Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Правові аспекти діяльності МСЕ

Читайте также:
  1. Аналіз діяльності МСЕ в Україні
  2. Аналіз результатів дослідження ціннісно-мотиваційної готовності до педагогічної діяльності
  3. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства
  4. Гінекологічні аспекти захворювань молочної залози.
  5. До гарантій адвокатської діяльності відносять ?
  6. До заяви про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності
  7. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИИ ДІЯЛЬНОСТІ АДВОКАТІВ

Нормативно-правова база МСЕ складається, зокрема, з таких правових актів Союзу, які мають статус договору:

§ Статут і Конвенція Міжнародного союзу електрозв'язку, які були підписані 22 грудня 1992 року (Женева) і набули чинності 1 липня 1994 року. У Статут і Конвенцію МСЕ, після їх прийняття у 1992 році, вносилися поправки Повноважними конференціями (Кіото, 1994 р.; Міннеаполіс, 1998 р., і Марракеш, 2002 р.). Ці поправки набули чинності, відповідно, 1 січня 1996, 1 січня 2000 року та 1 січня 2004 року.

§ Адміністративний регламент (Регламент радіозв'язку та Регламент міжнародного електрозв'язку), який доповнює Статут і Конвенцію. Останній варіант Регламенту радіозв'язку був підписаний 4 липня 2003 року (Женева), а більшість його положень набрали чинності 1 січня 2005 року. Регламент міжнародного електрозв'язку був підписаний 9 грудня 1988 року (Мельбурн) і набув чинності 1 липня 1990 року.

Регламент радіозв'язку - основний документ Міжнародного союзу електрозв'язку, що визначає порядок використання будь-якого радіопристрою, яке працює на території кожної з країн-членів Міжнародного союзу електрозв'язку.

Регламент радіозв'язку є зведенням правил експлуатації пристроїв, що випромінюють електромагнітні хвилі в радіодіапазоні. Кожне з таких пристроїв є потенційним джерелом перешкод для радіоприйому, тому існує необхідність точного визначення параметрів і порядку роботи радіоприймальних і радіопередавальних пристроїв для їх одночасної роботи в різних регіонах. Регламент радіозв'язку включає в себе класифікацію радіопристроїв за сферою їх застосування, порядок розподілу ділянок радіодіапазону, відведених для різних видів комунікації (радіозв'язок, радіомовлення, телебачення, радіонавігація, радіолокація і т. д.), а також норми параметрів пристроїв, що випромінюють або приймають радіохвилі,умови використання радіочастот окремими радіослужбами в різних районах світу, правила закріплення робочих частот за радіостанціями і т.п.

Зовсім недавно регламент радіозв’язку був оновлений – в 2009 р. набула чинності нова його редакція.

Регламент міжнародного електрозв'язку - один з основоположних документів Міжнародного союзу електрозв'язку. Він був прийнятий в кінці 1988 р. Чинний Регламент не враховує умов концепції угод про якість обслуговування. Тому вимагають зміни положення статей: третьої - «Міжнародний зв'язок»; четвертій - «Міжнародні служби електрозв'язку»; шостий - «Тарифікація і розрахунки».

В міжнародних відносинах МСЕ також відіграє важливу роль, враховуючи поширення інформатизації суспільства та захоплення Всесвітньою мережею Інтернет все більшого відсотку населення.

Мала місце свого роду Всесвітня зустріч на вищому рівні з інформаційного співтовариства (ВЗВРІС), два етапи якої відбулися в грудні 2003 року і листопаді 2005 року.
Ініціатором її проведення виступив Міжнародний союз електрозв'язку. Основними питаннями, розглянутими на саміті, були управління Інтернетом, «інформаційно-цифровий розрив», а також шляхи і засоби, якими інформаційні та телекомунікаційні технології можуть сприяти вирішенню проблем розвитку людства.

У Декларації принципів ВЗВРІС підкреслюється необхідність створення відповідної юридичної та політичної бази, заснованої на належній повазі до прав людини в таких сферах, як недоторканність приватного життя, безпека та захист прав споживачів при одночасному збереженні економічної ініціативи. У ній також наголошується, що правові норми, супроводжувані технологічно нейтральною і передбачуваною політикою і регулятивної структурою, що відбиває національні реалії, необхідні для створення інформаційного суспільства, зосередженого на людині.
У Декларації приділяється увага і міжнародному управлінню Інтернетом, яке має бути багатонаціональним, прозорим і демократичним, що охоплює уряд, приватний сектор, громадянське суспільство і міжнародні організації. В Декларації було визнано суверенне право держав на проведення публічної політики щодо Інтернету.

У 1998 р. Міністерство торгівлі США заснувало Асоціацію з присвоєння імен і номерів [портів] Інтернету (ICANN), наділивши її повноваженнями по розподіл доменних імен і пов'язану з цим діяльність, з наміром зробити з неї в перспективі міжнародну неурядову організацію.
Уряд США через ICANN фактично здійснює контроль над Інтернетом. Багато держав воліли б, щоб контроль за технічними аспектами Інтернету був переданий міжнародної організації, яка не переслідує політичних цілей і створена на основі міжнародного договору. Міжнародний союз електрозв'язку (МСЕ), спираючись на свої переваги як суб'єкта міжнародного права, претендує на роль регулятора питань Інтернету нарівні з ICANN, а в перспективі – замість.

До сильних сторін МСЕ відноситься його нейтральність і міжнародна правосуб'єктність. Проте на адресу МСЕ часто звучать звинувачення на його забюрократизованості. До того ж, до його роботи рідко залучаються представники неурядових установ. Саме ці аргументи використовують прихильники ICANN, які стверджують, що під егідою ООН неможливо забезпечити той же обсяг інновацій та ефективності, який досягається в
Діяльність МСЕ завжди регулювалася положеннями міжнародного публічного права. Однак зростаючий вплив приватного сектора на міжнародні відносини змусило МСЕ поставитися до інтересів цього сектора більш уважно.

Щодо міжнародної допомоги, важливим є такий документ, як конвенція Тампере. Конвенція Тампере про надання телекомунікаційних ресурсів для запобігання, пом'якшення наслідків і подолання стихійних лих забезпечує правову базу для транскордонного переміщення і використання ресурсів електрозв'язку при наданні міжнародної гуманітарної допомоги, дозволяє долати регуляторні бар'єри і забезпечує захист тих, хто надає допомогу в галузі електрозв'язку, охороняючи при цьому інтереси приймаючої країни. МСЕ був основним учасником підготовки проекту цієї Конвенції, робота над яким завершилася в 1988 році, та забезпечення проведення переговорів. Конвенція вступила в силу 8 січня 2005 року і була ратифікована 43 країнами, при цьому кожен рік до неї приєднуються нові країни.

 

 

Список використаної літератури:

1. http://www.itu.int/ru/pages/default.aspx - офіційний сайт Міжнародного союзу електрозв’язку

2. http://www.mfa.gov.ua/ - Міністерство Закордонних справ

3. http://celnet.ru/itu.php - Історія стандартів України

4. http://ebooktime.net/ - книжки для студентів

5. http://uk.wikipedia.org/ - Вільна енциклопедія. Вікіпедія

6. http://www.stc.gov.ua/ - Державна Адміністрація Зв᾿язку

7. http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/dubov_infsus-31058.pdf - періодична література.

8. http://www.kmu.gov.ua/control/uk - Урядовій портал.

 

 


Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 59 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Аналіз діяльності МСЕ в Україні| Проектирование фундамента глубокого заложения

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)