Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Валентин Сильвестров

СТАНІСЛАВ ЛЮДКЕВИЧ | ВАСИЛЬ БАРВІНСЬКИЙ | ПРЕЛЮДІЇ ДЛЯ ФОРТЕПІАНО | ЛЕВКО РЕВУЦЬКИЙ | СИМФОНІЯ №2 | ХОРИ НА ВІРШІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА | Куранта мі мінор | УКРАЇНСЬКА МУЗИЧНА КУЛЬТУРА 50-Х РР. | МИКОЛА КОЛЕССА | УКРАЇНСЬКА МУЗИЧНА КУЛЬТУРА 60-Х - 90-Х РР. |


Читайте также:
  1. ВАЛЕНТИН ХАГДАЕВ, практикующий шаман, закончил аспирантуру Института монголоведения, буддологии и тибетологии Бурятского научного центра СО РАН.
  2. Валентина Гризодубова
  3. Валентина Ищенко и Эраст Попов во время гастролей в Архангельске с известным иллюзионистом Игорем Кио и его супругой.
  4. Валентина Ляшенко.
  5. Варнавина Валентина Вениаминовна
  6. Ворожейкина Милана, Федько Антонина, Федоров Валентин, Горностаева Оксана, Патаридзе Вера.

(нар. 1937)

Цей композитор вважався одним з найяскравіших "модерністів" свого часу, що не цурався найбільш радикальних творчих експериментів. Саме через це його творчий шлях був таким тернистим і сповненим значних труднощів: адже за вимогами радянської естетики мистецтво мало бути “класовим і партійним”, а творчість В. Сильвестрова оспівувала світ високої краси, дуже далекий від класових інтересів.

Валентин Васильович Сильвестров народився 30 вересня 1937 року в Києві. Його родина, хоч і інтелігентна (батько був інженером, а мати – вчителькою німецької мови), небагато спільного мала з музикою. Відтак сам хлопець почав серйозно займатися нею аж у 15-річному віці. Але, хоча він і закінчив музичну школу, все-таки завагався пов’язати своє життя з мистецтвом і вступив після школи до Інженерно-будівельного інституту. Та, очевидно, музика вабила його так владно, що всередині третього курсу він покинув навчання і вступив до Київської консерваторії. Тут його педагогом по класу композиції став Борис Лятошинський[162], і в цьому йому дуже пощастило: адже сам Б. Лятошинський завжди виявляв інтерес до новаторства в творчості, заохочував до нього і своїх учнів.

Вже перші твори молодого митця викликали сенсацію – і не лише тому, що вони суттєво змінювали уявлення консервативних критиків про межі музично припустимого, але й через свою виключну “самостійність”, відвертий прояв творчої індивідуальності. Часом самі назви “провокують” слухача на паралелі з точними науками, а ще більше – зі специфічними філософськими поняттями: “Проекції на клавесин, вібрафон і дзвони”, “Спектри” - симфонія для камерного оркестру, “Медитація” – симфонія для камерного оркестру і віолончелі тощо. В подальшому за ним так і закріпилася слава “дисидента” в музиці, заколотника благодатного спокою. Справді, він міг, наприклад використати в інструментальному творі звук шипіння сірника, що гаситься у воді. Але не ці експерименти були головними в його творчій роботі.

Основн а галузь його творчості - симфонічна, інструментальна музика, в якій він намагається передати філософські категорії сьогоднішнього буття. Значними в його доробку є шість симфоній, кожна з яких стає вершиною на його шляху.

Це на початках свого художнього сходження він більше тяжів до авангардових, суто "технічних" ефектів, до незвичних конструкцій. З часом його мистецтво все відвертіше декларує вічні вселюдські цінності, що позначається насамперед на зверненні до пісенних, ліричних мотивів, зосередженому, задумливому емоційному строї музики. Такими є, зокрема, його Четверта та П’ята симфонії. Новий рівень художнього світогляду представляють останні твори В. Сильвестрова, в яких він звертається до поезії Т. Шевченка (яскравим зразком його оригінального прочитання поезії Кобзаря може служити Кантата в 3-х частинах для хору: І ч.- "Думи мої, - ІІ ч. - "За горами гори" з поеми "Кавказ", ІІІ ч. - з цієї ж поеми "А поки що - мої думи") та до духовних текстів. Нове бачення вікових традицій вітчизняної культури як духовної, так і народної, спостерігається у хоровому диптиху, де об’єднані щоденна молитва "Отче наш" та безсмертний "Заповіт".

Визнання прийшло до композитора поступово. Спочатку ним зацікавилися за кордоном, він став лауреатом декількох престижних міжнародних конкурсів композиторів: в США у 1967 р. та в Нідерландах у 1970. Потім про нього все частіше з великим схваленням починають писати і професійні критики в Москві та Києві, розширюється коло прихильників митця. Та останнє десятиріччя викликало справжню зливу інтересу до музики В. Сильвестрова Вона постійно звучить на престижних міжнародних і вітчизняних фестивалях та концертах, незмінно викликаючи схвальні відгуки. Композитор отримав Державну премію України імені Шевченка (1996), став народним артистом України.

 

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ:

1. У кого і де навчався В. Сильвестров?

2. До якого напрямку в мистецтві 60-х років ХХ ст. належав Сильвестров?

3. Які твори на вірші Т. Шевченка написані композитором?

4. В якому творі українського композитора також втілюються рядки з "Кавказу" Шевченка?

5. Як змінюється його світогляд у зрілий період творчості? До яких тем і образів він звертається?

6. Який жанр є основним у творчості композитора?

 

 


Дата добавления: 2015-08-20; просмотров: 84 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ВІТАЛІЙ ГУБАРЕНКО| МИРОСЛАВ СКОРИК

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.014 сек.)