Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тести до теми. 1. У Західній Європі Київську Русь називали Гардарікою:

Передмова | Тести до теми | Малярство | Барокова музика | Тести до теми | Романтизм | Народна музика | Театральне мистецтво | Тести до теми | Тести до теми |


Читайте также:
  1. II. До начала тестирования студент обязан проверить действительность своего пароля для входа в локальную компьютерную сеть БГТУ.
  2. Великая стратегия успеха: забудьте об упорстве. Думайте в категориях тестирования
  3. Вход в тестирующую систему
  4. Математика - статистическая обработка результатов тестирования контрольной и экспериментальной группы до и после проведения эксперимента
  5. Метод тестирования
  6. Методы тестирования оптических кабелей для локальных сетей.
  7. Методы тестирования системы защиты

1. У Західній Європі Київську Русь називали Гардарікою:

1. За торговий шлях із варяг у греки.

2. За велику кількість церков.

3. За велику кількість міст.

4. За велику кількість монастирів.

 

2. Хто заснував Києво-Печерський монастир:

1. Антоній та Феодосій.

2. Аскольд і Дір.

3. Митус і Боян.

4. Ярослав Мудрий.

 

3. Хто є автором першої друкованої книжки, виданої українцем за кордоном?

1. Станіслав Ооріховський.

2. Юрій Дрогобич.

3. Павло Русин.

4. Василь Острозький.

 

4. Як називається широка і тонка випалена цегла великого формату, яку застосовували у будівництві Київської Русі:

1. Смальта.

2. Руст.

3. Парусна.

4. Плінфа.

 

5. Назвіть найвище досягнення монументального візантійського мистецтва Київської Русі:

5. Образ Вишгородської Богоматері.

6. Софійський Христос-Вседержитель (Пантократор).

7. Софійська Богоматір Оранта.

8. Образ Покрови.

 

6. Яку ікону було подаровано князю Володимиру Мономаху у Візантії:

1. Юрій Змієборець.

2. Архангел Михаїл у діяннях.

3. Володимирська Божа мати.

4. Богоматері Одигітрії.

 

7. Хто підтримував національну самобутність і культуру в Галицько-Волинському князівстві:

1. Київські князі.

2. Православна церква.

3. Берестейська унія.

4. Папа Римський.

 

8. Який орден першим з’явився на території України з метою пропаганди католицизму:

1. Бернардинський.

2. Францисканський.

3. Кармелітів.

4. Домініканський.

 

9. Муровані житлові будівлі у стилі Ренесанс, найбільше яких збереглося у Львові:

1. Вілли.

2. Замки.

3. Кам’яниці.

4. Палаццо.

 

10. Архітектурною особливістю храмобудування Київської Русі є:

1. Товсті масивні невисокі стіни, круглі башти, вітражі.

2. Вітражі, шпилясті дахи, скульптурні прикраси.

3. Вітражі, скульптурні прикраси, невисокі стіни.

4. Зовнішня стриманість, хрестовокупольне планування.

 

 

ЛЕКЦІЯ №4

КУЛЬТУРА ДОБИ БАРОКО ТА ПРОСВІТНИЦТВА (XVII – XVIII СТ.)

План

1. Національна система освіти в Україні в XVII-XVIII ст.

2. Книгодрукування

3. Мистецтво українського бароко:

- архітектура;

- скульптура;

- малярство;

- музика;

- театр;

- література.

1. Національна система освіти в Україні в XVII-XVIII ст.

 

XVII-XVIII ст. надзвичайно важливий період у житті українського народу. Він ознаменував зародження національно-визвольної боротьби, зростання національної самосвідомості, створення державності. Ці процеси супроводжувалися неймовірним культурним піднесенням і підйомом національного інтелекту, що пояснюється досягненнями в розвитку системи освіти.

 

Національна система освіти складалася із трьох ланок:

· початкової (братські, церковні, монастирські, січові школи, діяльність мандрівних дяків);

· середньої (народні училища, семінарії, колегіуми);

· вищої (Києво-Могилянська академія).

 

Збереглися дані, які свідчать, що у 1732 р. на території України діяло 123 школи, а вже у 1740-1748 рр. нараховувалося 866 січових шкіл. Січові та міські школи утримували громади.

На території західноукраїнських земель у зв’язку зі зменшенням православної шляхти братські школи занепадають, натомість їх замінюють уніатські школи та єзуїтські колегіуми, які підпорядковувалися ордену Василіан. Вони надавали освіту лише дітям шляхти і виховували їх ревними католиками.

 

Києво-Могилянська школа – центр освітнього, наукового та культурного життя країни:

· заснована 1632 р. митрополитом Петром Могилою;

· 1633 р. отримала статус колегії;

· 1701 р. за сприяння Івана Мазепи отримала статус академії і почала називатися Київська академія;

· з новим статусом отримала привілеї: включати до навчальних курсів богослов’я і за зразком західноєвропейських університетів здобула право на самоврядування.

 

Період розквіту Києво-Могилянської академії припадає на роки гетьманування Івана Мазепи. Споруджуються нові будинки; кількість спудеїв досягає 2 тисяч; скасовані вікові обмеження; вчилися діти представників усіх станів; для бідних учнів при академії діяла бурса; студентами були не лише вихідці з Правобережної України, але й Лівобережної, Закарпаття, вчилися в ній білоруси, росіяни, молдавани, болгари, серби, хорвати, греки тощо.

 

Зміст навчальних програм, дисципліни, рівень викладання відповідав тодішнім критеріям провідних європейських вищих закладів.

Навчання велося латиною.

Повний курс тривав 12 років і поділявся на 8 класів:

· вищий ступінь навчання становили «школи риторики і поетики» (цикл гуманітарних наук);

· дворічна «школа філософії» (гуманітарні й природничі науки);

· чотирирічна «школа богослов’я».

В академії вивчали: граматику, риторику, філософію, богослов’я, мови, зокрема слов’яно-руську (тодішня українська), грецьку, латинь, польську, літературу (класичну грецьку і римську, середньовічну), поетику, риторику, історію, географію.

З першої половини XVIII ст. в Києво-Могилянській академії викладалися іноземні мови (німецька, французька, староєврейська), що пояснювалося поглибленням дипломатичних, економічних і культурних зв’язків із Західною Європою.

 

Серед викладачів академії були такі видатні вчені, культурні діячі, письменники, як: Лазар Баранович, Дмитро Туптало, Феофан Прокопович, Симеон Полоцький, Інокентій Гізель.

 

Серед її випускників були: історик І.Гізель, вчений, поет Ф.Прокопович, філософ, письменник Г.Сковорода, батько російської науки М.Ломоносов.

 

Забезпечувала високий освітній рівень бібліотека, яка нараховувала 12 тис. томів, велику кількість рукописів і документів, надходили до академії книги з Рима, Венеції, Парижа, Лейпцига, Кракова, Амстердама, Відня.

 

Професори й випускники Києво-Могилянської академії сприяли поширенню освіти і науки серед східно- і південнослов’янських народів. Зокрема, засновником Московської академії був Ф.Прокопович, котрий змушений був виїхати до Росії, 21 із 23 ректорів Московської слов’яно-греко-латинської академії був її випускником.

 

Занепад академії

Після Полтавської битви (1709) академія зазнала репресій.

1798 р. – за ініціативою імператора Павла І заклад втрачає свій статус. Спочатку її прирівнюють до інших російських академій (Московської, Казанської, Петербурзької).

1817 р. вона припинила свою діяльність.

1818 р. була реорганізованою в суто духовний навчальний заклад.

 


Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 72 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Тести до теми| Книгодрукування

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)