Читайте также:
|
Методи управління це:
1) способи цілеспрямованого впливу на колектив і окремих його членів;
2) визначальні риси системи управління підприємством.
3) організаційна структура об’єкту управління.
В основу класифікації методів управління покладено:
1) систему повноважень і відповідальності в апараті управління.
2) організаційну структуру об’єкта управління.
3) мотиваційний характер методів управління.
Методи управління поділяються на:
1) фізіологічні, технічні, соціальні, гігієнічні;
2) управлінські, об’єктивні, суб’єктивні, загальні;
3) економічні, організаційно-розпорядчі, соціальні.
До економічних методів управління належать:
1) планування, комплексні цільові програми, комерційний розрахунок, економічні регулятори господарської діяльності;
2) соціальне нормування, регулювання, прогнозування, планування;
3) комплексні цільові програми, регламентування, нормування.
До організаційно-розпорядчих методів управління належать:
1) планування, комплексні цільові програми, комерційний розрахунок, економічні регулятори господарської діяльності;
2) регламентування, нормування, інструктування, розпорядження;
3) нормування, інструктування, прогнозування, планування.
До соціальних методів управління належать:
1) регламентування, нормування, регулювання, прогнозування.
2) соціальне нормування, регулювання, прогнозування, планування.
3) нормування, регламентування, регулювання, інструктування, розпорядження.
Посадові інструкції працівників належать до:
1) економічних методів управління.
2) організаційно-розпорядчих методів управління.
3) об’єктивних методів управління.
Інструктування працівника при видачі йому службового завдання належить до:
1) організаційно-розпорядчих методів управління;
2) соціальних методів управління;
3) загальних методів управління.
Правління акціонерного товариства приймають свої рішення у формі:
1) Постанов.
2) Директив.
3) Розпоряджень.
Директор підприємства видає:
1) Постанови.
2) Накази.
3) Розпорядження.
Мотиваційна характеристика організаційно-розпорядчих методів управління:
1) Вплив на економічні інтереси працівників.
2) Використання почуттів обов’язку, відповідальності.
3) Використання соціального механізму колективу.
ТЕМА: Організація в менеджменті
Спонтанно виникають та функціонують:
1) формальні організації;
2) неформальні організації;
3) механістичні організації.
Групи, створені за бажанням керівництва організації:
1) формальні групи;
2) неформальні групи;
3) цільові групи.
Група, яка формується спонтанно на основі симпатій, антипатій, спільних інтересів, взаєморозуміння:
1) формальні групи;
2) неформальні групи;
3) вертикальні групи.
Основними характеристиками неформальних груп є:
1) створюються за продуманим планом; структура формується свідомо; працівники мають на меті реалізацію цілей; отримання доходу;
2) координація діяльності підрозділів, розв’язання проблем, прийняття непопулярних рішень;
3) соціальний контроль, опір перемінам, наявність неформальних лідерів.
Характерними особливостями формальних груп є:
1) створюються за продуманим планом; структура формується свідомо; працівники мають на меті реалізацію цілей; отримання доходу;
2) професійна компетентність, досвід, знання, інтелект, розміщення робочого місця;
3) соціальний контроль, опір перемінам, наявність неформальних лідерів.
Підприємство, засноване на особистій власності фізичної особи та виключно її праці – це:
1) неформальна організація;
2) індивідуальне підприємство;
3) консорціум.
Підприємство, засноване на власності окремого громадянина з правом наймання робочої сили – це:
1) корпорація;
2) індивідуальне підприємство;
3) приватне підприємство.
Державно – комунальне підприємство – це:
1) підприємство, засноване на власності юридичних осіб і громадян іноземних держав;
2) договірне об`єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності; не має права втручатися у виробничу чи комерційну діяльність будь – якого з її учасників;
3) підприємство, засноване на власності адміністративно – територіальних одиниць.
Асоціація – це:
1) підприємство, засноване на власності юридичних осіб і громадян іноземних держав;
2) договірне об`єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності; не має права втручатися у виробничу чи комерційну діяльність будь – якого з її учасників;
3) підприємство, засноване на власності адміністративно – територіальних одиниць.
Іноземне підприємство – це:
1) підприємство, засноване на власності юридичних осіб і громадян іноземних держав;
2) договірне об`єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності; не має права втручатися у виробничу чи комерційну діяльність будь – якого з її учасників;
3) підприємство, засноване на власності адміністративно – територіальних одиниць.
Виділяють такі види господарських товариств в Україні:
1) колективне, приватне, сімейне, індивідуальне, державно – комунальне, державне, спільне, іноземне;
2) асоціація, корпорація, консорціум, концерн;
3) акціонерне, з обмеженою відповідальністю, з додатковою відповідальністю, повне, командитне.
Виділяють такі об`єднання підприємств:
1) колективне, приватне, сімейне, індивідуальне, державно – комунальне, державне, спільне, іноземне;
2) асоціація, корпорація, консорціум, концерн;
3) акціонерне, з обмеженою відповідальністю, з додатковою відповідальністю, повне, командитне.
Виділяють такі види підприємств в Україні:
1) колективне, приватне, сімейне, індивідуальне, державно – комунальне, державне, спільне, іноземне;
2) асоціація, корпорація, консорціум, концерн;
3) акціонерне, з обмеженою відповідальністю, з додатковою відповідальністю, повне, командитне.
ТЕМА: Організаційні структури управління
Вкажіть правильне визначення ланки організації:
1) це сукупність визначених ланок, які вказують на послідовність вертикальної підпорядкованості одних ланцюгів іншим;
2) це сукупність організаційно впорядкованих відносин і зв’язків між ланками та рівнями управління;
3) це структурно відособлений елемент, який наділений конкретними функціями керівництва, повноваженнями та відповідальністю.
Вкажіть правильне визначення рівня управління:
1) це сукупність визначених ланок, які вказують на послідовність вертикальної підпорядкованості одних ланцюгів іншим;
2) це сукупність організаційно впорядкованих відносин і зв’язків між ланками та рівнями управління;
3) це організації, або окремі фізичні особи, які допомагають виробникам реалізувати їх товари.
Вкажіть правильне визначення організаційної структури управління:
1) це сукупність визначених ланок, які вказують на послідовність вертикальної підпорядкованості одних ланцюгів іншим;
2) це сукупність організаційно впорядкованих відносин і зв’язків між ланками та рівнями управління;
3) це структурно відособлений елемент, який наділений конкретними функціями керівництва, повноваженнями та відповідальністю.
Перевагами лінійної структури управління є:
1) швидка реакція на потреби ринку, розмежування управлінських функцій, підпорядкування вищій ланці управління;
2) одержання підлеглими несуперечливих вказівок, повна відповідальність кожного керівника за результатами роботи; єдність керівництва зверху до низу;
3) підвищення ефективності комунікацій, взаємозв’язок зовнішнього і внутрішнього середовища.
Недоліками лінійної структури управління є:
1) швидка зміна працівників, поганий комунікаційний зв’язок;
2) порушення єдності розпорядництва, зниження відповідальності за виконану роботу;
3) потреба керівникові виконувати різноманітні управлінські функції, відсутність фахівців з реалізації окремих управлінських функцій.
Перевагами функціональної структури управління є:
1) вивільнення лінійних керівників від знання всіх сторін управління; диференціація їх роботи; швидкість створення нових функціональних служб;
2) одержання підлеглими несуперечливих вказівок; повна відповідальність за результати роботи;
3) підвищення ефективності комунікацій; взаємозв’язок зовнішнього і внутрішнього середовища.
Недоліки функціональної структури управління:
1) порушення єдності розпорядництва, зниження відповідальності за виконану роботу;
2) керівник виконує різноманітні управлінські функції, відсутність фахівців з реалізації окремих управлінських функцій;
3) швидка плинність кадрів, поганий комунікаційний зв’язок.
Ознаки лінійного управління:
1) диференціація функцій управління;
2) підпорядкованість кожного працівника тільки одному керівнику;
3) наявність у лінійного керівника штату фахівців з окремих функцій менеджменту.
Ознаки функціонального управління:
1) диференціація функцій управління;
2) наявність у лінійного керівника штату фахівців з окремих функцій менеджменту;
3) послідовність операцій процесу управління.
Ознаки лінійно-функціонального управління:
1) диференціація функцій управління;
2) наявність у лінійного керівника штату фахівців з окремих функцій менеджменту;
3) послідовність операцій процесу управління.
Спеціальні колегії або ради, у яких лінійні керівники разом з експертами та функціональними керівниками погоджують свої дії і рішення створюються у випадку:
1) лінійно-функціональної організаційної структури;
2) матричної організаційної структури;
3) лінійно-штабної організаційної структури.
Секційна (дивізіональна) структура застосовується:
1) підприємствах з невеликими обсягами діяльності;
2) в підприємствах, які працюють в різних галузях або різних регіонах;
3) в закладах громадського харчування.
„Проект – менеджментом” називають:
1) секційну організацію;
2) матричну організацію;
3) неформальні групи.
Особливістю орієнтованої на колектив (адаптивної) організаційної структури є:
1) повноваження відносно рішень передаються групі;
2) диференціація функцій управління.
3) підпорядкованість кожного працівника тільки одному керівнику.
ТЕМА: Зовнішнє і внутрішнє середовище організації.
Середовище прямого впливу включає:
1) економічні, правові, політичні, соціокультурні, демографічні, науково-технічні, екологічні;
2) швидкість, з якою відбуваються зміни в оточенні організації;
3) постачальників, посередників, споживачів, конкурентів, „контактні аудиторії”.
Фактори, які впливають на діяльність організації і відчувають на собі прямий вплив діяльності організації – це:
1) середовище прямого впливу;
2) середовище побічного впливу;
3) внутрішнє середовище організації;
Фактори, які не мають прямого негайного впливу на діяльність організації, але тим не менше впливають на неї це:
1) середовище прямого впливу;
2) середовище побічного впливу;
3) внутрішнє середовище організації.
Постачальники – це:
1) організації, або окремі фізичні особи, які допомагають виробникам реалізувати їх товари;
2) організації, або окремі фізичні особи, які забезпечують організацію необхідними ресурсами;
3) організації, або окремі фізичні особи, які займаються аналогічною діяльністю;
Посередники – це:
1) організації, або окремі фізичні особи, які допомагають виробникам реалізувати їх товари;
2) організації, або окремі фізичні особи, які забезпечують організацію необхідними ресурсами;
3) організації, або окремі фізичні особи, які займаються аналогічною діяльністю;
Конкуренти – це:
1) організації, або окремі фізичні особи, які забезпечують організацію необхідними ресурсами;
2) організації, або окремі фізичні особи, які займаються аналогічною діяльністю;
3) державні органи управління, засоби масової інформації, місцеве населення.
„Контактні аудиторії” – це:
1) організації, або окремі фізичні особи, які допомагають виробникам реалізувати їх товари;
2) організації, або окремі фізичні особи, які займаються аналогічною діяльністю;
3) державні органи управління, засоби масової інформації, місцеве населення.
Стан економіки, науково-технічний прогрес, соціально-культурні і політичні зміни, демографічна обстановка, це:
1) середовище прямої дії;
2) середовище непрямої дії;
3) внутрішнє середовище організації.
Постачальники, місцеве населення, посередники, державні органи управління, споживачі, конкуренти, ЗМІ це:
1) середовище прямої дії;
2) внутрішнє середовище організації;
3) „контактні аудиторії”.
Середовище прямого та побічного впливу це:
1) зовнішнє середовище організації;
2) внутрішнє середовище організації;
3) логічні взаємовідносини рівнів управління.
До факторів прямого впливу зовнішнього середовища відносять:
1) технологія, етап економіки, соціокультурні і політичні фактори, громадські організації;
2) закони і нормативні акти;
3) постачальники, споживачі, конкуренти, посередники.
До факторів побічного впливу зовнішнього середовища відносяться:
1) стан економіки, соціокультурні і політичні фактори, демографічні чинники;
2) постачальники, споживачі, конкуренти;
3) зовнішня і внутрішня інформація.
Фактори всередині організації, які впливають на її діяльність це:
1) внутрішні перемінні;
2) зовнішнє середовище;
3) науково-технічний прогрес.
Вкажіть правильне визначення структури:
1) логічні взаємовідносини рівнів управління і функціональних зон;
2) види робіт, які необхідно виконати певним особам в зумовлений термін;
3) засіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини) у вихідні (продукт, виріб).
Вкажіть правильне визначення технології:
1) логічні взаємовідносини рівнів управління і функціональних зон;
2) види робіт, які необхідно виконати певним особам в зумовлений термін;
3) засіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини) у вихідні (продукт, виріб).
Вкажіть правильне визначення цілей:
1) логічні взаємовідносини рівнів управління і функціональних зон;
2) засіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини) у вихідні (продукт, виріб);
3) конкретний кінцевий етап, або очікуваний результат діяльності організації.
Логічні взаємовідносини рівнів управління і функціональних зон це:
1) структура;
2) завдання;
3) цілі.
Засіб перетворення вхідних елементів у вихідні це:
1) структура;
2) завдання;
3) технологія;
4) цілі.
Конкретний, кінцевий стан або очікуваний результат організації це:
1) структура;
2) технологія;
3) цілі.
До факторів внутрішнього середовища відносять:
1) функції і методи управління;
2) цілі, завдання, структура, технологія, персонал, корпоративна культура;
3) завдання, технологія, структури управління.
ТЕМА: Трудовий колектив як об’єкт та суб’єкт управління
Трудовий колектив це:
1) група людей, що працюють на певному підприємстві або в організації;
2) група людей, які працюють в організаційно-виділеному структурному підрозділі підприємства виробничого або управлінського характеру;
3) сукупність людей, об’єднаних загальними цілями, завданнями, відносинами співробітництва і взаємодопомоги на основі поділу і кооперації праці.
На ефективність діяльності трудового колективу впливають такі його параметри:
1) напрями і обсяги господарської діяльності; організаційні форми управління; прибутковість підприємства;
2) вікова і статева структура; загальноосвітній і кваліфікаційний рівень працівників; наявність малих груп у колективі та їх спрямованість;
3) методи управління; соціальне регулювання; обсяг господарської діяльності; поділ праці.
Процес формування трудового колективу відбувається у такій послідовності:
1) формується номінальна група людей; формується активне ядро трудового колективу; зміцнюється ідейне співробітництва малих груп; зрілість колективу;
2) призначається керівник; формується номінальна група; зміцнюється ідеальне співробітництво членів колективу; формуються малі групи; зрілість колективу;
3) визначається чисельний склад колективу; призначається керівник; формується колектив.
Основними принципами побудови позитивних соціально-психологічних відносин у колективі є:
1) обсяги і напрями господарської діяльності; організаційні форми управління; ефективність підприємства;
2) свобода висловлювань та ініціативи, солідарність, інформованість, справедливість, взаємоповага;
3) економічні, організаційно-розпорядчі, соціальні методи управління.
ТЕМА: Менеджер, його місце та роль в організації
Право особи давати офіційні доручення підлеглим і вимагати їхнього виконання – це:
1) влада;
2) керівництво;
3) стиль управління.
Можливість впливати на поведінку інших – це:
1) влада;
2) керівництво;
3) стиль управління.
Яку з форм влади можна охарактеризувати таким чином: „наявність у керівника засобів покарання підлеглого, які можуть зашкодити задоволенню потреб, або створити інші неприємності”:
1) влада винагороди;
2) харизма;
3) влада примушування.
„Харизма” – це:
1) можливість впливати на поведінку інших;
2) влада побудована не на логіці, не на силі традицій, а на особистих якостях лідера;
3) влада, яка базується на переконанні підлеглого щодо права керівника віддавати вказівки для виконання. Ця влада витікає з ієрархії організації.
Вкажіть правильне визначення законної (традиційної) влади:
1) влада побудована не на логіці, не на силі традицій, а на особистих якостях лідера;
2) влада, яка ґрунтується на впевненості підлеглого, що в керівника є такі суттєві спеціальні знання, які дають йому змогу ефективно управляти підлеглими, і тим самим задовольняти їхні потреби;
3) влада, яка базується на переконанні підлеглого щодо права керівника віддавати вказівки для виконання. Ця влада витікає з ієрархії організації.
Вкажіть правильне визначення експертної влади:
1) можливість впливати на поведінку інших;
2) влада побудована не на логіці, не на силі традицій, а на особистих якостях лідера;
3) влада, яка ґрунтується на впевненості підлеглого, що в керівника є такі суттєві спеціальні знання, які дають йому змогу ефективно управляти підлеглими, і тим самим задовольняти їхні потреби.
Типами керівників з позицій відносин керівника з підлеглими є:
1) ліберальний, соціальний, демократичний;
2) ліберальний, автократичний, демократичний;
3) ліберальний, автократичний, демократичний, соціальний.
Зосередження всієї влади і відповідальності в руках керівника характерно для:
1) демократа;
2) соціала;
3) автократа.
Зняття керівником з себе відповідальності, зречення влади на користь групи є характерним для:
1) демократа;
2) ліберала;
3) автократа.
Сильною стороною керівника автократичного типу є:
1) увага до терміновості і порядку, можливість прогнозування результатів;
2) прийняття рішень поділено за рівнями на основі участі;
3) зняття керівником з себе відповідальності, зречення влади на користь групи.
Основними діловими якостями сучасного менеджера є:
1) опора на колективний розум, товариськість, психологічний такт, здатність до саморефлексії, практично-психологічні якості, компетентність, активна соціальна позиція;
2) ініціативність, висока працездатність та енергійність, сприяння державотворчості в країні, відповідальність за доручену справу;
3) талант, вміння користуватись обчислювальною технікою, розуміння цінностей.
ТЕМА: Стилі керівництва
Вкажіть правильне визначення стилю керівника:
1) це право особи давати офіційні доручення підлеглим і вимагати їхнього виконання;
2) це здатність встановити міру, способи впливу та обрати відповідні форми контактів з підлеглими;
3) це сукупність типових і відносно стабільних прийомів впливу керівника на підлеглих з метою ефективного використання управлінських функцій і тим самим завдань, які стоять перед господарською системою.
Залежно від числа критеріїв, за якими класифікують стилі керівництва, описи стилів поділяються на:
1) одномірні та багатомірні;
2) оперативні, тактичні, стратегічні;
3) структуровані та неструктуровані.
Виберіть правильну характеристику стиль управління „жорстка автократія”:
1) керiвник зосереджений на добрих, дружнiх людських вiдносинах, але мало придiляє уваги ефективностi виконання виробничих завдань;
2) керiвник придiляє максимум уваги ефективностi виконання виробничих завдань, але мало звертає уваги на морально-психологiчний клiмат у середовищi підлеглих;
3) завдяки посиленiй увазi до пiдлеглих та до ефективностi керiвник досягає того, що пiдлеглi свiдомо прагнуть до досягнення цiлей органiзацiї. Це забезпечує i високий моральний настрiй, i високу ефективність.
Виберіть правильну характеристику стиль управління „будинок відпочинку”:
1) керiвник зосереджений на добрих, дружнiх людських вiдносинах, але мало придiляє уваги ефективностi виконання виробничих завдань;
2) керiвник придiляє максимум уваги ефективностi виконання виробничих завдань, але мало звертає уваги на морально-психологiчний клiмат у середовищi підлеглих;
3) завдяки посиленiй увазi до пiдлеглих та до ефективностi керiвник досягає того, що пiдлеглi свiдомо прагнуть до досягнення цiлей органiзацiї. Це забезпечує i високий моральний настрiй, i високу ефективність.
Виберіть правильну характеристику стиль управління „організація”:
1) керiвник зосереджений на добрих, дружнiх людських вiдносинах, але мало придiляє уваги ефективностi виконання виробничих завдань;
2) керiвник придiляє максимум уваги ефективностi виконання виробничих завдань, але мало звертає уваги на морально-психологiчний клiмат у середовищi підлеглих;
3) керiвник досягає допустимої якостi виконання завдань, вiдшукуючи баланс ефективностi та доброго морального настрою.
Виберіть правильну характеристику стиль управління „команда”:
1) керiвник придiляє максимум уваги ефективностi виконання виробничих завдань, але мало звертає уваги на морально-психологiчний клiмат у середовищi підлеглих;
2) керiвник досягає допустимої якостi виконання завдань, вiдшукуючи баланс ефективностi та доброго морального настрою;
3) завдяки посиленiй увазi до пiдлеглих та до ефективностi керiвник досягає того, що пiдлеглi свiдомо прагнуть до досягнення цiлей органiзацiї. Це забезпечує i високий моральний настрiй, i високу ефективність.
Виберіть правильну характеристику стиль управління „убогість управління”:
1) керiвник зосереджений на добрих, дружнiх людських вiдносинах, але мало придiляє уваги ефективностi виконання виробничих завдань;
2) керiвник прикладає стiльки своїх зусиль для досягнення цiлей органiзацiї та уваги до пiдлеглих, щоб його не звiльнили з роботи;
3) завдяки посиленiй увазi до пiдлеглих та до ефективностi керiвник досягає того, що пiдлеглi свiдомо прагнуть до досягнення цiлей органiзацiї. Це забезпечує i високий моральний настрiй, i високу ефективність.
Дата добавления: 2015-08-27; просмотров: 184 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| PORT STATE CONTROL MANUAL | | | Укажите один правильный ответ. |