Рефлексія професійно значимих здібностей, як параметр ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога

За даними методики у структурі діяльнісного компонента студентів з високим рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога найширше представлені уміння, що належать до навчальної діяльності (розв’язання проблемних завдань, вміння перекладати тексти), творчої діяльності (малювати, писати книгу) та комунікативної сфери (спілкуватися з людьми, розуміти людей), які для вибірки є актуальними. Менш важливими є вміння, що стосуються побутової діяльності (приготування їжі). Вміння, що стосуються дозвілля (плавання, гра в баскетбол) також виділені в усіх досліджуваних, але вони є менш значимими, оскільки були оцінені на нижчому рівні ніж раніше згадані. Вміння, що належать до навчальної та творчої діяльності, а також комунікативні вміння зазначені не в усіх досліджуваних, але оцінені найвище. Всі вони мають спільну тенденцію спрямовану на розвиток, оскільки оцінка значимості в усіх пунктах вища ніж самооцінка. До того ж оцінки референтних осіб такі ж високі як і рівень особистої значимості, виділених вмінь.

Одна з досліджуваних серед інших діяльностей виділила вміння читати і писати, що є відстроченою інтеграцією в структуру самооцінки набутих вмінь. Вона пояснила це тим, що не надала особливого значення тому, які саме вміння потрібно виділити.

Структура операційно-когнітивного компонента включає зовнішньо виражені дії та операції, які стосуються уточнення виділених видів діяльності. Всі дії та операції для всіх досліджуваних є значимими. Усвідомлення уміння здійснюється на рівні деталізації вмінь. У досліджуваних виділялися мислитель ні операції та практичні дії. Це дає змогу припустити, що досліджувані зорієнтовані не лише на створення ідеальних образів, але й на отримання матеріального результату.

У колі референтних осіб представлені батьки, близьке оточення та друзі. Найбільш значимою для всіх досліджуваних є думка батьків, які мають безпосередній вплив на розвиток. Оцінки референтних осіб збігаються з виділеними значимими вміннями. До кола референтних осіб включені як однолітки так і старші люди, думка яких для досліджуваних є важливою. Одна досліджувана не виділила людей думку яких вона хотіла б змінити, оскільки її влаштовує оцінка тих, до чиєї думки вона прислухається. В інших це члени сім'ї (мама, тато, сестра). Необхідність змінити їх думку викликане потребою у визнанні уже наявних результатів та бажанням викликати гордість і розуміння в подальшій діяльності.

Таким чином, аналіз результатів дослідження рефлексії здібностей студентів з високим рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога свідчить, що зміна соціальної ситуації студента, пов'язана з навчанням в університеті, зумовила появу професійно значимих умінь, або умінь, які необхідні для особистісного розвитку та розвитку творчих здібностей досліджуваних.

Досліджуючи студентів із середнім рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога, було виявлено, що у діяльнісному компоненті найширше представлені уміння, які стосуються дозвілля (вишивання, в'язання шпицями, спортивні ігри), вони були оцінені як найбільш значимі. Набагато менше було виділено творчих вмінь (написання віршів), вмінь, що пов’язані з навчальною діяльністю (гарно писати), це також можна вважати відстроченою інтеграцією в структуру самооцінки набутих вмінь, а також умінь відносно побутової діяльності (готувати), хоча для усіх досліджуваних вони є значимими. Простежується тенденція на розвиток (оцінка значимості вмінь вища ніж самооцінка), хоча в окремих випадках є зворотна тенденція, тобто досліджувана вважає, що виділене вміння розвинене краще достатнього рівня. Оцінки референтних осіб такі ж як і рівень особистої значимості виділених вмінь.

Структура операційно-когнітивного компонента включає зовнішньо виражені дії та операції, які стосуються уточнення виділених видів діяльності. В деяких досліджуваних усвідомлення вміння здійснюється на рівні алгоритму виконання дій. Також спостерігається виділення операцій лише з одного вміння. У досліджуваних виділялися мислитель ні операції та практичні дії. Це дає змогу припустити, що досліджувані зорієнтовані не лише на створення ідеальних образів, але й на отримання матеріального результату.

У колі референтних осіб представлені батьки, близьке оточення та друзі. Найбільш значимою для всіх досліджуваних є думка батьків, які мають безпосередній вплив на розвиток. Оцінки референтних осіб збігаються з виділеними значимими вміннями. До кола референтних осіб включені як однолітки так і старші люди, думка яких для досліджуваних є важливою. Дві досліджувані не виділила людей думку яких вона хотіла б змінити, оскільки їх мало цікавить думка сторонніх, найближчі люди й так високо оцінюють їх вміння. В іншої досліджуваної це члени сім'ї (мама, тато, сестра). Необхідність змінити думку людей, чия думка є значимою, викликана потребою у визнанні уже наявних результатів та бажанням викликати гордість і розуміння в подальшій діяльності.

Таким чином, аналіз результатів дослідження рефлексії здібностей студентів з достатнім рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога свідчить, що зміна соціальної ситуації студента, пов'язана з навчанням в університеті, не зумовила появу професійно значимих умінь. Виділені уміння більше стосуються сфери дозвілля і спрямовані на розвиток захоплень та хобі.

За даними методики у структурі діяльнісного компонента студентки з недостатнім рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога найширше представлені уміння, що стосуються дозвілля, чотири з чотирьох, (вміння співати, танцювати), вони є досить значимими для досліджуваної (середнє значення 9 балів). Навчальна та побутова діяльність представлені лише серед вмінь, які досліджувана хотіла б здобути. Пріоритетні вміння, які виділила досліджувана (вміння співати, спортивні навички) є також найвище оцінені референтними особами. Взагалі виділенні уміння є ніби стандартним набором і жодне з них не розвинене на справді високому рівні. Спортивні уміння досліджувана оцінила на 9 балів, тоді як оцінка значимості 10. Це говорить про те, що подальший розвиток цього вміння буде зупинений через переоцінку власних здібностей.

Структура операційно-когнітивного компонента включає лише дії, які уточнюють виділені уміння. Знову спостерігається закономірність: самооцінка дії вища, ніж оцінка значимості. Це говорить про те, що більш за все виділені дії та операції досліджувана не розвиватиме.

У колі референтних осіб представлена мама та близьке оточення (бабуся, брати, сестра). Найбільш значимою для всіх досліджуваної є думка мами та сестри, які мають безпосередній вплив на інтереси досліджуваної. Оцінки референтних осіб збігаються з виділеними значимими вміннями. До кола референтних осіб включені як однолітки так і старші люди, думка яких для досліджуваних є важливою. Студентка прагне змінити думку лише тата, який вважає, що виділені уміння є недостатньо серйозними.

Таким чином, аналіз результатів дослідження рефлексії здібностей студентки з низьким рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога свідчить, що зміна соціальної ситуації студента, пов'язана з навчанням в університеті, зумовила появу професійно значимих умінь, або умінь, які необхідні для особистісного розвитку та розвитку творчих здібностей досліджуваних.

Дата добавления: 2015-08-17