Розрахунок потреби робітників основного виробництва

Відповідно до прийнятої операційної стратегії, виходячи зі змін у технологічній схемі виробництва й організаційній структурі, робиться розрахунок збільшення або зменшення потреби в трудових ресурсах. Наводяться дані по існуючій чисельності різних категорій працівників і розраховуються зміни в чисельності робітників основного, допоміжного виробництва й інженерно-технічних працівників.

Загальним принципом розрахунку є розподіл обсягу виробництва на вироблення одного робітника. На практиці використовуються різні варіанти розрахунку.

Варіант №1 — рівень виробничої ділянки.

, (3.2)

або

(3.3)

де Р _я.п — явочна чисельність робітників, необхідних за планом для випуску планової продукції, чол.;

V _с — змінне завдання по випуску продукції в натуральному вираженні (при складній номенклатурі використовуються умовні одиниці), шт. (од.); наприклад, V _с=200 од.;

VT _н — норма змінного вироблення продукції одного робітника-відрядника у відповідних одиницях виміру, шт./зміну.; наприклад, VT _н=10 од./зміну;

ТV _н — норма часу на одиницю продукції (роботи), год; ТV _н=8/10=0,8 год/од.;

k _нв — плановий коефіцієнт виконання норм виробітку, наприклад, k _нв=1,2;

Т _зм — тривалість зміни в годинах; наприклад, 8 год.

Перехід від явочної до середньосписочної чисельності виконується за допомогою коефіцієнта використання трудових ресурсів k _втр

. (3.4)

Орієнтовно цей коефіцієнт дорівнює 0,9, тоді за умовами попереднього прикладу, середньосписочна чисельність робітників складе

Варіант №2 — рівень переробної підсистеми в цілому, ґрунтується на балансі робочого часу одного робітника.

При складанні балансу робочого часу одного робітника встановлюється середня тривалість робочого дня, що розраховується вирахуванням з номінального числа годин у зміні (у таблиці 8 год) середньої тривалості перерв і скорочення робочого дня для підлітків.

На підставі балансу робочого часу розраховується планова чисельність виробничих робітників

(3.5)

де Т _н — загальна трудомісткість визначеного виду робіт у плановому періоді, нормо-години; наприклад, 21000 нормо-годин (розраховується відповідно з кількістю і тривалістю операцій);

Т _рфрв — фонд робочого часу в плановому періоді відповідно до планового балансу, години, наприклад 2100 год (визначається виходячи з кількості робочих днів та кількості часів роботи на добу);

k _пф — коефіцієнт планового фонду робочого часу в плановому періоді відповідно до балансу (рекомендується приймати 0,9);

k _нв — коефіцієнт виконання робітниками норм виробітку (прийнятий на рівні 1).

У разі відсутності деяких з зазначених даних, що потрібні для розрахунку потреби робітників, ці дані узгоджуються з консультантом.

Відповідно до особливостей галузевих стандартів методика розрахунку чисельності робітників може відрізнятися від наведеної в прикладах.

Дата добавления: 2015-10-24