Читайте также:
|
Виникнення електрорушійної сили в діелектриках та напівпровідниках при їх деформації є достатньо вивченим і має широке застосування. Наприклад, прямий і обернений п’єзоелектричний ефект використовується у багатьох побутових (запальнички, мікрофони), військових (контактні детонатори), наукових та інших приладах. Натомість для металів таке явище довгий час вважалось неможливим, і навіть зараз є практично недослідженим.
Не зважаючи на те, що електропластична деформація (ЕПД) – використання імпульсної дії струму високої густини і малої частоти для суттєвого полегшення пластичної деформації (ПД) металів – знайшла широке застосування в промисловості, керуючий механізм цього явища досі не визначений. Для пояснення даного механізму і, відповідно, можливості покращити ефекти від використання ЕПД, нами вивчається зворотний електропластичний ефект, який полягає у виникненні різниці потенціалів на кінцях металевого зразка, який зазнає ПД (а саме розтягу або стиснення) з дуже високою швидкістю.
Так як пластична деформація пояснюється виникненням і рухом дислокацій, а дислокація, як відомо, має ефективний заряд (за рахунок різної електронної густини в області підвищеної напруженості кристалу (на екстра площині) та зниженої («під» нею)), то природно припустити, що за виникнення різниці потенціалів «відповідальні» саме вони. Дана теорія підтверджується результатами експериментів і корелює з теорією електронного вітру для теорії ЕПД.
Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 37 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАНУ | | | Результати та їх обговорення. |