Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Модель IS – LM як аналітичний засіб макроекономічної політики

Нецінові чинники сукупного попиту | Сукупна пропозиція. Нецінові чинники сукупної пропозиції | Модель AD-AS як базова модель економічної рівноваги | Доходи, споживання та заощадження. Дохід кінцевого споживання і функція кінцевого споживання | М. Фрідмена | Сутність та види інвестицій | Державна інвестиційна політика та її вплив на розвиток національної економіки | Модель «витрати – випуск» - кейнсіанська модель товарного ринку | Модель «вилучення - ін’єкції» і макроекономічна рівновага | Сукупні витрати і потенційний ВВП |


Читайте также:
  1. II. Административно-командная патерналистская модель СП
  2. А какими параметрами должна обладать настоящая модель?
  3. Базовая модель оценки стоимости ценных бумаг (акции и облигации).
  4. Базовая модель покупательского поведения потребителей
  5. Биологическая модель изменений
  6. В частности А.А. Калюжным предложена следующая модель фор-
  7. Види фіскальної політики та її наслідки

 

Поєднання (мікст ) фіскальної і монетарної політики держави є складним і суперечливим завданням державних органів. Для його вирішення в макроекономіці використовується модель IS-LM як модель сукупного попиту, що поєднує між собою товарний i грошовий ринки з впливом держави в короткостроковому періоді. Графічно це ілюструється за допомогою двох кривих: IS i LM.

Рис. 5.7 - Крива IS (інвестиції-заощадження)

 

Крива IS (investment—save, або інвестиції-заощадження) є геометричним місцем точок рівноваги інвестицій (І) і заощаджень (S) за будь-яких значень процента (вісь ординат) і доходу (вісь абсцис). Між доходом i процентною ставкою не існує безпосереднього зв'язку. Крива IS пов'язує їх між собою опосередковано, через інвестиції і показує, що із збільшенням рівня процентної ставки рівень доходу знижується. Це підкреслює наступна послідовність подій: зміна ставки відсотку → зворотна за напрямком зміна інвестицій → зміна наявного доходу, аналогічна за напрямком змін інвестицій.

Крива LM (liquidity–money, або ліквідність-гроші) ілюструє залежність процентної ставки від доходу при рівновазі на грошовому ринку за такою послідовністю міркувань: зміна наявного доходу → ідентична за напрямком зміна попиту на гроші → зміна ставки відсотку, аналогічна за напрямком змін грошового попиту. Таким чином, зв'язок між процентною ставкою й доходом є прямим і лінія LM має додатний нахил (рис. 5.8).

Нахил кривої LM залежить від ступеня залежності процентної ставки від доходу. Якщо він є великим, то незначне збільшення доходу зумовлює велике зростання процентної ставки й крива LM є крутою, тобто тяжіє до вертикалі. Навпаки, пологий характер графіку є характерним при суттєвому впливі рухів процентної ставки на динаміку наявного доходу.

Рис. 5.8 - Крива LM (ліквідність-гроші)

 

Якщо обидва графіки поєднати в одній системі координат, то отримаємо модель IS-LM (рис. 5.9), яка узгоджує рівновагу на товарному й грошовому ринках одночасно. Точка перетину кривих IS i LM визначає рівноважний стан в економіці, якому відповідає рівноважна процентна ставка r e i рівноважний дохід Y e.

Розглянемо наслідки впливу фіскальної й монетарної політики на економіку держави. Нехай спочатку обидва види державної політики застосовуються незалежно.

Якщо уряд збільшить державні закупівлі за незмінною пропозицією грошей, то це збільшить наявний дохід i підвищить процентну ставку, тобто крива IS зрушиться праворуч. Зростаюча процентна ставка скорочує приватні інвестиції й зменшує зростання доходу (ефект витіснення).

Якщо центральний банк країни збільшує пропозицію грошей при фіскальній сталості, то процентна ставка падає, приватні інвестиції й відповідно наявний дохід зростають. Зрозуміло, що зворотні напрямки фіскальних і монетарних засобів протилежним чином впливатимуть на стан рівноваги.

 

Ye

Рис. 5.9 - Рівновага в моделі IS-LM

 

Фіскальні й монетарні інструменти можуть застосовуватися спільно. Нехай фіскальне стимулювання супроводжується рішенням стабілізувати процентну ставку. Збільшення державних витрат або зниження податкового тиску провокують підвищення процентної ставки. Для недопущення цього монетарні засоби знижують процентну ставку стабілізується, тобто дохід зростає без ефекту витіснення.

Фіскальне стимулювання є ефективним, якщо приріст автономних витрат з ефектом мультиплікації перевищує ефект витіснення. Монетарне стимулювання є ефективним при зменшенні процентної ставки з наступним збільшенням інвестицій i доходу.

 

Контрольні запитання:

1. За яких умов у реальному економічному кругообігу забезпечується рівновага?

2. Якими методами можна визначити рівноважний ВВП у реальній економіці?

3. Поясніть на моделі «витрати-випуск», яку роль відіграють незаплановані інвестиції у товарні запаси, якщо фактичні сукупні витрати не дорівнюють виробленому ВВП?

4. Назвіть характерні випадки, коли сукупність витрати не збігаються з виробленим ВВП.

5. За яких умов досягається рівноважний ВВП у моделі «витрати–випуск» («кейнсіанський хрест»)?

6. Що ви розумієте під термінами «вилучення» та «ін’єкції»?

7. При якому співвідношенні між заощадженнями й інвестиціями забезпечується рівноважний ВВП у моделі «вилучення – ін’єкції»?

8. Розкрийте сутність мультиплікатора інвестицій та напишіть формули для його визначення.

9. Дайте визначення і розкрийте сутність рецесійного розриву в економіці.

10. Дайте визначення і розкрийте сутність інфляційного розриву в економіці.

11. Поясніть, завдяки чому зміна автономних витрат викликає мультиплікативну зміну доходу. Покажіть відмінність між мультиплікатором витрат та ефектом мультиплікатора.

 


Дата добавления: 2015-09-02; просмотров: 171 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Мультиплікатор видатків| Зміст фіскальної політики, цілі та інструменти

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.013 сек.)