Логіко-філософський трактат

Слайд 1

Біографічні відомості

Вітґенштайн народився 26 квітня 1889 р. у Відні в сім'ї австрійського сталеливарного магната єврейського походження. Його батьками були Карл і Леопольдіна Вітґенштайн. Він був наймолодшим з восьми дітей, народжених в одній з найбільш відомих і багатих сімей Австро-Угорської імперії. Батьки його батька, Герман Христіан і Фані Вітґенштайн, народилися в єврейських родинах, але прийняли християнство після переїзду з Саксонії до Відня в 1850-х роках, успішно асимілювавшись у Віденські протестантські професійні шари суспільства.

Слайд 2 основні теоретичні праці

Є дві основні праці Людвіга Вітгенштейна. Це «Логіко-філософський трактат» та «Філософські дослідження». Перша з них, " Логіко-філософський трактат ", дає нове поняття філософії як відмови від будь-якої форми системної побудови і визначає її мету як логічне пояснення думок. Вихідний пункт цих ідей - міркування, що сучасний світ є вже не світом речей, а світом фактів у логічному просторі. У другі праці "Філософські дослідження" стисло викладено думки про філософію мови, багатство і оригінальність яких справили великий вплив на сучасне західноєвропейське мислення і визначили нові напрямки в модерній лінгвістиці.

Слайд 3

Логіко-філософський трактат

Структурно «Логіко-філософський трактат» складається із семи афоризмів, що супроводжуються розгалуженою системою пояснюючих речень. Змістовно він пропонує теорію, що вирішує основні філософські проблеми через призму співвідношення мови і світу.

I). Мова і світ — центральні поняття всієї філософії Вітґенштайна. У «Трактаті» вони предстають як «дзеркальна» пара: мову відображає світ, тому що логічна структура мови ідентична онтологічній структурі світу; II) Світ складається з фактів, а не з об'єктів, як вважається в більшості філософських систем. Світ представляє весь набір існуючих фактів. Факти можуть бути простими і складними; III). Об'єкти є те, що, вступаючи у взаємодію, утворює факти. Об'єкти мають логічну форму — набір властивостей, які дозволяють їм вступати у ті або інші відносини; IV). У мові прості факти описуються простими реченнями. Вони, а не імена, є простими мовними одиницями. Складним фактам відповідають складні речення; V). Вся мова — це повний опис всього, що є в світі, тобто всіх фактів; VI). Мова допускає також опис можливих фактів. Така представлена мова цілком підкоряється законам логіки і піддається формалізації. Всі речення, що порушують закони логіки або що не відносяться до спостережуваних фактів, вважаються Вітґенштайном безглуздими. Так, безглуздими виявляються речення етики, естетики і метафізики; VII) Важливо розуміти, що Вітґенштайн зовсім не мав наміру тим самим позбавити значущості області, які його самого хвилювали надзвичайно, але затверджував даремність у них мови. «Про що не можна говорити, про те слід мовчати» — такий останній афоризм «Трактату».

Cлайд 4

Дата добавления: 2015-10-24