Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тема 20. Основні риси аграрного права зару-біжних країн.

Тема 7. Оплата праці та розподіл прибутків в сільськогосподарських підприємствах. | Тема 8. Правове регулювання відносин у соціальній сфері сільськогосподарського виробництва. | Тема 9. Договірні відносини в сільському господарстві. | Тема 11. Громадяни як суб’єкти аграрних правовідносин. | Тема12. Органи управління сільськогос-подарськими підприємствами кооперативного та державного типу. | Подарських кооперативів. | ТЕМА14. Правове становище селянського (фермерського) господарства. | ТЕМА15. Правове становище особистого селянського господарства. | ТЕМА16. Правовий режим земель сільськогос-подарського призначення. | ТЕМА 18. Організаційно-правове забезпечення раціонального використання земель сільськогос-подарського призначення. |


Читайте также:
  1. II. ПРАВА И ОБЯЗАННОСТИ ОРГАНИЗАТОРОВ
  2. II. Права и обязанности проживающих в студенческом общежитии
  3. II.Обязанности и права студентов в период прохождения преддипломной практики.
  4. III. Основні суперечності розподілу і перерозподілу земель.
  5. III. Права и обязанности руководителей практики.
  6. III. Права и обязанности сторон
  7. V Права и обязанности органов студенческого самоуправления.

Які поняття і структура аграрного права зарубіжних країн?

Як самостійна галузь права, науки іучбової дисципліни аграрне право існує в багатьох зарубіжних країнах.

Аграрне право зарубіжних країн розподіляється на публічне і приватне. До приватного відносяться норми права, які визначають право приватної власності на землю і інші засоби виробництва, правовий статус сільськогосподарських підприємств – фізичних і юридичних осіб, правові відносини сільськогосподарських підприємств з іншими підприємницькими структурами.

Форми публічного аграрного права регулюють суспільні (публічні) відносини по державному впливу на відносини, які складаються в агропромисловому комплексі, по його фвнансуванню і кредитуванню із коштів державного бюджету, державній участі в розвитку інфраструктури АПК, державній організації науково-дослідних робіт зв”язаних з проблемами розвитку аграрного сектора економіки і т.ін. По мірі зросту державного впливу на аграрну еконорміку зростає значення і місце цієї частини зарубіжного аграрного права.

Які особивості систематизації та кодифікації аграрного законодавства в США, Англії, Франції та інших країнах?

Питання систематизації та кодифікації аграрного права та законодавства в зарубіжних країнах вирішується не однаково.

В Німеччині, Італії, Великобританії, Японії, Австрії інститут аграрного права – це сукупність окремих інститутів цивільного, трудового, адміністративного, торгового, судового права або зовсім нові інститути, що також регулюють новітні організаційні та технологічні процеси у сільському господарстві.

Аграрне законодавство у Франції подано сільськогосподарським кодексом, який регулює правовий режим земель (консолідація, меліорація земельних ділянок), водні джерела, сільськогосподарське виробництво, мисливство і рибальство, функціонування об”єднань у сільськомиу господарстві, а також правовий режим сільськогосподарського кредитування, сільськогосподарські оренди, праці та соціального забезпечення, професійної підготовки, організацію та діяльність державних служб.

Аграрні кодекси діють у Мексиці, Уругваї, Аргентині та деяких інших країнах. Там, де сільськогосподарське законодавство не кодифіковано, існують досить розвинуті форми інкорпорації цієї галузі законодавства як-от у США та Італії). Закони США регулюють питання сільськогосподарської власності, оренди землі, правового режиму використання державних земель лісів, вод, кредитування, виробництва і збуту сільськогосподарської продукції (у тому числі й експерту), договірних відносин фермерів, розвитку сільськогосподарської інфраструктури тощо.

У Великобританії частіше використовується термін “сільськогосподарське право” і регулює воно головним чином право землеволодіння та землекористування. Єдина сільськогосподарська політика країн Європейського Союзу, підвищена увага до захисту навколишнього середовища обсягу законодавства щодо використання сільськогосподарських земель, а також на впровадження ефективного контролю за виробленою продукцією (особливо -–молочних продуктів). До сфери сільськогосподарського права цієї країни також належать питання квот на продукцію, планування використання земель та їх охорона. Центральне місце посідають проблеми сільськогосподарського володіння землею, що знайшли відображення в Акті про сільськогосподарське землеволодіння 1986 р. зі змінами, внесеними у 1990 р. Крім того, діють декілька сільськогосподарських актів, акти про сільськогосподарський маркетинг та Акт про сільськогосподарський маркетинг та Акт про сільськогосподарську ренту.

Слід також зазначити, що англо-американське аграрне право включає велику кількість судових прецедентів.

Для аграрного законодавства країн Центральної і Східної Європи, а також СНД характерні істотні зміни, зумовлені політико-економічними перетвореннями, наслідки чого стало прийняття спеціальних нормативних актів щодо стратегії проведення аграрної реформи, вдосконалення форм власності, порядку та способів приватизації, земельних відносин, нових форм підприємництва в сільському господарстві тощо.

 


 

 


Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 142 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ТЕМА19. Захистправ сільського сподар-ських товаровиробників.| Темы и аргументы.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)