Читайте также:
|
Як могло прійти до тої всемірної катастрофи? - питаются люди нині і будут питатись многі грядущі поколіня. Визвали єї — принято відповідати — многі політичні і економічні причини і суперечности інтересів поодиноких держав і народів, причім до політичних зачисляются національні, общественні (суспільні), расові і культурні в широкім смислі слова, і они над економічними все мали і мают верх.
Німецкій імперіялізм (великодержавність), відомий під німецкою назвою „Дранґ нах Остен”, натиск, напор на Восток (Всхід), через союзну Австро-Угрію, на Балкани, Константинополь, Малу Азію, до нафтяного Багдада, хоть внішнє (на зверх) був економічного свойства, бо мав за ціль добувати сирі матеріяли для німецкоі промишленности, визивався і диктувався німецкими політичними інтересами: німецкою жаждою заволодіти славянским міром, запрячи народи Востока в своє німецке ярмо, змусити їх стати лиш підстілкою-навозом для насадженя там німецкої культури і власти. Таж Германія (Німечина) і так мала многі і просторні колонії на океанских островах і в поодиноких частях світа, добувала із них много всякого сиря (сирих продуктів) і, во всякім случаю, тісно їй не було. Но она перла на Восток, щоби — як німці співают в своїй-національній пісні — „Дайтшлянд, Дайтшлянд ібер аллєс, ібер аллес ін дер Вельт” (Німечина понад всіх і все на світі) — заволодіти міром, і з тою цілю і ідеєю она кинулась воювати з цілим світом.
Но славянскі народи на всході і полудни боронили своєї свободи і державної независимости, а держави Запада (Франція, Англія, Бельгія, Італія і др.) чули себе загроженними германскою перевагою, і в результаті, одні і другі обединились против „центральних держав” (Австро-Угрія і Германія) для воєнної схватки.
Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 41 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| ПРИЛОЖЕНИЕ | | | ВЕСНА НАРОДІВ” 1848 г. |