Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Поняття, принципи і стадії, суб’єкти виборчого процесу

Поняття, правова природа та класифікація конституційних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина | Конституційні гарантії захисту та практичного здійснення прав і свобод людини і громадянина | Принцип презумпції невинуватості та право громадян на судовий захист | Недоторканність житла. | Гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні | Види конституційних гарантій прав і свобод. | Конституційні обов’язки людини і громадянина | ФОРМИ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ ДЕМОКРАТІЇ В УКРАЇНІ | Референдуми та інші форми безпосередньої демократії | Виборче право та види виборчих систем |


Читайте также:
  1. SMM – основні принципи та технології.
  2. Адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками процесу.
  3. Адсорбционный способ осушки газа. Характеристики адсорбентов. Принципиальная схема установки осушки газа на месторождении Медвежье
  4. Вопрос 5. Принципиальная схема конденсационной установки. Устройство Конденсатора
  5. Выделите принципиальные отличия в учете затрат предприятия, существующие в налоговом и бухгалтерском учете
  6. Держави — основні суб’єкти міжнародного права.
  7. Етапи виборчого процесу

Принципи виборчого права якнайкраще втілюються у процедурі організації та проведення виборів, яку традиційно називають вибор­чим процесом.

Процесуальне здійснення суб’єктами своїх прав і обов’язків є основним змістом норм виборчого права, переважна більшість яких є процесуальними. тож виборчий процес можна визначити як спрямо­вану на формування представницьких органів публічної влади та об­рання виборних посадових осіб діяльність суб’єктів виборчого права з реалізації закріплених процесуальними нормами юридичних прав і обов’язків шляхом здійснення в певній послідовності низки вибор­чих дій.

Отже, виборчий процес — це:

діяльність суб’єктів виборчого права, тобто здійснення ними юридично значущих дій, шляхом здійснення яких ці суб’єкти реалізують закріплені правовими нормами права і обов’язки;

діяльність прямо передбачених правовими нормами суб’єктів, тобто осіб, органів, організацій та їх об’єднань, наділених від­повідними їх правовому статусу процесуальними правами і обов’язками;

діяльність, спрямована на формування виборних органів і об­рання виборних осіб. Виборчий процес має суто цільове при­значення, юридичним результатом якого стає формування органів державної влади, органів місцевого самоврядування і обрання посадових і службових осіб цих органів;

діяльність, врегульована процесуально-правовими нормами. Це означає, що виборчий процес може розпочатися лише на підставі і у відповідності з законом. Виборчий процес здійсню­ється у визначеній правовими нормами процесуальній формі;

здійснення виборчих дій в певно визначеній послідовності. поступальний перебіг виборчого процесу — його необхідна і неодмінна риса. Виборчі дії здійснюються послідовно.

За часовими рамками

виборчий процес цілком співпадає з по­няттям “виборча кампанія” — періодом з дня офіційного оприлюд­нення рішення уповноваженого органу державної влади чи місцевого самоврядування, його посадової особи про призначення виборів і до дня офіційного опублікування результатів цих виборів.

Таким чином, виборчий процес — це здійснення суб’єктами вибор­чого процесу виборчих процедур, передбачених виборчим законом.

Виборчий процес здійснюється на засадах:

законності та заборони незаконного втручання будь-кого у цей процес;

політичного плюралізму та багатопартійності;

публічності та відкритості;

рівності суб’єктів виборчого процесу перед законом;

рівності прав усіх кандидатів, а також партій (бло­ків) — суб’єктів виборчого процесу;

свободи передвиборної агітації, рівних можливостей доступу всіх кандидатів і партій (блоків) — суб’єктів виборчого про­цесу до засобів масової інформації незалежно від їх форми власності, крім засобів масової інформації, засновниками (власниками) яких є політичні партії;

неупередженості органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, судів, підприємств, закладів, установ і орга­нізацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до партій (блоків) — суб’єктів виборчого процесу, і кандидатів на пост президента України, кандидатів у депутати та канди­датів на посаду сільського, селищного, міського голови. слід відзначити, що ціла низка процесуально-правових принци­пів закріплює на практиці основні засади виборчого процесу, пере­лічені вище. Це, зокрема:

принцип здійснення організації і проведення виборів спеці­ально уповноваженими незалежними органами — виборчими комісіями.

принцип безперервності і поступальності виборчого процесу. Безперервність процесу означає, що, будучи розпочатим в на­лежний строк, виборчий процес проходить через усі передба­чені законом процесуальні стадії і обов’язково завершується прийняттям виборчою комісією відповідного рівня рішення за результатами виборів. Виборчий процес не може закінчи­тися в інший спосіб, достроково, за волею будь-кого з учас­ників процесу. поступальність процесу означає заздалегідь встановлену законом послідовність зміни стадій виборчого процесу. Будь-яка інша послідовність, окрім передбаченої за­коном, є неможливою.

Принцип поступального здійснення виборчого процесу дозволяє розподілити його на відносно самостійні стадії, що почергово зміню­ють одна одну, в сукупності утворюючи його структуру. Вказані стадії складають зміст будь-якого виборчого процесу, і він є неможливим за відсутності хоча б однієї з них. Факультативною стадією виборчого процесу є, хіба що, повторне голосування, яке проводиться лише у визначених законом випадках.

Принцип законності знаходить свій прояв в обов’язку всіх учасників процесу дотримуватися вимог, встановлених зако­ном, діяти в межах наданих законом повноважень, виконува­ти обов’язки, покладені правовими нормами.

Принцип гласності (відкритості). Будучи публічно-правовою процедурою, виборчий процес передбачає відкритість. Цей принцип, щоправда, не є абсолютним, оскільки не до всіх дій суб’єктів процесу закон встановлює вимогу публічного здій­снення. Наприклад, процес підбору кандидатур для висунення партією (виборчим блоком), їх розміщення в списках кандидатів, договірний процес партій у зв’язку з формуванням виборчого блоку залишають­ся так би мовити “в тіні” процесу. доведення такого роду інформації до відома виборців — справа відповідних партій і блоків — учасників виборчого процесу.

Основне значення принцип відкритості набуває в діяльності ви­борчих комісій, яка відповідно до вимог закону має здійснюватися гласно. Це забезпечується закріпленням права зареєстрованих кан­дидатів, їх довірених осіб, уповноважених представників партій і ви­борчих блоків, засобів масової інформації бути присутніми на всіх за­сіданнях виборчих комісій; обов’язку виборчих комісій публікувати свої рішення в засобах масової інформації; права спостерігачів бути присутніми на виборчих дільницях в день голосування і т. ін.

Однак дія цього принципу не обмежується вказаною сферою. Всі дії інших суб’єктів процесу, що мають важливе значення для повно­цінної реалізації виборчих прав громадян і для здійснення яких необ­хідним є контроль з боку держави, мають здійснюватися публічно. Найбільш наочно це проявляється в регулюванні відносин із фінан­сування виборів. У цьому аспекті виборче законодавство спрямоване на досягнення максимальної прозорості.

Попри все треба зауважити, що принцип відкритості не є і не може бути абсолютним, особливо у виборчому процесі. Завжди за­лишатимуться якісь можливості здійснити певні дії “за лаштунками”. Відносно цього ще Аристотель попереджав: “Коли вибори відбува­ються з намічених заздалегідь кандидатів, складається небезпечна ситуація: якщо певна кількість осіб, хай і невелика, захоче укласти між собою угоду, то вибори завжди відбуватимуться так, як вони того забажають”.

Принцип рівноправності однопорядкових суб’єктів виборчо­го процесу. Цей принцип означає рівність прав і обов’язків суб’єктів процесу. рівноправність можлива лише між однако­вими за статусом суб’єктами. Не можна говорити, наприклад, про рівність прав виборця і виборчого блоку, позаяк вони мають абсолютно різний статус, різні повноваження і призначення в процесі. рівність прав означає рівність між собою ви­борців, рівність між собою партій і виборчих блоків партій, рівність між собою кандидатів. Цей принцип означає також рівність прав зазначених суб’єктів у відносинах з виборчими комісіями. 6. принцип документованості виборчого процесу означає фік­сування провадження процесуальних дій у відповідних про­цесуальних актах і документах. Законодавство в свою чергу встановлює цілу низку вимог до форми і змісту таких доку­ментів. Зокрема це стосується виборчих бюлетенів, відкріп­них посвідчень та протоколів виборчих комісій про підсумки голосування. Наведений перелік принципів безумовно не є вичерпним, у ньо­му відображені лише основні принципу процесу. окрім них слід ви­діляти принципи, що відбивають зміст окремих стадій виборчого процесу, наприклад: свобода у виборі форм і методів ведення перед­виборної агітації, принцип рівного доступу до засобів масової інфор­мації, принцип недопустимості фінансування виборів окремими осо­бами та органами, принцип єдиного порядку встановлення підсумків голосування і визначення результатів виборів і т. ін.

Поряд із загальною логічною єдністю виборчого процесу необхід­но відмітити його поділ на стадії відповідно до потреб, вимог, цілей і методів здійснення. Виборчий процес в Україні включає встановлену законом сукупність стадій, що складаються з конкретних виборчих процедур і виборчих дій. Стадії виборчого процесу — це етапи орга­нізації і проведення виборів, в межах яких здійснюються передбачені законом виборчі дії, а також виборчі процедури, що забезпечують ре­алізацію виборчих прав громадян та інших учасників виборів, ціліс­ність, завершеність і легітимність виборчого процесу при формуванні представницького органу публічної влади. Лише сукупність юридич­но необхідних процедур і дій, стадій як елементів виборчого процесу може забезпечити конституційно-правову легітимність виборів.

Функціональне призначення стадій виборчого процесу полягає у забезпеченні послідовного у часі і поетапного за змістом виконання різноманітних виборчих дій і процедур, які забезпечують легітимний характер виборів і обрання відповідних органів і осіб. Низка елемен­тів організації виборчого процесу має допоміжний характер. так, проведення виборів неможливе без своєчасного їх фінансування.

В цих умовах основні технологічні елементи організації виборчого процесу в тому чи іншому обсязі своїх функціональних характерис­тик обслуговують відповідні стадії виборчого процесу.

Час виборчих дій (строки виконання виборчих процедур в меж­ах стадій виборчого процесу виборчої кампанії) — це одночасно по­літичне і юридичне поняття. Час є невід’ємним елементом організації виборів, і в структурі виборчого процесу має самостійне технологіч­не і юридичне значення. З ним пов’язано виникнення, зміна та при­пинення відповідних виборчих правовідносин; він виступає в якості юридичного факту і предмета правового регулювання, розглядається в якості політичного ресурсу виборчої кампанії, неналежне чи не­ефективне використання якого суттєво обмежує потенційні можли­вості конкретних учасників виборчого процесу. Виборчими комісія­ми з урахуванням рівня і виду виборів складається і затверджується календарний план заходів із підготовки та проведення виборів. Ви­борчий календар фактично і юридично регламентує строки здійснен­ня окремих виборчих дій і процедур на тій чи іншій стадії виборчого процесу.

Поряд із суто технологічними компонентами (строки, фінансу­вання тощо) власне структурними елементами основних стадій ви­борчого процесу є виборчі процедури і виборчі дії. Виборчі процеду­ри — це конкретний порядок здійснення (виконання) передбачених виборчим законодавством дій, прийняття відповідними виборчими комісіями рішень, які забезпечують реалізацію виборчих прав учасни­ків виборів на відповідних стадіях виборчого процесу. Виборчі дії за характером свого включення до структури виборчої процедури і ста­дії виборчого процесу є їхньою первинною організаційно-правовою формою, що забезпечує в ході виборів їх динамічне розгортання і за­вершення.

У виборчому законодавстві в межах переважної більшості стадій виборчого процесу закріплюються як вимоги (критерії) для здійснен­ня виборчих дій, так і певні організаційно-правові гарантії у вигляді обов’язкових і факультативних виборчих процедур, які з урахуванням дотримання відповідних строків їх виконання в сукупності своїй за­безпечують функціональну завершеність відповідної стадії виборчо­го процесу, перехід від однієї стадії до іншої, аж до останньої — вста­новлення і оприлюднення результатів виборів. обов’язкові та/або факультативні виборчі процедури, а також їх поєднання на різних стадіях виборчого процесу закріплюються по-різному, при цьому у випадках, передбачених законом, факультативна виборча процедура може стати обов’язковою (основною).

Вимоги (критерії), що ставляться до структурних елементів ста­дії виборчого процесу, виражаються в необхідності дотримання як строків здійснення виборчих дій, виконання виборчих процедур і три­валості стадії виборчого процесу, так і певних кількісних відношень (пропорцій) показників виборчого процесу, передбачених законом. при невиконанні основного процедурного варіанта в дію вводиться додатковий (факультативний) процедурний варіант, що забезпечує виконання виборчої процедури в цілому в установлені законом стро­ки, при цьому виконані з порушенням вимог закону виборчі дії і ви­борчі процедури стають незаконними.

Виборче законодавство, по суті, являє собою “каталог” юридично визначених виборчих дій і процедур, гарантій і умов їх здійснення, які з урахуванням дотримання строків їх виконання забезпечують в сукупності перехід від однієї стадії виборчого процесу до наступних, аж до опублікування офіційних результатів виборів у засобах масо­вої інформації. Юридичний режим виконання виборчих процедур і дій знаходить свій прояв у конкретних правах та обов’язках, якими наділяються учасники виборчого процесу на тій чи іншій його стадії і дотриманні передбачених законом строків і правил їх здійснення. Ви­конані з порушенням вимог закону виборчі дії і процедури (як за їх юридичним змістом, так і за нормативним часом) є юридично нікчем­ними, не мають юридичної сили і, відповідно, не породжують жодних позитивних юридичних наслідків.

Зміст стадій виборчого процесу детально розкривається у вибор­чому законодавстві України.

Початок виборчого процесу оголошує відповідна виборча комі­сія у строки та в порядку, визначені Конституцією України та вибор­чим законом.

Виборчий процес включає такі етапи:

утворення територіальних виборчих округів;

утворення виборчих дільниць;

утворення територіальних та дільничних виборчих комісій;

складання та уточнення списків виборців;

висування та реєстрація кандидатів;

проведення передвиборної агітації;

голосування (повторне голосування);

підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голо­сування;

встановлення результатів виборів та їх офіційне оприлюднення.

Суб’єктами виборчого процесу є:

а) виборці;

б) виборчі комісії;

в) кандидати на пост Президента України, кандидати у депутати та кандидати на посаду сільського, селищного, міського голо­ви, зареєстровані у встановленому законом порядку;

г) партії (блоки), які висунули кандидатів;

д) уповноважені представники, довірені особи, офіційні спосте­рігачі від партій (блоків) — суб’єктів виборчого процесу та від кандидатів.

Підготовка та проведення виборів здійснюються публічно і від­крито.

Для забезпечення публічності і відкритості виборчого процесу виборчі комісії відповідно до своїх повноважень:

оприлюднюють відомості про свій склад, місцезнаходження та режим роботи, про утворення територіальних виборчих округів і виборчих дільниць, про час і місце проведення голо­сування, про основні права виборців, у тому числі про право оскарження неправомірних рішень, дій чи бездіяльності ви­борчих комісій, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, їх керів­ників, інших посадових та службових осіб, які порушують або обмежують виборчі права;

забезпечують можливість ознайомлення громадян із списка­ми виборців, відомостями про кандидатів, передвиборними програмами кандидатів, з порядком заповнення підписних листів і виборчих бюлетенів;

оприлюднюють підсумки голосування і результати виборів;

надають іншу інформацію у випадках, передбачених законом. рішення виборчих комісій доводяться до відома громадян через друковані засоби масової інформації або, у разі неможливості, опри­люднюються в інший спосіб.

Засоби масової інформації зобов’язані об’єктивно висвітлюва­ти хід виборчого процесу. їх представникам гарантується безперешкодний доступ на всі публічні заходи, пов’язані з виборами, а на засідання виборчих комісій та на виборчі дільниці у день виборів та в день повторного голосування — на умовах, встановлених за­коном. Виборчі комісії, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, посадові і службові особи цих органів зобов’язані в межах своїх повноважень і компетенції надавати представникам засобів масової інформації необхідні їм відомості щодо підготовки та проведення виборів.

Виборчі комісії при дипломатичних та інших закордонних пред­ставництвах України у державах, де проживає значна кількість ви­борців, забезпечують опублікування у місцевих засобах масової ін­формації відомостей про час і місце голосування та місцезнаходження відповідних виборчих дільниць. перелік таких держав визначається Центральною виборчою комісією.

Отже, загальна картина виборчого процесу виглядає таким чи­ном. У встановлений законом строк уповноважений на те орган (по­садова особа) видає акт про призначення виборів, яким визначається дата голосування. після оприлюднення цього акта починається фор­мування так званої “інфраструктури виборів”: формування виборчих округів, виборчих дільниць, складання і уточнення списків виборців, формування відповідних виборчих комісій. після цього починається висування кандидатів, формування ними виборчих фондів, збір під­писів на їх підтримку. стадія висування кандидатів завершується ре­єстрацією, що визначає коло учасників процесу, які будуть змагатися за одержання мандатів і які у разі, якщо в подальшому не відмовлять­ся від участі у виборах, будуть представлені у списках кандидатів, а потім і у виборчих бюлетенях.

Після реєстрації кандидати, партії і виборчі блоки партій мають право розпочинати передвиборну агітацію, в ході якої в різноманіт­них формах здійснюється вплив на виборців з тим, аби сформувати відповідну громадські думку і схилити електорат на свою користь, щоб здобути його підтримку під час голосування. передвиборна агітація, як правило, завершується за день до дня голосування, щоб дати виборцям можливість “зібратися з думками” напередодні воле­виявлення, яке здійснюється шляхом голосування бюлетенями на виборчих дільницях. після завершення голосування виборчі комісії здійснюють підрахунок голосів, а комісії вищого рівня — підведення підсумків голосування і визначення результатів виборів в цілому. Заключним моментом виборчого процесу є оприлюднення результатів виборів.

Слід відмітити, що й після опублікування результатів виборів здійснюються деякі виборчі дії: подання кандидатами, партіями і ви­борчими блоками фінансових звітів, передача на зберігання виборчої документації тощо. однак зазначені дії не спрямовані безпосередньо на обрання виборних органів і осіб, а є такими, що забезпечують і су­проводжують основні виборчо-процесуальні дії, які здійснюються в межах визначених законом стадій виборчого процесу.

Таким чином, можна зробити висновок, що виборчий процес є сукупністю юридично значущих дій, що відбуваються безперервно одна за одною. Кожна стадія виборчого процесу має суто індивіду­альне юридичне значення, але разом з тим зазначений процес є не­можливим за відсутності хоча б однієї з них.

 


Дата добавления: 2015-08-20; просмотров: 182 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Поняття та принципи виборчого права| Поняття та види виборчих систем

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.014 сек.)