Дія хімічних факторів

Реакція середовища в житті мікробів відіграє дуже важливу роль. Різні види мікроорганізмів звикли жити в системах з різним рівнем кислотності.

Кислотність природних середовищ:

Шлунковий сік 1,0-1,5;	Прісна вода 7,0
Лимонний сік, оцет 1,5 – 2,0	Екскременти тварин 9,0
Сир, сік капусти 5,0	Мильний розчин 10,0-11,0

По здатності існувати в середовищах з різним рН мікробні клітини розподіляються в декілька груп.

Ацидофіли		Нейтрофіли		Алкалофіли
	Кислототолерантні		Лужнотолерантні
РН менше 4		РН від 4 до 9, оптимальне 7		РН більше 9

До кислототолерантних належать молочнокислі, оцтовокислі, пропіоновокислі бактерії, багато видів дріжджів і мікроскопічних грибів, до лужнотолерантних – уробактерії, ентеробактерії та ін.

Ацидофіли і алкалофіли, а також – кислототолерантні та лужнотолерантні мікроби розвиваються в таких середовищах, в яких знаходиться значна кількість поживних речовин, а конкуренція збоку іншіх мікроорганізмів відсутня або значно зменшена.

Незважаючи на різне рН в оточуючому середовищі, кислотність цитоплазми у різних фізіологічних груп мікробів розрізняється не так різко.

Група мікробів	Ацидофіли	Нейтрофіли	Алкалофіли
Кислотність цитоплазми (рН і)	6,5	7,5	9,5

Досі ще не з’ясовано, які речовини або механізми забезпечують збереження такого малого інтервалу для рН цитоплазми (6,5-9,5), а також – механізми, які дозволяють вижити крайніи ацидофілам та алкалофілам.

Загибель мікроорганізмів, що належать до нейтрофілів, кислото- або лужнотолерантних мікробів при різких змінах рН пов’язана з такими обставинами:

· зміна рН в кислу сторону підвищує розчинність солей Cu ²⁺, Mo ²⁺, Al ³⁺, Mg ²⁺ і концентрація цих іонів досягає токсичних рівнів для клітини;

· зміна рН в лужну сторону знижує розчинність солей Mg ², Ca ²⁺, Fe²⁺ і тоді клітинам не вистачає необхідних для розвитку макроелементів.

Не можна стверджуватиказати, що мікроби певної морфологічної групи розвиваються тільки при кислому, чи тільки при нейтральному рН. Діапазон рН залежить від належності мікроорганізму до того чи іншого роду.

Вид гриба	Оптимальний інтервал кислотності, од.рН
Р.Mucor	6,0 – 7,2
Р.Trichoderma	3,7 –4,3
Р.Aspergillus	3,7 – 7,8
Р. Sclerotium	6,0-6,5
Р. Fusarium	6,5-7,8

Але певні закономірності можна виділити. Так, більшисть видів грибів, молочнокислі, пропіоновокислі та амілолітичні бактерії найкраще розвиваються у слабокислих середовищах, багато видів бактерій – у нейтральних, а бульбочкові, нітрифікуючі та уролітичні бактеріі – в слаболужних.

По здатності виживати в середовищах з високим вмістом солі чи цукру мікроби також розділяються на декілька груп: негалофіли, галофіли та осмофіли.

Негалофіли		Галофіли		Осмофіли
Помірні	Крайні
Концентрація NаС1 від 0 до 3%.   Е.соℓі та ін.				Концентрація цукру 50-70%. Цвільові гриби, дріжджи
	Концентрація NаС1 від 4 до 20%. Стафілококи, псевдомонади		Концентрація NаС1 від 20 до 35%. Морські мікроби, архебактерії

Дата добавления: 2015-08-20