Складна вольова дія.

Характерним є те, що між спонуканням та дією є складний свідомий процес, що опосередковує дію.

Спонукання до дії

↓

Мета та прагнення її досягти

↓

Усвідомлення декількох можливостей досягнення мети

↓

Поява мотивів, які підкріплюють або спростовують ці можливості

↓

Боротьба мотивів

↓

Рішення (прийняття однієї з можливостей як способу досягнення мети)

↓

Дія (здійснення прийнятого рішення)

Боротьба мотивів.

Мотиви діяльності є відображенням умов існування людини та усвідомлення потреб. Серед цих мотивів в кожний момент життя одні отримують більше, а інші – менше значення. У зв’язку із зміною значення різних потреб у людини в ряді випадків виникає боротьба мотивів: одне бажання протиставляється іншому, стикається з ним. Подібний стан може бути пережитий людиною як конфлікт.

К.Лєвін. 3 типи конфліктів при переживанні боротьби мотивів:

1. Виникає при виборі однієї з двох однаково привабливих можливостей. Звичайно при розв’язанні цього конфлікту швидко застосовуються інші підстави, і нерішучість триває недовго. (Ж.Бурідан, взаємовідношення волі та розуму: коли розум приходить до висновку, що перед ним рівноцінні можливості, воля перестає діяти).

2. Виникає при виборі з двох негативних цілей або дій. Цей конфлікт стабільний, нерідко розв’язується таким чином, що людина прагне позбавитись цієї суперечливої ситуації.

3. Виникає при поєднанні в одному об’єкті або дії привабливих та негативних властивостей. Вихід – в переконструюванні ситуації через переоцінку або позитивних наслідків дії чи якостей об’єкту, або негативних.

Вольове зусилля – емоційний стан, який виникає при прийнятті рішення та виконанні дії. Це форма емоційного стресу, який

ü мобілізує внутрішні ресурси людини,

ü створює додаткові мотиви до дії, що відсутні або недостатні,

ü переживається як стан значного напруження.

Вольові якості особистості

Вольові якості особистості – властивості, що визначають рівень та спрямованість активності особистості.

1. Цілеспрямованість – здатність підпорядковувати свої дії поставленій меті;

2. Наполегливість – здатність мобілізувати свої сили і можливості для тривалої боротьби з труднощами;

3. Витримка – здатність гальмувати дії, почуття, думки, що заважають здійсненню прийнятого рішення;

4. Рішучість – здатність приймати і втілювати в життя швидкі, обґрунтовані і тверді рішення.

5. Самостійність – здатність за власною ініціативою ставити ціль, знаходити шляхи її досягнення і реалізовувати прийняте рішення;

6. Організованість – здатність розумно планувати і упорядковувати свою діяльність;

7. Дисциплінованість – здатність свідомо підпорядковувати свою поведінку встановленим суспільним нормам або індивідуальній програмі;

ЕМОЦІЇ ТА ПОЧУТТЯ

1. Поняття про емоції та почуття.

2. Механізм емоційної регуляції поведінки.

3. Види емоцій та почуттів.

Поняття про емоції та почуття

Процес діяльності та пізнання завжди супроводжується ставленням людини до їхнього процесу, предмету та змісту.

Людина завжди переживає те, що відображає, тобто певним чином ставиться до світу, й отже, завжди щось відчуває. Це означає, що емоційна сфера особистості органічно включена до структури свідомості та є одним із регулятивних механізмів діяльності.

Чим складніше організована жива істота, тим вищій еволюційний щабель вона займає, і тим багатша гама емоційних станів, які вона здатна переживати.

Визначення емоцій та почуттів

Емоції	Почуття
Спільні ознаки
ü Форма переживання людиною свого ставлення до предметів та явищ дійсності
Відмінні ознаки
ü Мають актуальний характер, тобто виражають ставлення до конкретних явищ в конкретній ситуації у певний момент часу.	ü Мають стабільний характер, тобто виражають відносно стійке ставлення до певних предметів та явищ оточуючої дійсності, не залежне від актуальних умов.
ü Є вродженими психічними явищами.	ü Є надбаними психічними явищами, тобто формуються в людини за її життя, залежно від соціальних умов існування.
ü Виникли в процесі еволюції як засіб, що дозволяє живим істотам визначати біологічну значущість станів організму та зовнішніх впливів.	ü Виникли в процесі онтогенезу як засіб, що дозволяє людині визначати мотиваційну значущість предметів та явищ оточуючої дійсності.

Взаємозв’язок емоцій та почуттів

1. Емоції є формою переживання та виявлення почуттів, тобто стабільне ставлення людини до будь-якого об’єкту детермінує актуальний стан переживання відповідних емоцій при зіткненні з цим об’єктом. Наприклад симпатія до конкретної людини визначає позитивні емоції при спілкуванні з нею.

2. Почуття є результатом узагальнення та генералізації емоцій, що викликаються певним об’єктом. Це відбувається наступним чином:

ü З певним об’єктом пов’язані однакові емоції в ситуаціях різного змісту. Наприклад, в дитини з появою матері виникають позитивні емоції в ситуаціях з різним змістом (почуття голоду, спраги, страху, самотності).

ü Відбувається узагальнення емоцій, тобто об’єднання певних переживань незалежно від змісту ситуацій, в яких вони виникають. Наприклад, узагальнюються усі ситуації, пов’язані з переживанням дитиною позитивних емоцій при появі матері незалежно від змісту цих ситуацій.

ü Відбувається генералізація ставлення до певного об’єкту, тобто формування стабільного почуття, відповідного тим емоціям, які пов’язані з цим об’єктом. Наприклад, відбувається формування в дитини почуття любові до матері.

Механізм емоційної регуляції поведінки

Емоції виконують роль внутрішніх сигналів. Вони є внутрішніми у тому сенсі, що самі не несуть інформації про зовнішні об’єкти (про їхні властивості та зв’язки), про ті об’єктивні ситуації, в яких відбувається діяльність суб’єкта. Особливості емоцій полягають в тому, що вони безпосередньо виражають відношення між прагненнями суб’єкта та можливостями реалізувати ці прагнення, тобто між його потребами та результативністю діяльності, що відповідає цим потребам.

Регулятивний механізм емоцій пояснюється на основі інформаційної теорії емоцій (П.В.Сімонов):

Переживання суб’єктом актуальної потреби

↓

Отримання інформації з зовнішнього оточення про можливість задоволення потреби на даний момент

↓

Мимовільне спав вставлення інформації (з вродженого або раніше отриманого досвіду) про передбачені можливі умови задоволення даної потреби

↓

Оцінка вірогідності задоволення потреби в даний момент в даних умовах

↓

ü Якщо вірогідність оцінюється як висока, переживання позитивних емоцій. ü Якщо вірогідність оцінюється як низька, переживання негативних емоцій.

Прояв регулятивних функцій емоцій полягає в наступному: людина завжди намагається:

ü максимізувати (посилити, продовжити, повторити) позитивні емоції;

ü мінімізувати (послабити, перервати, попередити) негативні емоції.

Види емоцій та почуттів

Дата добавления: 2015-09-04