ІІ. Фонетика

1. Поділити п’ять-шість слів на склади. У старослов’янській мові склади будувалися за принципом висхідної звучності, тому могли закінчуватися тільки голосним звуком або складотворчим сонорним приголосним. Таким чином, склади були відкритими: íå - âú - õî - ä# - ³, äâú - ðü - ìè âú - äâî - ðú, î - âü - ÷è - ³, ïðh - ëà - ç# - ¿ (1) – текст ІІ.

2. Виписати по одному-два приклади сильної й слабкої позиції редукованих голосних [ъ], [ь], [ы], [и] й обґрунтувати висновки.

Редуковані [ъ], [ь] у сильній позиції:

а) під наголосом – î - âü - ÷è - ³ (1) –текст ІІ; îó - ñú - øå (4) –текст І.

б) у складі перед наступним складом зі слабким редукованим голосним – äâü - ðü - ìè (1) – текст ІІ;

в) у початковому складі перед деякими групами приголосних: êú - ãäà*, òú - ãäà*.

Редуковані [ы], [ŭ] в сильній позиції: у складі перед кінцевим слабким зредукованим голосним è [jь] → [ĭ] – î - âü - ÷[и] - [jь] (1) – текст ІІ.

Редуковані [ъ], [ь] у слабкій позиції:

а) в абсолютному кінці слова – òà - òü, ~ - ñòü (1), ïà - ñòû - ðü (2) – текст ІІ; áû - ñòü (2), ïðî - ç# - áú (4) – текст І;

б) перед наступним складом з голосним повного творення – ïú - òè - öà (3) – текст І; âú - õî - ä# - ³ (1), î - âü - ö# (4) – текст ІІ;

в) перед складом з редукованим у сильній позиції: äüíüìü*, çúëûè*.

Редукований [и] у слабкій позиції: перед складом з початковим [j], за яким іде голосний повного творення: áðü - íè - ~*.

3. Знайти слова з африкатами й складними звуками. Букви, що їх позначають, указати в дужках після слів.

Слова з африкатами: ïúòèöà (ö) – текст І; îâü÷è³ (÷) – текст ІІ; ¾hëî (¾)*.

Слова зі складними звуками: ¿æäåíåòú (æä) – текст ІІ, äàæäü (æä) – текст ІІІ, ïèøòà (øò)*, îáhmàòè (m)*.

4. Навести приклади слів: а) зі споконвічно твердими приголосними; б) зі споконвічно м’якими приголосними; в) з позиційно пом’якшеними приголосними. Букви, що позначають ці звуки, написати в дужках після слів.

а) âúõîä#³ (õ), ðàçáî³íèêú (ê), ãëàñú (ã) – текст ІІ;

б) ïúòèö# (ö), ïîçîáàø# (ø) – текст І; âå÷åðq (÷), äàæäü (æä) – текст ІІІ; ¾hëî (¾)*, áhæàòè (æ)*, âëhøòè (øò)*.

в) позиційно пом’якшеними в старослов’янській мові вважалися приголосні, які сполучалися в складі з голосними переднього ряду è, ü, å, #, h: ïðè (ð), ïîïüðàíî (ï), ïàäå (ä), ïðîç#áú (ç), èìhàøå (ì) – текст І.

5. Виписати слова, у яких відбиті: а) складотворчі плавні приголосні; б) неповноголосні сполуки (у середині слів); в) початкові сполуки ðà-, ëà- не первинного характеру, а ті, що з’явилися внаслідок фонетичних процесів, які відбувалися в південнослов’янській групі мов.

а) Слова зі складотворчими плавними: îòâðúçàåòú – текст ІІ.

Сполуці ðú відповідає в українській та російській мовах сполука ер (пор. верзти, разверзается). Отже, сполукою ðú позначено складотворчий плавний сонорний [р] (ú у даному випадку лише графічний знак, який не має в старослов’янській мові звукового змісту).

б) Слова з неповноголосними сполуками: ïðhëàç#¿ (ðh), ãëàñú (ëà) – текст ІІ; âëàãû (ëà) – текст І.

Праслов’янські дифтонгічні сполуки *or, *er, *ol, *el, опиняючись у закритих складах (*tort, *tert, *tolt, *telt), суперечили спільнослов’янському законові відкритого складу й повинні були змінюватися. Змінювалися вони по-різному в різних підгрупах слов’янських мов. У південнослов’янських, отже, і в старослов’янській мові відбулася перестановка (метатеза) звуків у цих звукосполученнях і подовження голосного (*trōt, *trēt, *tlōt, *tlēt).

Відповідно до праслов’янської фонетичної закономірності в цих сполуках довгі голосні [ō], [ē] перейшли в голосні [а], [ĕ] і утворились так звані неповноголосні сполуки -ðà-, -ëà-, -ðh-, -ëh-, яким в українській мові відповідають повноголосні сполуки -оро-, -оло-, -ере-, -ело- (-оло-): перелазити, голос, волога та ін.

в) Слова з початковими сполуками ðà-, ëà-: ðàçáî³íèêú (1) – текст ІІ.

Праслов’янські початкові сполуки *or, *ol перед приголосними (*ort, *olt) унаслідок діяння закону відкритого складу змінилися в слов’янських мовах.

Результат зміни цих сполук зі спадною інтонацією не був однаковим у різних слов’янських мовах: у південнослов’янській підгрупі мов утворилися початкові -ðà-, -ëà- (тобто відбулася перестановка звуків та подовження голосного), а в східнослов’янській підгрупі – початкова сполука ро-, ло- (відбулася перестановка звуків, але не відбувалося подовження приголосного), пор. (укр.) – розбійник.

6. Вибрати слова з @, # та пояснити походження звуків, що позначаються цими буквами. З метою виконання цього завдання треба скористатися етимологічними словниками, де можна знайти відповідники виписаних з тексту слів у якійсь індоєвропейській мові й зробити висновок про долю вказаних звуків у праслов’янській мові.

У всіх словах буквами #, @ позначені носові голосні переднього й заднього ряду ([ę], [Q]), доля яких у праслов’янській мові була зумовлена процесом монофтонгізації індоєвропейських дифтонгічних сполучень голосних з носовими приголосними в закритих складах (унаслідок діяння закону відкритого складу). Щоб пояснити походження носових голосних у кожному конкретному слові, треба попередньо встановити, де знаходяться звуки, що цікавлять нас. 1) Якщо носовий голосний звук у корені слова, то найзручніше знайти потрібне пояснення в етимологічному словнику. Наприклад, ïðè ï@òè (2) – текст І (пор. лат. pons, род. в. pontis) носовий голосний [Q] утворився на місці дифтонгічного сполучення *on у закритому складі внаслідок дії в праслов’янській мові закону відкритого складу. 2) Якщо носові голосні зустрілися в дієслівних формах або формах іменників, прикметників, то пояснення походження цих голосних звуків слід шукати в навчальних посібниках зі старослов’янської мови.

7. Виписати слова з І, ІІ, ІІІ перехідним пом’якшенням задньоязикових приголосних, потім слова з пом’якшенням приголосних під впливом давнього [j].

Указати споконвічні приголосні, які піддалися пом’якшенню, і пояснити умови їхньої зміни.

Перше перехідне пом’якшення задньоязикових приголосних перед голосними переднього ряду è, ü, å, #, h відбите в словах: ñh"àøå – [ш] з [х] перед [е] (2) – текст І, ïîçîáàø# – [ш] з [х] перед [ę] (3) – текст І, îâü÷è³ [ч] з [к] перед [і] (пор. *ovьkьjь) (1) – текст ІІ, ñëûø#òü – [ш] з [х] перед [ę] (4) – текст ІІ.

Друге перехідне пом’якшення задньоязикових приголосних відбувалося перед голосними переднього ряду дифтонгічного походження та h: ð@öh*– [ц] з [к] перед [ě] ← [аі], âðàçè* – [з] з [г] перед [і] ← [аі], ìqñh* – [с] з [х] перед [ě] ← [аі].

Третє перехідне пом’якшення задньоязикових приголосних відбувається після голосних переднього ряду è, ü, # та складотворчого рь і спостерігається в словах: ïúòèö# – [ц] з [к] після [і] (3) – текст І, îâüö# – [ц] з [к] після [ь] (5) – текст ІІ, îòâðúçàåòú – [з] з [г] після [r] на місці індоєвропейського *ĭr (3) – текст ІІ.

Пом’якшення приголосних перед давнім *j: ïàñòûðü [р] з *rj (2) – текст ІІ, ãëàøàåòú [ш] з *sj (пор. ãëàñú) – текст ІІ; äàæäü [жд] з *dj (2) – текст ІІІ, пор. äàä#òú.

8. Розглянути слова, у яких загальнослов’янські групи приголосних зазнали пом’якшення перед голосними переднього ряду.

Пом’якшення груп приголосних перед голосними переднього ряду відбулося в слові ¿æäåíåòú – [жд] із *zg перед [е] (пор. èçãíàòè) – текст ІІ.

Пом’якшення груп приголосних [*kt], [*gt] → [шт] перед *ь та *і: *noktis → íîøòü*, *mogti → ìîøòè* [*dv] → [з’в’] та [*kv] → [ц’в’] перед *ě та *і ← *оі, *аі: *gvoizda → çâhçäà*, *kvoitъ → öâhòú*, зумовлене діянням закону відкритого складу.

9. З’ясувати, чи нема в даному уривку слів, у яких би відбулися зміни споконвічних груп приголосних унаслідок: а) спрощення цих груп, б) дисиміляції одного з приголосних. Відтворити первинні сполуки приголосних, які зазнали вказаних змін.

Спрощення в групах приголосних відбувалося внаслідок діяння закону відкритого складу, і спрощенню найчастіше піддавалися проривні початкові приголосні в сполуках, що суперечили діянню закону відкритого складу й принципу висхідної звучності розташування звуків у складах: *vertmen → âðhì#* – відбулося спрощення приголосного *t у звукосполученні *tm.

Дисиміляції піддавалися сполуки *dt, *tt → ст: *kladti → êëàñòè*, *metti → ìåñòè*. Це явище також зумовлене діянням закону відкритого складу та принципом висхідної звучності розташування звуків у складах.

Дата добавления: 2015-08-27