Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Klebsiella Yersinia enterocolitica Pseudomonas aeruginosa

 

Escherichia coli Salmonella typhi Shigella

Серологічна діагностика черевного тифу

Для серологічної діагностики черевного тифу, паратифів А і В та інших сальмонельозів використовують реакцію Відаля.

Антитіла у хворих на черевний тиф і паратифи А і В з'являються у крові уже на 4-у добу хвороби, і їх кількість різко збільшується на 8—10-у добу.

Оскільки клінічно черевний тиф і паратифи А і В дуже схо­жі, серологічні реакції, в тому числі і реакцію Відаля, ставлять одночасно з діагностикумами S.typhi (О- і Н-) і S. рагаtурhі А і В (ОН-). Збудником хвороби вважають той мікроорганізм, діагностикум з якого дає позитивну реакцію аглютинації з сиро­ваткою крові хворого. Збудники черевного тифу і паратифів А і В мають спільні групові антигени, тому їх діагностикуми здатні давати групову РА. Позитивним вважається результат у тому ряду пробірок, де аглютинація відбувається у більшому розведенні сироватки.

Щоб відрізнити РА у хворого від щеплювальної або анам­нестичної, реакцію Відаля ставлять повторно через 5—7 діб. У хворого титр антитіл зростає, а у щепленого або перехворілого не змінюється. Не змінюється також і результат групової реак­ції (табл. 5).

У період реконвалесценції титр антитіл зменшується, що також є діагностичною ознакою.

При інших сальмонельозах реакція Відаля може бути ви­користана для ретроспективної діа­гностики, тобто діагностики після одужання. Однак необхідно враховувати індивідуальні відхилення від нормального циклу імуногенезу. В ослабленому організмі зі зниженою реактивніс­тю, а також у дітей 1-го року життя антитіла накопичуються повільно.

 

Таблиця 5. Можливий результат реакції аглютинації

Діагностикуми із сальмонел Первинне дослідження Повторне дослідження
Розведення сироватки хворого
1:100 1:200 1:400 1:800 1:100 1:200 1:400 1:800
Тиф —0 + + - - + + + +
Тиф —Н + - - - + + - -
Паратиф А — ОН + - - - + - - -
Паратиф В —ОН + - - - + - - -

 

Після проведення обліку РA може бути 2 варіанти відпові­ді: 1) негативна РА — реакція з діагностикумом... негативна; 2) позитивна РA — реакція з діагностикумом... позитивна до титру...

Крім О- і Н-антигену S.typhi містять Vі-антиген. Оскільки ці форми S.typhi більш стійкі до захисних механізмів макроорганізму, вони здатні спричинити хронічне бактеріоносійство. При цьому у крові носія накопичуються Vі -антитіла. Отже, ви­явлення Vі -антитіл у крові є прямим доказом носійства збудників черевного тифу. Для виявлення Vі -антитіл найбільш чутливою є реакція Vі -гемаглютинації.

Для встановлення більш обґрунтованого діагнозу проводять визначення антитіл, що належать до певного класу імуноглобулінів — IgМ і IgG. Анамнестичні і щеплювальні належать в основному до класу IgМ.

У разі вираженого гострого і особливо хронічного бактеріоносійства зростає титр IgG.

ЗБИРАННЯ ВИПОРОЖНЕНЬ ІЗ ПІДКЛАДНИХ ЄМКОСТЕЙ

ДЛЯ БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Основні етапи Зміст
1. Підбір необхідного матеріалу та інстру­ментарію Підкладні ємкості (стерильні), стерильні про­бірки із середовищем збагачення, стерильна алюмініє ва петля, захисні рукавички, чашки Петрі з живильними середовищами
2. Підготовка медперсоналу Руки старанно миють і надягають захисні ру­кавички
3. Відбір випорожнень Зі свіжовиділених випорожнень (бажано з тих ділянок, де є гній і слиз) відбирають петлею фекалії та засівають їх на чашки Петрі з жи­вильними середовищами або в стерильну про­бірку із середовищем збагачення. Недопусти­мо збирати випорожнення з ділянок, які міс­тять кров, бо бактерицидна дія останньої може завадити отримати копрокультуру
4. Посів у чашки Петрі Кришку чашки Петрі не відкривають повніс­тю, а ледве піднімають над нижньою частиною чашки з живильним середовищем. На поверх­ню живильного середовища петлею наносять матеріал і розтирають його по всій поверхні живильного середовища легкими рухами
5. Направлення в лабораторію Матеріал за заздалегідь оформленим направ­ленням за формою 204/о транспортують у ла­бораторію з дотриманням правил асептики та біологічної безпеки при роботі з інфекційним матеріалом (ДСП 9.9.5.-080-2002). Якщо неможливо відправити матеріал у лабо­раторію, його зберігають у термостаті за тем­ператури 37 °С

 

УЗЯТТЯ МАТЕРІАЛУ З ПРЯМОЇ КИШКИ

ДЛЯ БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Основні етапи Зміст
1. Підбір необхід­ного матеріалу та інструментарію Ректальна стерильна алюмінієва петля, стериль­ні пробірки із середовищем збагачення, чашки Петрі з живильними середовищами, захисні ру­кавички
2. Надання хворо­му необхідного по­ложення Хворий лежить на краю ліжка на боці, коліна зі­гнуті, ноги приведені до живота.
3. Підготовка медперсоналу Руки старанно миють і надягають захисні рука­вички
4. Уведення петлі в пряму кишку та взяття матеріалу Лівою рукою розводять сідниці, правою обережно вводять петлю через відхідник у пряму кишку на глибину 5—10 см. Круговими рухами петлі збира­ють вміст прямої кишки (при тифо-паратифозних захворюваннях) або матеріал зі стінки прямої кишки (при шигельозі). Обережно виймають пет­лю і переносять зібраний матеріал на чашку Петрі з живильним середовищем або в стерильну про­бірку із середовищем збагачення, не торкаючись її стінок.
5. Завершення процедури Матеріал із відповідно оформленим направленням відправляють до лабораторії. Якщо неможливо терміново відправити матеріал, його зберігають у термостаті за температури 37 °С

Лабораторна діагностика

1. Бактеріологічне дослідження при ешерихіозах

 

Матеріал Випорожнення

Посів на с.Ендо


Й етап


Характер та колір колоній,
РА на склі з сумішшю ОВ-сироваток

Й етап

Мазки, фарбування по Граму
Попередня відповідь
Пересів аглютинабельних колоній на скошений агар (чиста культура)
РА на склі з сумішшю ОВ-сироваток  
Розгорнута РА


Й етап

Посів на ряд Гісса

РА на склі з типоспецифічними сироватками  
Остаточна відповідь

 


2. Бактеріологічне дослідження при дизентерії

 

Матеріал ВипорожненняСироватка крові

Бактеріологічне дослідження Серодіагностика

Посів на диференціальні середовища
РА на склі з дизентерійними діагностикумами


Й етап


Характер та колір колоній, Мазки, фарбування по Граму
Попередня відповідь

Й етап

РА на склі з дизентерійними сироватками
Пересів безкольорових колоній на с.Ресселя
Мазки, фарбування по Граму  
Посів на «строкатий» ряд Гісса
Попередня відповідь


Й етап

РА на склі з дизентерійними сироватками та з типоспецифічними сироватками    
Реєстрація змін кольору середовища

 

Остаточна відповідь

 


3. Бактеріологічне дослідження при черевному тифі та паратифах

 

 

Матеріал Кров Випорожнення, жовч, сеча Сироватка крові

(на 1-му тижні хвороби) (на 2-му тижні хвороби)

 

 

Бактеріологічне дослідження Серодіагностика

 


Посів на середовище Ендо або на інше дифиринціавльне середовище  
Посів на середовище збагачення (Мюллера або селенітове)
Посів на середовище Раппопорт
1-й етап

 

 

Реакція Vі - гемаглютинації
Реакція аглютинації Відаля

 


 

 


Відповідь

 

Й етап

 

 

 

 


Дата добавления: 2015-09-05; просмотров: 87 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Основний етап| Инструкция для Старта

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.013 сек.)