Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

3 страница

1 страница | 5 страница | 6 страница |


Читайте также:
  1. 1 страница
  2. 1 страница
  3. 1 страница
  4. 1 страница
  5. 1 страница
  6. 1 страница
  7. 1 страница
де gT, Gkr — власна вага візка і моста, відповідно; G — вантажопідіймальність крана; L — проліт крана; p — відносна частина прольоту крана. 7.24 При розрахунку на витривалість балок кранових шляхів під електричні мостові крани і кріплень цих балок до несучих конструкцій слід враховувати циклічні розрахункові значення навантажень відповідно до 7.2. При цьому для перевірки витривалості стінок балок у зоні дії зосередженого вертикального навантаження від одного колеса крана циклічні розрахункові значення вертикального навантаження колеса слід множити на коефіцієнт, що враховується при розрахунку міцності балок кранових шляхів відповідно до 7.17. Групи режимів роботи кранів, при яких необхідно робити розрахунок на витривалість, встановлюються нормами проектування конструкцій. 7.25 Для будівель, що проектуються і реконструюються, які мають визначений або встановлений технологічний процес, припускається враховувати конкретні особливості і параметри режимів роботи і зон обслуговування кранів.   где gT, Gkr — собственный вес тележки и моста, соответственно; G — грузоподъемность крана; L — пролет крана; p — относительная часть пролета крана. 7.24 При расчете на выносливость балок крановых путей под электрические мостовые краны и креплений этих балок к несущим конструкциям следует учитывать циклические расчетные значения нагрузок в соответствии с 7.2. При этом для проверки выносливости стенок балок в зоне действия сосредоточенной вертикальной нагрузки от одного колеса крана циклические расчетные значения вертикального усилия колеса следует умножать на коэффициент, учитываемый при расчете прочности балок крановых путей в соответствии с 7.17. Группы режимов работы кранов, при которых следует производить расчет на выносливость, устанавливаются нормами проектирования конструкций. 7.25 Для проектируемых и реконструируемых зданий с определенным или установившимся технологическим процессом допускается учитывать конкретные особенности и параметры режимов работы и зон обслуживания кранов.

 

8 Снігові навантаження 8.1 Снігове навантаження на горизонтальну проекцію покриття (конструкції) є змінним, для котрого встановлено три розрахункових значення:   — граничне розрахункове значення; — експлуатаційне розрахункове значення; — квазіпостійне розрахункове значення. 8.2 Граничне розрахункове значення обчислюється за формулою   8 Снеговые нагрузки 8.1 Снеговая нагрузка на горизонтальную проекцию покрытия (конструкции) являются переменной, для которой установлены три расчетных значения: — предельное расчетное значение; — эксплуатационное расчетное значение; — квазипостоянное расчетное значение. 8.2 Предельное расчетное значение вычисляется по формуле

(8.1)

де gfm — коефіцієнт надійності за граничним значенням снігового навантаженням, визначуваний за вказівками 8.11; S 0 — характеристичне значення снігового навантаження (в Па), яке може перевищуватися у середньому один раз за 50 років, визначуване за вказівками 8.5; C — коефіцієнт, визначуваний за вказівками 8.6. 8.3 Експлуатаційне розрахункове значення обчислюється за формулою   где gfm — коэффициент надежности по предельному значению снеговой нагрузки, определяемый в соответствии с 8.11; S 0 — характеристическое значение снеговой нагрузки (в Па), которая может превышаться в среднем один раз в 50 лет, определяемое в соответствии с 8.5; C —коэффициент, определяемый по указаниям 8.6. 8.3 Эксплуатационное расчетное значение вычисляется по формуле

(8.2)

де gfe — коефіцієнт надійності за експлуатаційним значенням снігового навантаженням, визначуваний за вказівками 8.12; S 0, C — теж саме, що і в формулі (8.1). 8.4 Квазіпостійне розрахункове значення обчислюється за формулою   где gfe — коэффициент надежности эксплуатационному значению снеговой нагрузки, определяемый в соответствии с 8.12; S 0, C — то же, что и в формуле (8.1). 8.4 Квазипостоянное расчетное значение вычисляется по формуле

(8.3)

де =160 Па; S 0, C — теж саме, що і в формулі (8.1). 8.5. Характеристичне значення снігового навантаження S 0 (в Па) дорівнює вазі снігового покриву на 1 квадратний метр поверхні ґрунту, яка може перевищуватися у середньому один раз за 50 років. Значення снігового навантаження S 0 визначається залежно від снігового району по карті рис. 8.1 або за додатком Ж. В необхідних випадках допускається визначати значення снігового навантаження S 0 шляхом статистичної обробки результатів снігомірних зйомок.   где =160 Па; S 0, C — то же, что и в формуле (8.1). 8.5.Характеристическое значение снеговой нагрузки S 0 (в Па) равняется весу снегового покрова на 1 квадратный метр поверхности грунта, которое может превышаться в среднем один раз в 50 лет. Значение S 0 определяется в зависимости от снегового района по карте рис. 8.1 или по приложению Ж. В необходимых случаях допускается определять значение снеговой нагрузки S 0 путем статистической обработки результатов снегомерных съемок.
8.6 Коефіцієнт С визначається за формулою   8.6 Коэффициент С определяется по формуле

(8.4)

де m — коефіцієнт переходу від ваги снігового покрову ґрунту до снігового навантаження на покрівлю і визначається за 8.7, 8.8; Ce — коефіцієнт, що враховує режим експлуатації покрівлі і визначується за 8.9; Ch — коефіцієнт географічної висоти, що визначується за 8.10.   где m — коэффициент перехода от веса сне­гового покрова земли к снеговой нагрузке на покрытие, определяемый по 8.7, 8.8;   Ce — коэффициент, учитывающий режим эксплуатации кровли, определяемый по 8.9; Ch — коэффициент географической высоты, определяемый по 8.10.  

 

Рис. 8.1. Карта районування території України за вагою снігового покриву   Рис.8.1. Карта районирования территории Украины по весу снегового покрова
8.7 Коефіцієнт m визначується за додатком Е залежно від форми покрівлі і схеми розподілу снігового навантаження, при цьому проміжні значення коефіцієнту слід визначувати за лінійною інтерполяцією.   У тих випадках, коли більш несприятливі умови роботи елементів конструкцій виникають при частковому завантаженні, слід розглядати схеми зі сніговим навантаженням, що діє на половині, або чверті прольоту (для покрить з ліхтарями — на ділянках шириною b). У необхідних випадках снігові навантаження слід визначувати з урахуванням передбаченого подальшого розширення будівлі. 8.8 Варіанти з підвищеними місцевими сніговими навантаженнями, наведеними у додатку Е, слід враховувати при розрахунку плит, настилів і прогонів покрить, а також при розрахунку тих елементів несучих конструкцій (ферм, балок, колон і т. ін), для   8.7 Коэффициент m определяется по приложению Е в зависимости от формы кровли и схемы распределения снеговой нагрузки, при этом промежуточные значения коэффициента следует определять линейной интерполяцией. В тех случаях, когда более неблагоприятные условия работы элементов конструкций возникают при частичном загружении, следует рассматривать схемы со снеговой нагрузкой, действующей на половине или четверти пролета (для покрытий с фонарями — на участках шириной b). В необходимых случаях снеговые нагрузки следует определять с учетом предусмотренного дальнейшего расширения здания. 8.8 Варианты с повышенными местными снеговыми нагрузками, приведенные в приложении Е, необходимо учитывать при расчете плит, настилов и прогонов покрытий, а также при расчете тех элементов несущих конструкций (ферм, балок, колонн и т.п.), для
яких зазначені варіанти визначають розміри перетинів. При розрахунках конструкцій дозволяється використання спрощених схем снігових навантажень, за своєю дією еквівалентних схемам навантажень, наведених у додатку Е. При розрахунку рам і колон виробничих будівель дозволяється брати до уваги тільки рівномірний розподіл снігового навантаження, за винятком місць перепаду покрить, де необхідно враховувати підвищене снігове навантаження. 8.9 При відсутності даних що до режиму експлуатації покрівлі коефіцієнт Ce приймається рівним одиниці. При визначенні снігових навантажень для неутеплених покрівель цехів з підвищеною тепловіддачею при ухилах покрівлі понад 3% і забезпеченні належного відводу поталої води допускається приймати Ce =0,8. 8.10 Коефіцієнт Ch враховує висоту H (у кілометрах) розміщення будівельного об’єкту над рівнем моря і визначається за формулою   которых указанные варианты определяют размеры сечений. При расчетах конструкций допускается применение упрощенных схем снеговых нагрузок, эквивалентных по воздействию схемам нагрузок, приведенным в приложении Е. При расчете рам и колонн производственных зданий допускается учет только равномерно распределенной снеговой нагрузки, за исключением мест перепадов покрытий, где необходимо учитывать повышенную снеговую нагрузку. 8.9 При отсутствии данных о режиме эксплуатации кровли коэффициент Ce принимается равным единице. При определении снеговых нагрузок для неутепленных покрытий цехов с повышенными тепловыделениями при уклонах кровли свыше 3% и обеспечении надлежащего отвода талой воды допускается принимать Ce =0,8. 8.10 Коэффициент Ch учитывает высоту H (в километрах) размещения строительного объекта над уровнем моря и определяется по формуле

(при H ³0,5 км); (при H <0,5 км). (8.5)

Формула (8.5) використовується для об’єктів, розташованих у гірській місцевості і дає орієнтовне значення в запас надійності. При наявності результатів снігомірних зйомок, проведених в зоні будівельного майданчика, нормативне значення снігового навантаження визначається шляхом статистичної обробки даних снігомірних зйомок і при цьому приймається Ch =1. 8.11 Коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням снігового навантаження gfm визначується залежно від заданого середнього періоду повторюваності T (в роках) за таблицею 8.1.   Формула (8.5) используется для объектов, расположенных в горной местности и дает ориентировочное значение в запас надежности. При наличии результатов снегомерных съемок, проведенных в зоне строительной площадки, нормативное значение снеговой нагрузки определяется путем статистической обработки результатов снегомерных съемок и при этом принимается Ch =1. 8.11 Коэффициент надежности по предельному расчетному значению снеговой нагрузки gfm определяется в зависимости от заданного среднего периода повторяемости T (в годах) по таблице 8.1.

Таблиця 8.1

Таблица 8.1

T (у роках) T (в годах)                    
gfm 0,24 0,55 0,69 0,83 0,96 1,00 1,04 1,09 1,14 1,22

 

Проміжні значення коефіцієнту gfm слід визначувати за лінійною інтерполяцією.   Для об’єктів масового будівництва допускається середній період повторюваності T приймати рівним встановленому строку експлуатації конструкції Tef. Для унікальних та особливо відповідальних об’єктів, для котрих технічним завданням встановлена імовірність P неперевищення (забезпеченості) граничного розрахункового значення снігового навантаження протягом встановленого строку служби, середній період повторюваності граничного розрахункового значення снігового навантаження обчислюється за формулою   Промежуточные значения коэффициента gfm следует определять линейной интерполяцией. Для объектов массового строительства допускается средний период повторяемости T принимать равным установленному сроку эксплуатации конструкции Tef.   Для уникальных и особо ответственных объектов, для которых техническим заданием установлена вероятность P непревышения (обеспеченности) предельного расчетного значения снеговой нагрузки на протяжении установленного срока службы, средний период повторяемости предельного расчетного значения снеговой нагрузки вычисляется по формуле

(8.5)

де Kp — коефіцієнт, визначуваний за таблицею 8.2 в залежності від імовірності P.   где Kp — коэффициент, определяемый по таблице 8.2 в зависимости от вероятности P.

Таблиця 8.2

Таблица 8.2

P 0,2 0,4 0,6 0,8 0,85 0,9
Kp 0,62 1,09 1,95 4,48 6,15 9,50

 

Проміжні значення коефіцієнту Kp слід визначувати за лінійною інтерполяцією.   8.12 Коефіцієнт надійності за експлуатаційним розрахунковим значенням снігового навантаження gfe визначається за таблицею 8.3 залежно від частки h встановленого строку служби конструкції Tef протягом якої можуть не виконуватися умови другого граничного стану.   Промежуточные значения коэфициента Kp следует определять линейной интерполяцией. 8.12 Коэффициент надежности по эксплуатационному расчетному значению снеговой нагрузки gfe определяется таблице 8.3 в зависимости от части h установленного срока службы конструкции Tef на протяжении которой могут не выполняться условия второго предельного состояния.

Таблиця 8.3

Таблица 8.3

h 0,02 0,03 0,04 0,05 0,10 0,20
gfe 0,56 0,60 0,64 0,69 0,75 0,84

 

Проміжні значення коефіцієнту gfe слід визначувати за лінійною інтерполяцією.   Значення h приймається за нормами проектування конструкцій залежно від їх призначення, відповідальності та наслідків виходу за граничний стан. Для об’єктів масового будівництва допускається приймати h =0,1. 9 Вітрові навантаження 9.1 Вимоги розділу 9 поширюються на будівлі і споруди простої геометричної форми, висота яких не перевищує 200 метрів.   При визначенні вітрового навантаження для споруд і будівель складної конструктивної чи геометричної форми (що включають вантові та висячі покриття, оболонки, антени полотна, сталеві гратчасті щогли та башти, інше), а також для будівель і споруд, висота яких перевищує 200 метрів слід виконувати спеціальні розрахунки, в тому числі і динамічні, ав необхідних випадках — обдувку моделей в аеродинамічній трубі.   Промежуточные значения коэффициента gfe следует определять линейной интерполяцией. Значение h принимается по нормам проектирования конструкций в зависимости от их назначения, ответственности и следствий выхода за предельное состояние. Для объектов массового строительства допускается принимать h =0,1. 9 Ветровые нагрузки 9.1 Требования раздела 9 распространяются на здания и сооружения простой геометрической формы, высота которых не превышает 200 метров. При определении ветровsой нагрузки для зданий и сооружений сложной конструктивной или геометрической формы (содержащих вантовые и висячие покрытия, оболочки, антенные полотна, стальные решетчатые мачты и башни, и др), а также для зданий и сооружений высотой более 200 метров следует выполнять специальные расчеты, включая и динамические, а в необходимых случаях — обдувку моделей в аэродинамической трубе.

 

  9.2 Вітрове навантаження є змінним повторним навантаженням, для котрого встановлені два розрахункових значення: — граничне розрахункове значення; — експлуатаційне розрахункове значення. 9.3 Вітрове навантаження на споруду слід розглядати як сукупність: а) нормального тиску, прикладеного до зовнішньої поверхні споруди або елемента;   б) сил тертя, спрямованих по дотичній до зовнішньої поверхні і віднесених до площі її горизонтальної (для шедових або хвилястих покрівель, покрівель із ліхтарями) або вертикальної проекції (для стін із лоджіями і подібних конструкцій) проекції;   в) нормального тиску, прикладеного до внутрішніх поверхонь будівель з проникними огородженнями, що відчиняються, або з постійно відкритими прорізами. Сукупність зазначених сил може бути подана у формі нормального тиску, зумовленого загальним опором споруди у напрямку осей x і y, та умовно прикладеного до проекції споруди на площину, перпендикулярну відповідній осі. 9.4 Граничне розрахункове значення вітрового навантаження визначується за формулою     9.2 Ветровая нагрузка есть переменная повторная нагрузка, для которой установлены два расчетных значения: — предельное расчетное значение; — эксплуатационное расчетное значение. 9.3 Ветровую нагрузку на сооружение следует рассматривать как совокупность: а) нормального давления, приложенного к внешней поверхности сооружения или элемента; б) сил трения, направленных по касательной к внешней поверхности и отнесенных к площади ее горизонтальной (для шедовых или волнистых покрытий, покрытий с фонарями) или вертикальной (для стен с лоджиями и подобных конструкций) проекции; в) нормального давления, приложенного ко внутренним поверхностям зданий с проницаемыми ограждениями, с открывающимися или постоянно открытыми проемами. Совокупность указанных сил может быть представлена в форме нормального давления, обусловленного общим сопротивлением сооружения в направлении осей x и y, и условно приложенное к проекции сооружения на плоскость, перпендикулярную соответствующей оси. 9.4 Предельное расчетное значение ветровой нагрузки определяется по формуле

(9.1)

де gfm — коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням вітрового навантаження, визначуваний за 9.14; W 0 — характеристичне значення вітрового навантаження за 9.6; C — коефіцієнт, визначуваний за 9.7. 9.5 Експлуатаційне розрахункове значення вітрового навантаження визначається за формулою   где gfm — коэффициент надежности по предельному значению ветровой нагрузки, определяемый по 9.14; W 0 — характеристическое значение ветровой нагрузки по 9.6; C — коэффициент, определяемый по 9.7. 9.5 Эксплуатационное расчетное значение ветровой нагрузки определяется по формуле

(9.2)

де gfe — коефіцієнт надійності за експлуатаційним розрахунковим значенням вітрового навантаження, визначуваний за 9.15. 9.6 Характеристичне значення вітрового навантаження W 0 дорівнює тискові вітру на висоті 10 м над поверхнею землі, котре може перевищуватися у середньому один раз за 50 років. Характеристичне значення вітрового навантаження W 0 визначується залежно від вітрового району по карті рис. 9.1 або за додатком E. В необхідних випадках W 0 допускається визначувати шляхом статистичної обробки результатів строкових вимірювань швидкості вітру.   где gfe — коэффициент надежности по эксплуатационному значению ветровой нагрузки, определяемый по 9.15.   9.6 Характеристическое значение ветровой погрузки W 0 равно давлению ветра на высоте 10 м над поверхностью земли, которое может превышаться в среднем один раз в 50 лет. Характеристическое значение ветровой погрузки W 0 определяется в зависимости от ветрового района по карте рис. 9.1 или по приложению E. В необходимых случаях W 0 допускается определять путем статистической обработки результатов срочных замеров скорости ветра.

Рис. 9.1. Карта районування території України за тиском вітру 9.7 Коефіцієнт C визначається за формулою   Рис. 9.1. Карта районирования территории Украины по ветровому давления 9.7 Коэффициент C определяется по формуле

(9.3)

де Caer аеродинамічний коефіцієнт, визначуваємий за 9.8; Ch коефіцієнт висоти споруди, визначуваємий за 9.9; Calt коефіцієнт географічної висоти, визначуваємий за 9.10;   где Caer — аэродинамический коэффициент, определяемый по 9.8; Ch коэффициент высоты сооружения, определяемый по 9.9; Calt коэффициент географической высоты, определяемый по 9.10;

 

Crel коефіцієнт рельєфу, визначуваємий за 9.11; Cdir— коефіцієнт напрямку, визначуваємий за 9.12; Cd — коефіцієнт динамічності, визначуваємий за 9.13. 9.8 Аеродинамічні коефіціенти Caer визначуваються за додатком І в залежності від форми споруди або конструктивного елементу і можуть мати вигляд:   — коефіціентів нормального тиску Ce, котрі слід враховувати при визначенні нормального тиску, прикладеного до зовнішніх поверхнонь споруди або елемента і віднесених до одиниці площини цієї поверхні; — коефіціентів тертя Сf, котрі слід враховувати при визначенні сил тертя, спрямованих по дотичній до зовнішньої поверхні споруди або будівлі і віднесених до площі її горизонтальної або вертикальної проекції); — коефіціентів нормального тиску Ci, котрі слід враховувати при визначенні нормального тиску, прикладеного до внутрішніх поверхнонь будівель з проникними огородженнями, що відчиняються, або з постійно відкритими прорізами; — коефіціентів лобового опору Cx, котрі слід враховувати для окремих елементів і конструкцій при визначенні складової загального опору тіла, що діє в напрямку вітрового потоку і віднесена до площини проекції тіла на площину, перпендикулярну потоку;   — коефіцієнтів поперечної сили Cy, котрі слід враховувати для окремих елементів і конструкцій при визначенні складової загального опору тіла, що діє перпендикулярно вітровому потоку і віднесена до площини проекції тіла на площину потоку.   У випадках, не передбачених додатком І (інші форми споруд, врахування при належному обґрунтуванні інших напрямків вітрового потоку або складової загального опору тіла за іншими напрямками і т.ін.), аеродинамічні коефіцієнти дозволяється приймати за довідковими та експериментальними даними або на основі результатів продувок моделей споруд у аеродинамічних трубах.   9.9 Коефіцієнт висоти споруди Ch враховує збільшення вітрового навантаження в залежності від висоти споруди або її частини, що розглядається, над поверхнею землі (Z), типу оточуючої місцевості і визначується за рис. 9.2. Типи місцевості, оточуючої будівлю чи споруду, визначуються для кожного розрахункового напрямку вітру окремо: I — відкриті поверхні морів, озер, що підлягають дії вітру на ділянці довжиною не менш за 3 км і плоскі рівнини, що не мають перешкод; II — сільська місцевість з огорожами (парканами), невеликими спорудами, будинками і деревами; III — приміські і промислові зони і протяжні лісові масиви; IV — міські площі, на яких принаймні 15% поверхні вкриті будівлями, що мають середню висоту понад 15 м.   При визначенні типу місцевості вітру споруда вважається розташованою на місцевості даного типу для певного розрахункового напрямку вітру, якщо у цьому напрямку така місцевість наявна на відстані 30 Z при повній висоті споруди Z <60 м, або 2 км — при більшій висоті. У випадках, коли споруда розташована на межах місцевостей різних типів, або є сумніви відносно вибору типу місцевості, то слід приймати тип місцевості, що має більше значення коефіцієнту Ch.   C rel— коэффициент рельефа, определяемый по 9.11; Cdir коэффициент направления, определяемый по 9.12; Cd — коэффициент динамичности, определяемый по 9.13. 9.8 Аэродинамические коэффициенты Caer определяются по приложению И в зависимости от формы сооружения или конструктивного элемента и могут иметь вид: — коэффициентов нормального давления Ce, которые следует учитывать при определении нормального давления, приложенного к внешним поверхностям сооружения или элемента и относящимся к единице площади этой поверхности; — коэффициентов трения Сf, которые следует учитывать при определении сил трения, направленных по касательной к внешней поверхности здания или сооружения и отнесенных к площади ее горизонтальной или вертикальной проекции; — коэффициентов нормального давления Ci, которые следует учитывать при определении нормального давления, приложенного к внутренним поверхностям зданий с проницаемыми ограждениями, с открывающимися или постоянно открытыми проемами; — коэффициентов лобового сопротивления Cx, которые следует учитывать для отдельных элементов и конструкций при определении составляющей общего сопротивления тела, действующей по направлению ветрового потока и относящейся к площади проекции тела на плоскость, перпендикулярную потоку; — коэффициентов поперечной силы Cy, которые следует учитывать для отдельных элементов и конструкций при определении составляющей общего сопротивления тела, действующей по направлению, перпендикулярному ветровому потоку, и относящейся к площади проекции тела на плоскость потока. В случаях, не предусмотренных приложением И (иные формы сооружений, учет при надлежащем обосновании других направлений ветрового потока или составляющих общего сопротивления тела по другим направлениям и т.п.), аэродинамические коэффициенты допускается принимать по справочным и экспериментальным данным или на основе результатов продувок моделей конструкций в аэродинамических трубах. 9.9 Коэффициент высоты сооружения Ch учитывает увеличение ветровой нагрузки в зависимости от высоты конструкции или рассматриваемой ее части над поверхностью земли (Z), типа окружающей местности и определяется по рисунку 9.2. Типы местности, окружающие здание или сооружение, определяются для каждого расчетного направления ветра в отдельности: I — открытые поверхности морей, озер, подвергающиеся ветру на участке длиной не менее 3 км и плоские равнины без препятствий; II — сельская местность с оградами (заборами), небольшими сооружениями, домами и деревьями; III — пригородные и промышленные зоны и протяженные лесные массивы; IV — городские площади, на которых, по крайней мере, 15% поверхности покрыты зданиями, имеющими среднюю высоту, превышающую 15 м. При определении типа местности ветра сооружение считается расположенным на местности данного типа, если в рассматриваемом направлении такая местность имеется на расстоянии 30 Z при полной высоте сооружения Z <60 м, или 2 км — при большей высоте. В случае, если сооружение расположено на границах местностей различных типов, либо имеются сомнения относительно выбора типа местности, то следует принимать тип местности, доставляющий большие значения коэффициента Ch.


Дата добавления: 2015-08-20; просмотров: 416 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
2 страница| 4 страница

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)