинку /будівлі/. При цьому основний відключаючий кран на вводі в будинок повинен бути закритим, а всі відключаючі пристрої по ходу газу до газових приладів повинні бути відкриті. Опресовка газопроводі в житлових будинків та комунально-побутових підприємств виконується повітрям, ро;' тиском 500мм вод.ст. /500дПа/. Газопроводи вважаються витриманим випробування, якщо протягом ти хвилин падіння тиску по манометру склало не більш 20мм вод.ст. /20дПа/.

3.3. Контрольна опресовка газопроводу в багатоповерховому будинку зазвичай проводиться з квартири розташованої на першому поверсі.

3.3.1. З газової плити зняти комфорки, підняти стіл газової плити та від’єднати газопровідну трубку плити від крану. Приєднати до різьби крану газової плити штуцер, який з’єднаний з одним кінцем гумового рукаву діаметром 8-10 мм, через який приєднується ручний насос.

3.3.2. Від’єднати газопровідну трубку другого пальника плити від крану та приєднати до різьби крану газової плити штуцер, який з’єднаний з II образним водяним манометром. В трубку водяного манометра перед початком роботи необхідно долити води до нульового рівня шкали.

3.3.3. Відкрити кран на опуску до газової плити, крани на плиті до яких підключені манометр та ручний насос.

3.3.4. В газопроводі за допомогою ручного насосу створити потрібний надлишковий тиск 500 мм. вод. ст. та перекрити кран на плиті до якого приєднаний насос.

3.3.5. На трубку манометру, в якої рівень води піднявся вверх наклеюють паперову смужку таким чином, щоб нижній край її чітко підходив на меніск води в трубці водяного манометру. Витримати газопровід на протязі 5-ти хвилин.

3.3.6. Якщо газопровід не витримав випробування (падіння тиску перевищує 20 мм. вод. ст.), нещільності різьбових та зварних з’єднань повинні знайти шляхом омилювання під тиском представники будівельно-монтажної організації та усунути їх. Слюсарі пускової бригади газового господарства с дозволу майстра можуть надати допомогу представникам цієї організації.

3.3.7. В першу чергу перевіряється герметичність газової плити до якої приєднані манометр та ручний насос. Кран на опуску до газової плити закривають. Якщо падіння тиску різко збільшилось - необхідно шукати причину в самій плиті, або на опуску до неї. Частіше всього відсутність герметичності виявляється в муфті і контргайці на згоні, місці з’єднання опуску газопроводу з розподільчим газопроводом самої плити, в кранах газової плити. Усунувши причини падіння тиску знову перевіряють плиту та опуск за допомогою манометру, а вже потім переходять до перевірки газопроводу, що залишився.

3.3.8. В тому випадку, якщо падіння тиску у газовому стояку перевищує 20 мм. вод. ст. один із слюсарів пускової бригади спостерігає за падінням тиску по водяному манометру і одночасно за допомогою ручного насосу підтримує тиск в системі 500 мм. вд. ст., а другий слюсар перекриває крани на опусках до газових приладів починаючи з самого верхнього поверху.

3.3.9. При послідовному відключенні кожного із газових приладів падіння системи необхідно шукати за допомогою омилювання саме на даному опуску і даному приладі. Після виявлення місця розгерметизації необхідно усунути всі недоліки.

3.3.10. Якщо система внутрішньо будинкового газопроводу і газового уста ї кування під'їзду герметична і падіння тиску по водяному манометру не

перевищує встановленого зазначення (20 мм. вод, ст.) від’єднують від кранів газової плити манометр та насос, перекривають крани на газовій плиті.

3.3.11. Слюсар пускової бригади повинен пройти по всіх квартирах, і на тільки що перевіреній на герметичність системі закрити всі газові крани на всіх опусках до газових приладів, одночасно ще раз перевіряючи при цьому закриття кранів та інших запірних пристроїв на самих газових приладах.

3.3.12. Майстер дає дозвіл представнику будівельно-монтажної організації (під наглядом слюсаря пускової бригади) на зняття заглушок і установку згону після крану на ввідному газопроводі, з’єднується зовнішня мережа газопостачання з внутрішньою,

3.3.13. Для перевірці на герметичність різьбових з’єднань встановленого згону кран на вводі відкривають і обмилюють мильною емульсією.

3.3.14. Після підключення найбільш віддаленого по ходу газу стояка, приладу або агрегату (на комунально-побутовому об’єкті) виконується продувка цієї ділянки газопроводу газом, який знаходиться в газопроводі вводі через його саму верхню точку (газову плиту самого верхнього поверху, або продувну свічу на комунально-побутовому об’єкті).

3.3.15. Майстер разом з бригадою прямує до квартири останнього поверху з якої буде виконуватись пуск газу стояка. По сигналу майстра слюсар, який залишився внизу, відкриває кран на стояку, після чого сам приєднується до бригади.

3.4. Продувка через кран на газовій плиті.

Приміщення, в яких здійснюється продувка газопроводу, повинні безперервно вентилюватись /відкриті кватирки та вхідні двері/. В них забороняється палити, користуватись радіо, електроприладами і відкритим вогнем. Двері в житлові кімнати повинні бути закриті.

Доступ сторонніх осіб в приміщення, де проводиться пуск газу - забороняється.

3.4.1. Підняти стіл газової плити та від’єднати газопровідну трубку плити від крану.

3.4.2. Приєднати до різьби крану газової плити штуцер, який з’єднаний однім кінцем з продувним рукавом діаметром 8-10 мм та закріплений хомутом. Довжина продувного рукаву повинна бути 6-8 метрів, а другий кінець продувного рукава необхідно вивести через вікно за межі будинку, та опустити в металеве відро заповненим на 1А мильним розчином.

3.4.3. За командою майстра слюсар пускової бригади відкриває кран на опуску перед газовим приладом, перевіряє мильною емульсією щільність різьбових з’єднань, відкриває кран на газовій плиті. Час продувки газопроводу складає 2-4 хв.

3.4.4. Газоповітряна суміш виходячи через продувний рукав утворює на поверхні розчину мильні бульби. Кран на газовій плиті потрібно закрити, а відро з емульсією необхідно віднести на безпечну будівель та легкозаймистих речовин або предметів.

3.4.5. Слюсар на витягнутій руці підносить запалений сірник до відра і підпалює газ. Відсутність полум’я в відрі свідчить про те, що продувка газопроводу закінчена передчасно, потріскування і хлопки - про-наявність в газопроводі газоповітряній суміші, а спокійне горіння блакитного полум’я про те.

що продувку даної ділянки газопроводу можна вважати закінченою. П очний гумовий рукав звільняємо від залишків газу за допомогою ручного насосу

3.5. Після закінчення продувки газопроводу необхідно зняти „перехідник” та встановити лічильник газу. Запалити плиту, пропустити через лічильник не менше 8 літрів газу для того, щоб витиснути повітря, яке є в лічильнику. Накидні гайки потрібно обмилити мильною емульсією. Лічильник необхідно опломбувати та скласти відповідний акт.

3.6. Запалити плиту та інші газові прилади, відрегулювати горіння полум’я на пальниках.

3.7. При виконанні пуску газу в опалювальні печі, проточні чи ємкісні водонагрівачі перед початком та під час роботи приладів необхідно обов’язково перевірити наявність тяги в димоході.

3.8. Перед розпалюванням газових приладів, з організованим відводом продуктів згорання в димохід, необхідно піднести аркуш паперу до відкритого люка чистки димового каналу.

При несправному димоході і відсутності тяги аркуш паперу буде відхилятись в бік приміщення, а при достатній тязі, навпаки, буде притягуватись до отвору чищення.

3.9. При відсутності тяги пуск газу на прилади з відводом продуктів згорання необхідно припинити, а підвідні газопроводи повинні бути негайно відключені шляхом роз’єднання згонів, встановлення заглушок та опломбування крану на опуску до газового приладу. В пусковій відомості робиться відмітка про причину відключення приладів та складаються акти пломбування крану до даного газового приладу;

3.10. Повторне підключення до системи газопостачання газових приладів може бути дозволено тільки після повного усунення причин які викликали припинення чи погіршення тяги в димоході та надання відповідного акту спеціалізованою організацією про перевірку димових каналів і придатність їх до подальшої експлуатації. Перед повторним пуском наявність тяги перевіряється уже відомим способом.

При відсутності нормальної тяги в димоходах та вентиляційних каналах підключення до системи газопостачання газових приладів з відводом продуктів згорання не допускається.

3.11. Після закінчення пускових робіт в одній з квартир (на самому останньому поверсі) багатоповерхового будинку бригада в повному складі переходить в розташовану нижче поверхом квартиру і так далі, поки газ не буде пущений у всі квартири даного стояку.

3.12. Потім продувають газовий стояк, що знаходиться в наступному під’їзді, і в тому ж порядку здійснюють пуск газу і регулювання горіння в газових приладах кожної квартири. Одночасний пуск газу в квартири які розташовані на одній сходовій клітці та живляться газом від різних стояків за наявності бригади в складі двох слюсарів забороняється.

3.13. Пусконалагоджувальні роботи, які повинні виконуватись пусковою бригадою при введені в експлуатацію побутової газової апаратури чи обладнання на комунально-побутових об’єктах, передбачають:

- наладку автоматики безпеки і регулювання на газових приладах;

- візуальне регулювання горіння газу на всіх газопальникових пристроях /газ- повітря/;

- перевірку діаметрів сопел газопальникових пристроїв за допомогою спеціальних калібрів;

3.14. Про закінчення робіт, з пуску газу на об’єкт, робиться відмітка в наряд- допуску і в акті пуску, які повинні зберігатись в архіві управління газового господарства разом з виконавчою документацією по кожному конкретному об’єкту.

3.15. Відповідальність за збереження та утримання в справному стані газової апаратури покладається на власника житлового фонду (згідно ПБСГУ);

3.16. Газова апаратура і газопроводи в квартирах і самі квартири, пуск газу в які проводився до заселення мешканців, передаються будівельно-монтажною організацією власнику житла, на збереження по акту в присутності представника спеціалізованого підприємства газового господарства.

3.17. Якщо пуск газу проводився після заселення мешканців в багатоповерховий житловий будинок, майстер запрошує всіх дорослих мешканців та дітей старше 8 років в кухню де встановлені газові прилади, проводить інструктаж по безпечному користуванню газом у побуті, після чого під розпис відповідальний квартиронаймач отримує посвідчення про проходження інструктажу.

Дата добавления: 2015-10-24