Витає тут Пегаса дух

Світлій пам’яті В. Н.

І знову ми за цим столом,

Зібралися сьогодні.

Цей дім наповнений теплом,

Як батьківські долоні.

Витає тут Пегаса дух,

Дух поетичний.

Не зупиняє час свій рух,

Вперед нас кличе.

Тут все, так само, як колись,

Але немає,

Того, хто щиро нас любив

Життя минає…

В цей день згадаймо ми його

Всі добрим словом,

А він подивиться з висот,

Так ніжно знову.

Згадаймо друга за столом,

Митця й поета.

Борця із кривдою і злом,

Що вмів відверто

Свої висловлювать думки

І мрії,

Нести у зболені серця

- Надії.

Навіщо ти приходиш в сни

Навіщо ти приходиш в сни7

Навіщо кличеш у минуле?

Не повернути вже весни,

Що ми обоє не забули.

Навіщо ти приходиш в сни,

Цього напевно, я не знаю.

Як промінь теплий і ясний,

Який, так душу зігріває.

Навіщо ти? Навіщо я?

Про це нам краще промовчати.

Кохання – пісня солов’я,

Вона безсмертна і крилата.

Вона уже багато літ,

Несе гармонію у світ.

Не шукай десь далеко краси

Не шукай десь далеко краси,

Лиш уважно поглянь довкруж себе.

Он травиця у краплях роси

І блакиттю усміхнене небо.

Десь співає пташина в гілках

Зустрічає прийдешній цей ранок.

Цей хатини замріяний дах,

Вітерець, що зіперся на ганок.

Перший промінь, що сонце несе

І плоди цього літнього саду.

Це – зоветься красою усе.

Це – зоветься життя серенада.

Дата добавления: 2015-08-17