Теслярство. Теслярські роботи проводилися сокирою, яка була універсальним знаряддям, яким руська людина, за зауваженням Льва Толстого, могла і будинок побудувати і ложку вирізати. Давньоруські сокири були з великим коефіцієнтом корисної дії і були як лісорубним, так і теслярським інструментом. Пила і долото в архітектурі села не вживалися. Широке застосування в обробці дерева знаходило тесло - щось на зразок залізної мотики. За допомогою тесла можна було довбати колоду, човен, корито[7].
Прядіння. Найважливішою галуззю домашнього виробництва було виготовлення тканин. Льон та конопля були поширені повсюдно. Овеча шерсть також була цілком доступним сировиною. Пряжа пряли з куделі за допомогою веретена. На веретено, для прискорення його обертання, надягали глиняне або кам'яне (з рожевого шиферу) колечко - «пряслень»[8].
Ткацтво. Пряжу ткали на ткацькому станку. Тканина робилася не тільки проста, але й узорна. Візерунок бував одноколірним і багатобарвним. Часто, крім тканого візерунка, тканина прикрашалася кольоровою вишивкою або набойкою. Конструкція ткацького стану дожила в глухих кутах майже до наших днів; судячи з лінгвістичними даними, в цьому виді ткацький стан існував ще до епохи Київської Русі. До давньої термінології ткацької справи відносяться слова: ткати, снувати, основа, качок, бердо, брехати, кросно, мотовило та ін. Ткацький станок був найскладнішим механізмом у селі і в той же час найнеобхіднішим. Станки були, ймовірно, в кожній хаті. Можна припустити, що виготовлення ткацьких станків проводилося не кожним сільським жителем для себе, а було справою особливих майстрів[9].
Висновок до розділу 1. До найдавніших відносяться: гірничобудівельне, ткацтво,бондарництво, шкіряне і полотняне ремесло. Особливе значення мали ковалі і зброярі. Ремісники виготовляли: рала, плуги, серпи, сокири, мечі, стріли, щити, кольчуги, замки, ключі, браслети і персні з золота і срібла.
Існувало три категорії ремісників — сільські, вотчинні, міські. Ремесло у вотчині було засновано на праці залежних селян. Свої вироби вотчинні ремісники віддавали феодалу в формі натуральної ренти. Частина з них працювала у дворі феодала. Однак більшість виробів ремесла селяни виготовляли у своїх дворах.
Відокремлення ремесла від землеробства, концентрація ремісників у поселеннях, розвиток торгівлі призвели до утворення на Русі міст. У селі переважало землеробство, проте існували також і ремісничі спеціальності. Здебільшого це були: гончарство, ковальська справа, металообробні ремесла, деревообробне ремесло, ткацтво. Були й інші, але у меншій кількості.
Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 130 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Металообробні ремесла | | | ІІ. РЕМЕСЛО У МІСТІ |