Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Подвійний стандарт

Українська сільська молодь у дзеркалі ґендерних відмінностей | Дівки та парубки | Форми спілкування та моделі поведінки |


Читайте также:
  1. ISO 14000 - международные стандарты в области систем экологического менеджмента
  2. Беспроводные сети. Стандарты IEEE-802.11.
  3. Билет 14 Стандартизация в управлении качеством Понятие и сущность стандартизации в управлении качеством
  4. Билет10 Международные стандарты ИСО серии 9000
  5. Ваша тактика, медикаментозная терапия по стандарту.
  6. Ведущий. В полной боевой форме. Главный помощник спецагента при выполнении заданий — это прогресс. Победа кибернетической мысли над стандартными наступательными технологиями.
  7. Взаимосвязь стандартов ИСО 9001 и ИСО 14001

Описана вище поведінка дівчат та хлопців, що явно суперечила усім соціально визнаним та усталеним морально-етичним нормам, спричинена дією в групі певних соціально-психологічних механізмів. У нашому випадку йдеться про актуалізацію статевого потягу на тлі загальної еротизованості ситуації вечорничного спілкування. На посилення загальних тенденцій в групі безпосередній вплив має також кількість присутніх та щільність їх розташування у приміщенні (так звана „масовидність” поведінки), тож природно, що згадані еротичні імпульси ставали інтенсивнішими саме на вечорницях, коли в стосовно невеликому приміщенні збиралось до 20 та більше осіб. Окрім того, сучасна соціальна психологія доводить, що в групі знижується самоконтроль, а це призводить до послаблення нормативного стримування: у деяких групових ситуаціях люди схильні до того, щоб відкинути нормативні поведінкові обмеження, втратити відчуття індивідуальної відповідальності за власні вчинки та діяти „як усі”, навіть всупереч власним цінностям [Майєрс, 1997, с. 369-374]. У групі також актуалізуються механізми конформізму: що привабливішою є для особи певна група, то сильнішим буде наслідування прийнятих у ній моделей поведінки та страх перед санкціями з її боку (як от висміювання, знущання тощо) [Робер, Тільман, 1994, с. 144].

Усі згадані чинники, безумовно, спрацьовували в межах вечорничних зібрань, тимчасово змінюючи поведінку молоді на асоціальну. По суті, мова йде про подвійні поведінкові стандарти та подвійну мораль: одні норми – для привселюдного спілкування, інші – за умов відсутності контролю зі сторони дорослих. Бо ж загальновідомо, що у повсякденному житті поведінка дівчат вирізнялась стриманістю та скромністю, прилюдність вияву симпатій між хлопцем та дівчиною була неприпустимою [Заглада, 1934, арк. 88; Полісся; Волинь, арк. 9; Гуцульщина, арк. 31; арк. 35].

Скажімо, на Гуцульщині, попри загалом доволі вільні стосунки між хлопцями та дівчатами, суворо дотримувались обмежень на спілкування у присутності дорослих: існувало табу на розмову під час танцю! Ба, навіть у проміжках між танцями хлопці та дівчата повинні були зберігати дистанцію, гуртуючись окремо [Гуцульщина, арк. 31, 33]. Усталений погляд на стосунки молоді висловлений у коломийці:

Ой, любім си, мій миленький,
Потайно, потайно.
Єк пидемо межи й люди –
Вкупі ни сідаймо
[Гуцульщина, арк. 32].

Однак громадська думка допускала значну свободу стосунків молоді на вечорницях/досвітках та “ вулиці ”. Батьки розглядали ці інститути як прадавній звичай і вважали несправедливим відмовляти дітям у таких формах дозвілля, що їх свого часу самі запізнали [Грушевський, 1991, с. 257-259; Іванов, 1907, с. 209; Рильський, 1890, с. 352 та ін]. Прикметно також, що селяни доволі поблажливо ставились не лише до вечорниць як явища, але й до інших проявів асоціальної поведінки молоді. Це стосується насамперед парубочих громад, які своєю „антиповедінкою” часто завдавали господарям чималих матеріальних і моральних збитків, крадучи солому та дрова для вечорничних потреб і влаштовуючи доволі прикрі молодечі “розваги” (пересновування вулиць мотузками, перегороджування їх боронами догори зубцями, викрадення воріт, витягування возів на дах, навмисний галас, псування житлових та господарських будівель тощо). Цікаво, що ці дії були спрямовані насамперед супроти тих господарів, що не пускали дівчат на вечорниці [Балушок, 1998, с. 97].

Вечорниці/досвітки та вулиця були головними осередками соціалізації селянської молоді юнацького віку, тут дівчата та парубки могли краще пізнати протилежну стать, опанувати стиль та форми поведінки, властиві дорослим, здобути певні знання та досвід у сфері особистих стосунків. Ближче знайомство із потенційними шлюбними партнерами під час щоденного спілкування упродовж кількох місяців дозволяло виявити вади та переваги кожного, що, природно, позитивно позначалось на якості майбутнього подружнього вибору. Знана дослідниця молодіжної культури села Т. Бернштам вважає, що в межах інституту вечорниць/досвіток відбувалась символічна імітація сімейний стосунків (як господарсько-виробничих, так і особистих), що мало вирішальну роль на завершальному етапі підготовки молоді до самостійного життя [Бернштам, 1988, с. 238].

У молодіжній субкультурі українського села виразно простежується ґендерна диференціація у стилі та моделях поведінки дівчат та парубків відповідно до усталених ґендерних стереотипів, а саме: перші демонструють пасивність, залежність, статичність, другі виявляють активність, домінантність та мобільність у стосунках із протилежною статтю. Окрім того, соціальний контроль та санкції за порушення громадських, поведінкових та моральних норм жорсткіші щодо дівчат і виразно поблажливіші щодо хлопців, відтак хлопці частіше безкарно демонструють асоціальну поведінку (недопустиму для інших статево-вікових груп).

Агапкина, 1999 – Агапкина Т.А. Инцест // Славянские древности. Этнолингвистический словарь / Под общей ред. Н.И. Толслото. – Т. 2 – М., 1999. – С. 418-420.

Афанасьєв-Чужбинський, 1855 – Афанасьєв-Чужбинский А. Быт малорусского крестьянина (преимущественно в Полтавской губернии) // Вестник Императорского Русского Географического Общества. – Ч. 13. – СПб., 1855. – С. 129-156.

Балушок, 1998 – Балушок В. Обряди ініціацій українців та давніх слов’ян. – Львів–Нью-Йорк, 1998. – 216 с.

Бернштам, 1988 – Бернштам Т.А. Молодежь в обрядовой жизни русской общины XIX – начало ХХ века. Половозрастной аспект традиционной культуры. – Ленинград, 1988. – 277 с.

Бернштам, 1999 – Бернштам Т. “Хитро-мудро рукодельице” (вышиванье-шитье в символизме девичьего совершеннолетия у восточных славян) // Женщина и вещественный мир культуры у народов Европы и России. – Сборник Музея антропологии и этнографии. – Т. LVII. – СПб., 1999. – С. 191-249.

Богуславський, 1855 – Богуславский Ф. Село Юриновка Новгородсеверского уезда Черниговской губернии в историческом и этнографическом отношениях // Черниговские Губернские Ведомости. – 1855. – № 19-21. – С. 1-43.

Бойківщина – Етнографічні матеріали з Бойківщини, записані О.Кісь під час експедиції „Закарпатськими стежками В.Гнатюка через 100 років” у серпні 1995 р. // Архів ІН НАНУ. – Ф. 1. – Оп. 2.– Од. зб. 418.

Бондаренко, 1993 – Бондаренко Г. Від хлопчика до мужа… // Хроніка – 2000. Наш край. – 1993. – № 1-2 (3-4).

Боржковський, 1887 – Боржковский В. “Парубоцтво” как особая группа в малорусском сельском обществе // КС. – 1887. – № 8.

Виноградова, 1981 – Виноградова Л.Н. Девичьи гадания о замужестве в цикле славянской календарной обрядности (западно-восточнославянские параллели) // Славянский и балканский фольклор. Обряд. Текст. – М., 1981. – С. 13-43.

Вовк, 1995 – Вовк Х. Шлюбний ритуал та обряди на Україні // Студії з української етнографії та антропології. – К., 1995.– С. 219-335.

Волинь – Етнографічні матеріали з Волині (Львівська та Волинська обл.). Записала у липні 1999 р. О.Кісь // Архів ІН НАНУ. – Ф. 1. – Оп. 2. – Од. зб. 456.

Волков, 2001 – Волков Ю.Г., Добреньков В.И., Кадария Ф.Д., Савченко И.П., Шаповалов В.А. Социология молодежи: Учебное пособие / Под. ред. Ю.Г. Волкова. – Ростов-на-Дону, 2001. – 576 с.

Воропай, 1993 – Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. – К., 1993. – 590 с.

Гнатюк – Гнатюк В. Улиця і весілля // Відділ рукописів ІМФЕ ім. Рильського. – Ф.28. – Оп.3. – Од. зб. 389. – Без дати. – 14 с.

Гнатюк, 1919 – Гнатюк В. Пісня про покритку, що втопила дитину. – Львів, 1919. – 144 с.

Гомик, 1929 – Гомик І. Лемківські „вечірки” (вечерниці). – Львів, 1929. – 6 с.

Гошко, 1999: Гошко Ю. Звичаєве право населення українських Карпат та Прикарпаття XIV-XIX ст..– Львів, 1999. – 332 с.

Грушевський, 1991 – Грушевський М. Історія української літератури. – Т.1. – Київ, 1991.

Гуцульщина – Етнографічні матеріали з Гуцульщини, записані Р.Кісем під час експедицій 1970-1972 рр. // Архів ІН НАНУ. – Ф. 1.– Оп. 2. – Од. зб. 202а.

Заглада, 1929 – Заглада Н. Побут селянської дитини. Матеріяли до монографії с. Старосілля // Матеріяли до етнології. – Т. 1. – К., 1929. –260с.

Заглада, 1934 – Заглада Н. Матеріали з етнографічних досліджень в Чорнобильському районі на Поліссі в 1934 р. // Відділ рукописів ІМФЕ ім. Рильського НАНУ. – Ф. 43. – Оп. 5.– Од. зб. 166. – 93 арк.

Захарчук-Чугай, 1988: Захарчук-Чугай Р.В. Українська народна вишивка. Західні області УРСР. – К., 1988. – 190 с.

Іванов, 1898 – Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии: очерки по этнографии края // Под ред. В.В. Иванова. – Т. 1. – Х., 1898. – 1012 с.

Іванов, 1907 – Иванов П.В. Жизнь и поверья крестьян Купянского уезда Харьковской губернии // Сборник Харьковского Историко-Филологического Общества. – Т. 17. – Х., 1907.

ІМФЕ – Етнографічні та фольклорні матеріали з Полтавщини. –!927-1935 рр. // Відділ рукописів ІМФЕ ім. Рильського. – Фонд 1. – Опис 7. – Од. зб. 790. – 192 арк.

Кабакова, 1999 – Кабакова Г.И. Девственность. Девушка // Славянские древности. Этнолингвистический словарь / Под общей ред. Н.И. Толстого. – Т. 2 – М., 1999. – С. 35-39.

Камінський, 1928 – Камінський В. Нариси звичаєвого права України. – К., 1928.

Квітка, 1928 – Квітка К. Українські пісні про дітозгубницю. – К., 1928 – 61 с.

Кісь, 1998 – Кісь О. Дівчина-покритка в українському селі кінця XIX – початку ХХ ст. // Народознавчі Зошити. – 1998. – N 6. – С. 684-692.

Кон, 1998 – Кон И.С. Возрастная стратификация // Социальная психология. – 1998. – № 8.

Костащук, 1929 – Костащук В. Парубоцька громада в селі Тулові на Покуттю, в Галичині // Побут. – 1929. – Ч. 4-5.

Кузеля, 1906 – Кузеля З. Дитина в звичаях і віруваннях українського народа. Матеріали з полудневої Київщини // Матеріали до українсько-руської етнології. – Т. 8. – Львів, 1906.

Кузеля, 1914 – Кузеля З. Ярмарки на дівчата. (Причинок до української етнольогії) // Львів, 1914. – 12 с.

Левицький, 1900: Левицкий О. Южнорусская женщина в XVI-XVII ст. // Иллюстрированный сборник Киевского Литературно-Артистического Общества. – К., 1900. – Т. 1. – С. 108-122.

Майєрс, 1997 – Майерс Д. Социальная психология (пер. с англ.). – СПб., 1997. – 684 с.

Милорадович, 1897 – Милорадович В.П. Народные обряды и песни Лубенского уезда Полтавской губернии, записанные в 1888-1895 г. // Сборник Харьковского Историко-Филологического Общества. – Харьков, 1897. – Т.16.

Ніколаєв, 1854 – Николаев А. Свадебные обряды малоруссов // Москвитянин. – 1854.– №7.

Онищук, 1912 – Онищук А. Родини і хрестини та дитина до шостого року // МУЕ. – Т. 15. – Львів, 1912.

Пирятин – Етнографічні та фольклорні матеріали з Полтавщини, записані студентами Пирятинського педтехнікуму у 1925-1927 рр. // Відділ рукописів ІМФЕ ім. Рильського НАНУ. – Ф. 1. – Оп. 6. – Од. зб. 621. – 167 арк.

Полісся – Етнографічні матеріали з Київського Полісся, записані О. Кісь в липні 1998 р. // Архів ІН НАНУ. – Ф. 1. – Оп. 2. – Од. зб. 454.

Полтавщина – Етнографічні матеріали з Полтавщини, записані О.Кісь у липні 1997 р. // Архів ІН НАНУ. – Ф. 1. – Оп. 2.– Од. зб. 438.

Рильський, 1890 – Рыльский Ф. К изучению народного миросозерцания. II. Семейные отношения // Киевская старина. – Т. 30. – К., 1890. – С. 341-372.

Робер, Тільман, 1994 – Робер М.-А., Тильман Ф. Групповая динамика. Руководство и лидерство в малой группе // Хрестоматия по социальной психологии. – М., 1994. – С. 142-155.

Сенчин, 1908 – Етнографічні матеріали. Записав Я. Сенчин на Холмщині та Підлассю. 1903-1908 рр. // Відділ рукописів ІМФЕ ім. Рильського. – Ф. 28. – Оп. 3. – Од. зб. 174. – 18 арк.

Сумцов, 1886 – Сумцов Н.Ф. Досветки и посиделки. – К., 1886. – 24 с.

Сявавко, 1974 – Сявавко Є.І. Українська етнопедагогіка в її історичному розвитку. – К., 1974. – 150 с.

Труди, VII – Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край... – Т.VII. – СПб., 1877. – 608 с.

Чубинський, 1869: Чубинский П. Очерк народных юридических обычаев и понятий в Малороссии. – СПб., 1869. – 41с.

Чугай, 1979: Чугай Р.В. Народне декоративне мистецтво Яворівщини. – К.,1979. – 142 с.

Ястребов, 1896 – Ястребов В. Новые данные о союзах неженатой молодежи на юге России // КС. – 1896. – № 10.

Worobec C. Temptress or Virgin? The Precarious Sexual Position of Women in Postemancipation Ukrainian Peasant Society // Slavic Review. – Vol. 49. – №2. – 1990. –P. 227-238.

Zbior wiadomosci do antropologii krajowej... – T. 7. – Krakow, 1884.

Zbior wiadomosci do antropologii krajowej... – T. 8. – Krakow, 1885.


Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 83 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Ерос, сила і відповідальність| I. ВСТУПЛЕНИЕ (теоретическая справка)

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.012 сек.)