Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Білогрудівська культура

Які допомогли у створенні даного видання | ПЕРЕДМОВА | Зарубинецька і черняхівська культури | Сусіди Русі | Литовсько-Руської держави | Початки козаччини | Народу і наш край | Першій половині XVIII ст. | УМАНЩИНА В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ. | Коліївщина |


Читайте также:
  1. II. Билл Гейтс и культура головоломок
  2. III. ЧЕЛОВЕК И КУЛЬТУРА
  3. IV. НАУКА И КУЛЬТУРА
  4. VI Человек и культура (искусство)
  5. XIV. Светские наука, культура, образование
  6. аки: источники, материальная и духовная культура, общественное устройство.
  7. акские племена на территории К-на. Общественно-политический строй. Хозяйство и культура. 1 страница

 

Три тисячоліття тому, в добу бронзи жили в наших краях племена білогрудівської культури. Залишки поселень цієї доби знайдено біля села Піківець в Білогрудівському лісі. Археологічну культуру назвали білогрудівською від назви лісу, де вперше її виявлено. Знайдені поселення являли собою курганоподібні підвищення із попелу (золи) та побутових решток – уламків посуду, кісток тварин, виробів з кременю, тому їх називають зольниками. О.Тереножкін у своїй праці «Поселення білогрудівського типу біля Умані» вважає зольники залишками поселень, інші дослідники припускають, що це останки культових споруд, оскільки у цих племен був культ вогню. Можливо, вони золу зсипали в одне місце, яке вважалося священним.

Населення займалося землеробством, скотарством, мисливством, вирощували пшеницю, жито, ячмінь, просо, розводили худобу. Жили вони в невеликих поселеннях, хати робили з глини й дерева, піч з черінню і глиняним склепінням ставили посередині хати. Будинки будували одноповерхові, хоч є припущення, що були і двоповерхові.

Для білогрудівської культури характерні неукріплені поселення біля водойм. Краще зольники вивчені у таких селах Уманського району як Собківка, Краснопілка, Кочержинці, Ятранівка. Залишки поселень цієї культури знайдено і на території села Городниця.

В одному із зольників у Білогрудівському лісі було знайдено великі крем’яні вкладиші до серпів, кам’яне долото, уламок шліфованої сокири, кістяне шило, велику кількість черепків глиняного посуду, кам’яні зернотерки, сокири.

У 1949 році розкопки зольників проводилися поблизу с. Краснопілка, де було знайдено багато уламків горщиків, мисок, а кісток домашніх тварин було небагато. Це може свідчити про переважно землеробський характер господарської діяльності населення білогрудівської культури.

Пізніше у 1951–1953 роках археологами С. С. Березанською та Г. Т. Тітенко, досліджувалися зольники і поселення біля с. Собківка. там знайдено уламки різних видів посуду, у тому числі блюд і черпаків, крем’яні знаряддя праці, а кісток тварин знову знайдено мало. Металевих виробів під час розкопок знаходили небагато. Це в основному бронзові прикраси, зброя та знаряддя праці. Про бронзоливарне виробництво свідчать знайдені у зольниках бронзоливарні форми для відливу ножів, браслетів, кельтів. Тільки біля Краснопілки було знайдено шматок залізного шлаку, який очевидно добутий з болотної руди. Це одиничний факт, але він дає змогу припустити, що племена білогрудівської культури могли трансформуватися у племена раннього залізного віку.


Дата добавления: 2015-08-02; просмотров: 227 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Трипільська культура| Скіфсько-сарматський період

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)