Загрози національній безпеці держави

Загроза - це можлива небезпека, тобто здатність заподіяти будь-яку шкоду, призвести до будь-якого нещастя.

Стан безпеки визначається характером зовнішніх і внутрішніх загроз.

До зовнішніх загроз належать:

· прагнення деяких держав (коаліцій держав) до встановлення свого воєнно-політичного впливу в окремих регіонах світу та їх схиль­ність до розв'язання конфліктів силовими методами;

· існуючі та потенційні осередки локальних війн і збройних конфлік­тів у безпосередній близькості до кордонів держави;

· можливість підриву стабільності внаслідок порушення режиму не розповсюдження ядерної зброї, міжнародних домовленостей у галу­зі обмежень і скорочення озброєнь, якісного та кількісного нарощу­вання озброєнь іншими державами;

· збереження чи створення у регіонах, суміжних із державою, значних угруповань збройних сил інших держав (коаліцій держав), які пере­вищують їхню оборонну потребу;

· наявність у деяких держав великих арсеналів ядерної та інших видів зброї масового знищення;

· виникнення збройних конфліктів у сусідніх державах, в які може бути втягнута держава;

· порушення прав і свобод людини у сусідніх державах та спровоко­вані ними некеровані міграційні пронеси.

До внутрішніх загроз звичайно відносять:

· деградацію технологічного та промислового потенціалу;

· відсутність стабільних воєнно-економічних зв'язків з іншими дер­жавами;

· неконтрольоване вивезення капіталу та певної стратегічно важливої сировини за межі держави;

· зростання масштабів корупції в органах державної влади, проник­нення в них злочинних елементів, що у свою чергу негативно впли­ває на військову сферу;

· незаконний експорт озброєнь та новітніх технологічних розробок.

Основні можливі загрози національній безпеці держави проявляються у найбільш важливих сферах її життєдіяльності: політичній, економічній, соціальній, військовій, екологічній, науково-технічній, інформаційній.

У політичній сфері:

· посягання на конституційний лад і державний суверенітет;

· втручання у внутрішні справи з боку інших держав;

· наявність сепаратистських тенденцій в окремих реї іонах та у певних політичних сил;

· масові порушення прав громадян у державі та за її межами;

· загострення міжетнічних і міжконфесійних відносин;

· порушення принципу розподілу влади;

· невиконання чи неналежне виконання законних рішень органів державної влади та місцевого самоврядування;

· відсутність ефективних механізмів забезпечення законності, право­порядку, боротьби із злочинністю, особливо її організованими фор­мами. та тероризмом.

В економічній сфері:

· неефективність системи державного регулювання економічних від­носин;

· наявність структурних диспропорцій, монополізму виробників, пе­решкод установленню ринкових відносин;

· невирішеність проблеми ресурсної, фінансової та технологічної за­лежності національної економіки від інших країн;

· економічна ізоляція держави від світової економічної системи;

· неконтрольований відплив за межі держави інтелектуальних, мате­ріальних і фінансових ресурсів;

· криміналізація суспільства, діяльність тіньових структур.

У соціальній сфері:

· низький рівень життя та соціальної захищеності значних верств на­селення, наявність великої кількості громадян працездатного віку, не зайнятих у суспільно корисній діяльності;

· суспільно-політичне протистояння окремих соціальних верств насе­лення або регіонів держави;

· падіння рівня здоров'я населення, незадовільний стан системи його охорони;

· тенденції моральної та духовної деградації у суспільстві;

· неконтрольовані міграційні процеси в країні.

У воєнній сфері:

· посягання на державний суверенітет та територіальну цілісність держави;

· нарощування поблизу кордонів держави угруповань військ та озброєнь, які порушують співвідношення сил, що склалося;

· воєнно-політична нестабільність та конфлікти в сусідніх країнах;

· можливість застосування проти держави ядерної зброї та інших ви­дів зброї масового знищення;

· зниження рівня боєздатності Воєнної організації держави;

· політизація силових структур держави;

· створення та функціонування незаконних збройних формувань.

У екологічній сфері:

· значне антропогенне порушення та техногенна перевантаженість території держави, негативні наслідки екологічних катастроф;

· неефективне використання природних ресурсів, широкомасштабне застосування екологічно шкідливих та недосконалих технологій;

· неконтрольоване ввезення екологічно небезпечних технологій, ре­човин і матеріалів;

· негативні екологічні наслідки оборонної та військової діяльності.

В науково-технологічній сфері:

· невизначеність державної науково-технологічної політики;

· відплив інтелектуального та наукового потенціалу за межі держави;

· науково-технологічне відставання від розвинених країн;

· зниження ріння підготовки висококваліфікованих наукових та інженерно-технічних кадрів.

В інформаційній сфері:

· невиваженість державної політики та відсутність необхідної інфра­структури в інформаційній сфері;

· повільність входження у світовий інформаційний простір, брак

· у міжнародного співтовариства об'єктивного уявлення про державу;

· інформаційна експансія з боку інших держав;

· витік інформації, яка становить державну та іншу, передбачену за­коном. таємницю, а також конфіденційної інформації, то є власніс­тю держави;

· запровадження цензури.

Дата добавления: 2015-08-02