Повстання Тараса Федоровича (Трясила).

Куруківська угода привела до виникнення суперечностей між реєстровцями та неєрестровцями. Польща направила війська на Київщину. Нереєстровці обирають гетьманом – Тараса Федоровича (Трясило).

Березень 1630 р.: Трясило бере Черкаси, Корсунь (на його бік переходять реєстровці).

Вирішальна битва з польським військом під Переяславом (2 тижні).

20.05.1630 р. – „Тарасова ніч” (багато польської шляхти гине).

29.05.1630 р. – мирна угода (Переяславська):

- підтверджувалася Куруківська угода;

- реєстр – 8 тисяч.

Повстання на чолі з Іваном Сулимою. 1635 р.

Туреччина, Кримське ханство – скарги на козаків.

Лютий 1635 р. – постанова сейму: „Припинення козацького свавілля”. В пониззі Дніпра, з метою контролю над козаками та покращення оборони, вирішено збудувати – Кодак (біля першого Козацького порога).

Будівництва Кодака: Гійом Левассер де Боплан. Фортеця збудована на середину літа 1635 р.

В серпні 1635 р. запорожці на чолі з Іваном Сулимою руйнують Кодак, відходять на Запоріжжя, на одному з островів будують табір. Проти них – каральний похід, Сулиму та його соратників було видано полякам, був засуджений до страти.

Повстання 1637 – 16 38 рр.

Павло Павлюк. Яків Острянин. Дмитро Гуня.

Після страти Івана Сулими:

- уряд РП вирішив переглянути реєстр та вилучити з нього всіх неблагонадійних.

Це рішення – привід для нового повстання.

Очолюють: Павло Павлюк (Бут) – полковник реєстровців, сподвижник Івана Сулими.

Хід повстання: перша битва з поляками – переможна!

Але! 6 грудня 1637 – під Кумейками – козаків оточено. Павлюк пробивається через оточення і рушає до Чигирина (мета: поповнити запаси зброї). Табір козаків очолює Дмитро Гуня.

Поляки: підпалюють вози з порохом -> потужний вибух -> частина козаків тікає. Решта – організовано відступає. Поляки їх не наважуються переслідувати, але: рушають проти загону Павлюка, останній погоджується на переговори (по-зрадницькому захоплений поляками).

1638р – ухвалена сеймом Речі Посполитої постанова: „Ординація війська Запорізького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої”:

- козаки позбавилися права обирати старшину;

- заборонялось козацьке судочинство;

- реєстр – 6 тис чол.;

- без дозволу рядового комісара, під страхом смерті заборонялося йти на Запоріжжя;

- козакам заборонялось поселятися в містах, крім прикордонних: Черкаси, Чигирин, Корсунь;

- на Запоріжжі по черзі 2 полки реєстровців.

Кінець березня 1638р – загони запорожців (на чолі Острянин, Гуня, Скидан) виходять з Січі і прямують на Київщину та Полтавщину. Селяни і городяни підтримують їх.

1 травня 1638р – бій біля м. Говтва. Козаки перемагають, під їх владою вся Полтавщина.

Острянин веде війська на Лубни, але облога невдала. Відходять до Жовтина.

Карпо Скидан потрапив у полон. Острянин відходить на рубежі з Московською державою. В таборі 20 тис козаків, гетьманом обрано Дмитра Гуню. Козаки відходять до урочища Старець, двомісячна оборона табору, переговори з поляками.

Угода, в основі якої „Ординація війська Запорізького...”

1628-1648рр – „золотий спокій”(поляки)

Культура ХІ – ХІІ століть

Освіта:

- школи при церквах і монастирях;

- поява протестантських шкіл (Белз, Львів, Берестечко), але протестантизм в Україні широкого розвитку не набував;

- єзуїтські колегіуми(І. Лойола).

Острозька школа

Князь Василь-Костянтин Острозький:

- 1576р – заснування Острозького культурно-освітнього гуртка з метою перекласти Біблію;

- 1578р – заснування Острозької академії. Вивчали церковно - слов’янську, грецьку мову і латину;

- „7 вільних наук”: граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика;

- перший ректор – Герасим Смотрицький (головний перекладач і редактор Острозької Біблії)

- викладачі: Іван Княгиневський (засновник Манявського скиту), Дем’ян Наливайко, Андрій Рилина, Кирило Лукаріс (у майбутньому константинопольський патріарх)

- вихованці: Максим-Мілетій Смотрицький („Граматика”), Йов Борецький, П. Конашевич-Сагайдачний.

Братські школи

Перша створена у Львові 1586р

1615р – братська школа в Києві (на пожертви Галшки Гулевичівни);

1631р – заснування Лаврської школи (П. Могила);

з 1632р – Київська братська і Лаврська школа об’єднані у Києво-Могилянській колегіум (згодом академія);

КМА – вищий навчальний заклад:

- повний курс навчання – 12р (8 класів);

- викладання латинською мовою.

Дата добавления: 2015-09-02