Зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин.

Вогне- і вибухонебезпечні речовини, що застосовуються в кабінетах хімії, за правилами спільного зберігання можна поділити на такі групи:

• речовини, що можуть утворювати вибухові суміші: калій азот­нокислий, кальцій азотнокислий, натрій азотнокислий, барій азотнокислий, бертолетова сіль та інші нітрати;

• самозаймисті від води й повітря речовини: калій металевий, натрій металевий, кальцій металевий, карбід кальцію, кальцій фосфорнокислий, натрій фосфорнокислий, пероксид натрію, перо-ксид барію, алюмінієвий пил, алюмінієва пудра, цинковий пил;

• легкозаймисті й горючі речовини, тобто речовини, які легко спалахують від дії відкритого полум'я.

До них належать:

• рідкі речовини: бензин, бензол, сірковуглець, ацетон, скипидар, толуол, ксилол, гас, спирти (етиловий, метиловий, бутиловий та ін.), діетиловий (сірчаний) ефір тощо;

• тверді речовини: целулоїд, фосфор червоний та ін.;

• речовини, що спричиняють спалахування: бром, азотна й сірчана кислоти, хромовий ангідрид, калій марганцевокислий та ін.;

• горючі речовини: сірка, вугілля та ін.

Кожна з зазначених груп хімічних речовин повинна зберіга­тися окремо одна від одної.

У лаборантській склянки й банки з легкозаймистими і вогне­небезпечними хімічними речовинами треба зберігати в залізних шафах або в спеціальних металевих ящиках, що закриваються кришкою, стінки й дно яких викладають листовим азбестом. Ящики встановлюють на підлозі подалі від проводів і на­грівальних приладів.

При зберіганні вогне- і вибухонебезпечних речовин, враховую­чи їх фізико-хімічні властивості, необхідно дотримуватися додаткових заходів безпеки, а саме:

а) діетиловий (сірчаний) ефір потрібно зберігати ізольовано від
інших речовин у холодному й темному місці, бо при зберіганні
сірчаного ефіру на світлі утворюється вибухова речовина -
пероксид етилу;

б) металеві калій і натрій повинні зберігатися в товстостінних
скляних банках з широкими шийками, які щільно закриваються

174

корковою пробкою, під шаром сухого (без вологи) гасу, парафіну або трансформаторного масла в ящиках з піском;

в) пероксид натрію дозволяється зберігати в залізних банках із
залізними кришками, які щільно закриваються, або в товсто­
стінних скляних банках з притертими пробками (застосову­
вати коркові пробки не дозволяється).

Пероксид натрію - окисник. У суміші з горючими речовинами вибухонебезпечний. Легко спалахує від змочування невеликою кількістю води. Зберігати в сухому місці, не допускаючи кон­такту з горючими матеріалами, оберігати від зволоження, пилу й світла;

г) сірковуглець через підвищену леткість і вогненебезпечність
треба зберігати під шаром води. З водою сірковуглець не
взаємодіє і в ній не розчиняється;

д) бертолетову сіль, марганцевокислий калій, пероксид натрію,
пероксид водню, хлорну кислоту (концентровану) та інші окис­
ники не можна зберігати разом з відновниками - вугіллям,
сіркою, крохмалем тощо;

є) не можна зберігати металеві калій і натрій, а також фосфор з

бромом і йодом; є) при зберіганні марганцевокислого калію слід пам'ятати, що він сприяє спалахуванню горючих матеріалів: гліцерин при кімнатній температурі спалахує внаслідок взаємодії з порош­ком марганцевокислого калію; від змочування порошку мар­ганцевокислого калію концентрованою сірчаною кислотою утво­рюється продукт (Мп₂0₇), який легко розкладається з вибу­хом; при розтиранні порошку перманганату із сіркою або фос­фором відбувається вибух.

Ємність скляного посуду для зберігання легкозаймистих рідких речовин не повинна перевищувати 1 л. Якщо ємність велика, тоді її поміщають у герметичний металевий футляр.

Кристалічний йод треба зберігати в товстостінній, з темного скла банці з притертою пробкою.

У приміщенні, де зберігають хімічні реактиви, повинні бути засоби пожежогасіння: азбестова або суконна ковдра, вуглекис­лотний вогнегасник, ящик або інший резервуар з піском.

Правила користування витяжною шафою. Витяжну шафу вмикають не раніше ніж за 15 хв. до початку роботи. Стулки витяжної шафи під час роботи мають бути максимально закри­тими (опущеними з невеликим зазором для тяги). Відкривати

їх дозволяється тільки на час використання встановлених у шафі приладів або при іншій потребі на висоту, зручну для роботи, але не більшу як половина віконного отвору. Підняті стулки на час роботи у витяжній шафі закріплюють за допомогою спеціальних пристроїв. Якщо витяжна шафа має кілька стулок, то ті, якими не користуються, повинні бути закритими. Унаслідок порушення цього правила знижується ефективність роботи вентиляції. Щоб запобігти проникненню шкідливих газів і пари з витяжної шафи в приміщення кабінету, вентиляцію треба відрегулювати так, щоб у шафі утворювалось невелике розрідження.

Дата добавления: 2015-09-02