В умовах виробництва, в побуті, в навчальному процесі та інших випадках, крім стаціонарних, широко використовують і портативні комп'ютери. Зручність полягає в тому, що їх можна взяти з собою у відрядження, на заняття, на відпочинок тощо. Це дає змогу оперативно накопичувати, зберігати опрацьовувати, транспортувати та видавати інформацію безпосередньо на непостійних робочих місцях.
Портативні комп'ютери мають свої специфічні конструктивні особливості та умови застосування. Основними із них є брак електронно-променевої трубки; наявність плоского екрана на основі рідких кристалів, що не генерують деякі шкідливі випромінювання, які властиві комп'ютерам з електронної променевою грубкою; можливість живлення від двох незалежних джерел – від електричної мережі та від акумуляторної батареї; можливість використання в приміщеннях та поза їх межами; компактність, транспортабельність невеликі вага та габарити тощо.
Їх можна експлуатувати в діапазоні змін температур від 0 до 35 °С, як і стаціонарні ЕОМ, ПЕОМ, ПК, ВДТ.
У портативних комп'ютерах з рідкокристалічними екранами немає «м'якого» рентгенівського випромінювання та електростатичних полів, що негативно впливають на стан здоров'я користувачів. У них застосовують активні матрицю TFT LCD, яка дає зображення не гірше ніж у стаціонарних комп'ютерах. На відміну від електронно-променевих, рідкокристалічні екрани не миготять і не створюють яскравих випромінювань. Це набагато комфортніше для органів зору. Короткочасні миготіння, які можуть з'являтись під час вмикання живлення, є елементом процедури тестування, а не ознакою поломки.
Портативні комп'ютери типу Notebook можуть утворювати, використовувати та випромінювати енергію в радіочастотному діапазоні залежно від режимів роботи. Тому вони можуть перешкоджати радіозв'язку та прийому телевізійного сигналу. Для виключення перешкод потрібно виконувати вимоги інструкції виробника й такі заходи: збільшувати відстань між комп'ютером та приймачем; підключати до розетки іншої мережі, ніж приймач; переорієнтовувати або переміщувати антену та інші.
Слід зазначити, що параметри електромагнітних випромінювань портативних комп'ютерів можуть перевищувати відповідні параметри комп'ютерів з електронно-променевою трубкою, а тому за рівнем негативного впливу на користувача вони нічим не відрізняються. Твердження про безпеку портативних комп'ютерів за показниками цих випромінювань передчасні.
Внутрішні та зовнішні оптичні накопичувачі портативних комп'ютерів мають лазерні пристрої першого класу небезпеки. У процесі установлення, регулювання, настроювання та відкриття може з'явитись невидиме лазерне випромінювання, яке може спричинити вилив лазерної радіації. Заборонено придивлятися до лазерного променя та дивитись на джерело випромінювання за допомогою оптичних пристроїв. Обслуговувати оптичні накопичувачі мають право тільки кваліфіковані спеціалісти.
Живлення комп'ютерів здійснюється віл мережі змінного струму напругою 220 В частотою 50 Гц або від акумуляторної батареї, розмішеної в корпусі.
Підключають їх до електричної мережі через універсальний адаптер мережі без застосування додаткових трансформаторів або перемикачів па допомогою екранного провідника, який входить до складу комплекту поставки. Вилка провідника може мати 2 або 3 штирі. За допомогою третього штиря підключають додатковий заземлюваний провідник для заземлення комп'ютера. Для зменшення ризику ураження електричним струмом заборонено користуватись портативним комп'ютером біля води (наприклад, біля басейну, ванни, раковини, мийниці, пральної машини), у вологому приміщенні (наприклад, підвалі) та під час грози (є ризик ураження блискавкою). Інші заходи електробезпеки такі ж, як під час експлуатації стаціонарних комп'ютерів.
Використання акумуляторів вимагає виконання додаткових заходів безпеки. Так, для живлення портативних комп'ютерів можна використовувати тільки ті акумулятори, які входять до комплекту поставки або сертифіковані виробником. Заборонено використовувати акумулятори від іншого обладнання. У разі неправильної заміни можливі небажані наслідки (вибух).
Ідеальною температурою для роботи акумулятора є 10...29 °С. Інша температура зменшує термін його експлуатації. Акумулятор починає заряджатися, як тільки комп'ютер підключають до зовнішнього джерела живлення. У зв'язку з тим, що акумулятори розряджаються і без застосування, купувати запасні не рекомендовано.
Використані акумулятори слід утилізувати відповідно до вимог виробника Заборонено кидати їх у полум'я, щоб уникнути можливого вибуху.
У портативних комп'ютерах, як і у стаціонарних, використовують світлову сигналізацію. Під час роботи комп'ютера світиться індикатор живлення. Коли комп'ютер перебуває в режимі енергозбереження, він блимає. Індикатор «не світиться, коли комп'ютер вимкнений або перебуває у «режимі сну». Світлову сигналізацію використовують і за інших режимів роботи (наприклад, у процесі зарядки акумуляторів, у разі прийняття електронної пошти, за роботи безпровідної мережі тощо). Вимкнений щойно комп'ютер можна вмикати не раніше ніж через 5с, щоб уникнути ушкодження жорсткою диску. Перед тим, як чистити комп'ютер, слід застосувати додаткові запобіжні заходи: вимкнути його з мережі та вийняти акумулятор. Протерти поверхню чистою губкою або клаптиком замші, який змочений у розчині води з неабразивним засобом для очищення. Не слід використовувати з цією метою розчинники на основі бензолу та хімікатів. Потім видалити зайву вологу сухою ганчіркою.
Портативні комп'ютери потрібно оберігати від впливу статичної електрики, магнітних полів, сонячних променів, сильних вібрацій та інших впливів.
Під час експлуатації заборонено: встановлювати комп'ютер на нерівну та нестійку поверхню; тиснути на поверхню екрана та торкатися до нього, залишати увімкнений комп'ютер на колінах та інших частинах тіла, щоб запобігти неприємним відчуттям та опікам від тепла, що виділяється; затуляти канали вентиляції, щоб не зумовити перегрівання; піддавати впливу високих (понад 50 °С) та низьких (нижче 0 °С) температур, щоб уникнути можливого: незавантаження; транспортувати із увімкненим живленням; виймати акумулятор за увімкненого живлення, що може спричинити втрату даних; користуватись безпосередньо біля місць витоку газу.
Комп'ютер, коли за ним не працюють, зберігають закритим, транспортую його тільки із щільно закритою кришкою.
Таким чином, під час експлуатації портативних комп'ютерів потрібно виконувати вимоги безпеки, які застосовують під час роботи зі стаціонарними комп'ютерами та додаткові, що враховують особливості їх конструкції та умови використання.
Рекомендована література
1. СН245-71 Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий -М
1971.
2. ДСанПіН 3.3-2 007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними
дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин - Київ 1999. -
18 с.
3 ДНАОП 0.00-1 31-99 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин - Київ, 1999 - ЗО с
4 ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень - Київ, 2000.
5. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.-М., 1988
6. ДНАОП 0.03-3.06-80 Санітарно гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень №2152-80 -М.,1980
7. Справочник по охране труда на промышленных предприятиях
К.Н Ткачук, Д. Ф Иванчук, Р. В. Сабарно и др. -К: Техника, 1991 -286 с
8 ГОСТ 12 1 007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности
9 СНиП 23-05-95 Строительные нормы и правила Естественное и искусственное освещение-М.. 1995.
10. Справочная книга по светотехнике / под ред. Ю. Б. Айзенберг - М.: Энергоатомиздат, 1985. - 485 с.
11. ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности -М, 1983.
12. ДСН 3.3.6 037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку-Київ. 2000
13. ДСН 3 3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації - Київ, 2000
14.ДНАОП 0 03-3 14-85 Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях №3223-85 -М, 1985.
15. ГОСТ12.1 012-90 ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования -М, 1990
16. ГОСТ 12 1.028-80 ССБТ. Шум Определение шумовых характеристик источников
шума. Ориентировочный метод (СТ СЭВ 1413-78) -М.. 1980.
17. ГОСТ 12.1.029-80 ССБТ Средства и методы защиты от шума Классификация
(СТ СЭВ 1928-79) -М, 1980.
17. ДСТУ 2894-94 Пристрої екранувальні для захисту інфрачервоного випромінювання. Параметри та загальні технічні вимоги - М, 1994.
16. ДСТУ 3010-95 Обладнання для кондиціонування повітря та вентиляції Методи визначення шумових характеристик кондиціонерів - М, 1995.
20. ДНАОП 0.03-1.65-79 Санітарні правила роботи з джерелами невикористаного рентгенівського випромінювання №1960-79.
21.ДНАОП 0 03-1.77-90 Санітарні правила роботи з джерелами низькоенергетичного рентгенівського випромінювання № 5170-90.
22. ДНАОП 0 03-3.30-96 Державні стандартні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань.
23. ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля (СТ СЭВ 5801-86).
24. ГОСТ 12.1 038-82 ССБТ Электробезопасность Предельно допустимые значения напряжений прикосновения и токов.
25. ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление.
26.ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок
споживачів.
27.ДНАОП 0 00-1.29-97 Правила захисту від статичної електрики
28. ДНАОП 0 00-8.02-93 Перелік робіт з підвищеною небезпекою.
29.ДСТУ 2817-94 (ГОСТ 12.2.007.6-93) Система стандартів безпеки праці. Апарати електричні комутаційні на напругу до 1000 В Вимоги безпеки.
30.Старовертов И. Г. Справочник проектировщика. Часть II. Вентиляция и кондиционирование воздуха. -М.: Стройиздат, 1988. -510 с
31.ДСТУ 3191-95 (ГОСТ 12 2.137-96) Обладнання для кондиціонування повітря та вентиляції. Загальні вимоги безпеки.
32. Правила устройства электроустановок. -М.: Энергпромиздат, 1987.-248 с.
33. Степанов А. Г., Сабарно Р. В. Техника безопасности при эксплуатации лазерных
установок. -К.: Техніка, 1989. -110.
34. ОНТП 24-86 Общесоюзные нормы технологического проектирования. - М.: Стройиздат. -1986
35. ДНАОП 0.01-1.01-95 Правила пожежної безпеки в Україні
36. ДНАОП 0.05-8 04-92 Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.
37. ДНАОП 0 03-8.03-97 Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
38. Ткачук К. Н., Зацарний В. В., Сабарно Р. В. та інші. Охорона праці та промислова безпека: Посібник. – Київ: Лібра, 2010. – 559 с.
39 Охорона праці в галузі телекомунікацій. Навчальний посібник/ С.А. Гавриш, А.С. Гавриш – К.: НТУУ «КПІ», 2011. – 432 с.
40 Ткачук К.Н., Филипчук В.Л., Каштанов С.Ф., Зацарний В.В., Полукарнов О.І. та ін. Виробнича санітарія: Навчальний посібник. – Рівне: 2012. – 443 с.
41 Ткачук К.Н., Калда Г.С., Каштанов С.Ф., Полукарнов О.І. та ін. Психологія праці та її безпеки: Навчальний посібник. – Хмельницький: 2011. – 135с.
Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 120 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Вимоги до профілактичних медичних оглядів | | | Введение в Windows Server 2003 |