Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Сільська поселенська мережа як об'єкт аграрно-правового регулювання.

С/г продукції на світових аграрних ринках. | Договірне регулювання відносин у сфері матеріально-технічною забезпечення суб'єктам господарської діяльності у с/г. | Договірне регулювання відносин у сфері виробничо-технічного обслуговування суб'єктів господарювання у сільському господарстві. | Договірне регулювання відносин у сфері кредитування суб'єктів господарської діяльності у сільському господарстві. | Договірне регулювання відносин у сфері страхування виробництва і реалізації с/г продукції суб'єктами аграрного підприємництва. | С/г продукції. | Договірне регулювання відносин у сфері використання науково-технічної продукції у сільському господарстві. | Правове регулювання ПДВ в сільському господарстві. | Правове регулювання збору на розвиток садівництва та хмелярства. | Правові засади сплати внесків на загальнообов'язкове соц.. страхування в с/г України. |


(Два питання в одному!)

Поняття соціального розвитку

Аграрне право як самостійна галузь права регулює сусріль-ні відносини, що виникають між субєктами права у процесі здійснення державної соціальної політики, спрямованої на формування повноцінного життєвого середовища, забезпе-чення економічних і соціальних інтересів сільського населення, комплексний розвиток сільських територій, збереження сільської поселенської мережі, розвиток обєктів соціальної інфраструктури, сучасних систем звязку та інформатики,транспорту, житлово-комунального та водного господарства,шляхового будівництва. Розвиток соціальної сфери села є одним з основних напрямів соціальної політики держави і залежить від наслідків здійснення аграрної і земельної реформи в Україні.

Реформування аграрних і земельних відносин на ринкових засадах, приватизація підприємств АПК, реструктуризація недержавних сільськогосподарських підприємств на основі паювання земель, погіршення фінансового стану та зниження платоспроможності сільськогосподарських і агропромис-лових товаровиробників, недосконалість кредитно-фінансо-вої системи, демографічна криза здійснення соціальних перетворень на селі в нових умовах, суттєво змінюють зміст і характер суспільних відносин у соціальній сфері села, які потребують правової регламентації. Основні напрями, стратегічні цілі та завдання державної соціальної політики в Україні визначені в Указі Президента Правове забезпечення соціального розвитку села України "Про основні напрями соціальної політики на 1997-2000 роки" від 18 жовтня 1997 р., а також в Указі ПрезидентаУкраїни "Про основні напрями розвитку агропромисловогокомплексу України" від 29 квітня 1998 року. Вказані нормативні акти визначають коло організаційно-правових заходів щодо здійснення соціальних перетворень на селі, а саме:

- зміна соціально-демографічної ситуації у сільській місцевості;

- здійснення протекціоністської політики щодо поселень, які занепадають;

- переорієнтація державної міграційної політики від загальної підтримки переселенців у сільську місцевість до стимулювання міграції з метою сприяння зростанню сільсько-

господарського виробництва, поліпшення обслуговуваншЦсільського населення; |

- формування повноцінного життєвого середовища на Селі через стимулювання всіх форм житлового будівництва, розвиток матеріальної бази закладів соціально-культурного призначення; - комплексне облаштування сільських населених пунктів,

поліпшення їх планування й забудови; - фінансування розвитку соціальної сфери села;

- залучення безробітних та незайнятих громадян і вивіль-нюваних працівників до виконання оплачуваних громадськихробіт; - розробка регіональних і районних програм "Власний дім" та створення фондів підтримки індивідуального житлового будівництва на селі; - забезпечення функціонування у сільській місцевості мережі медичних амбулаторій, фельдшерських і акушерських пунктів; - сприяння першочерговій передачі обєктів соціальної інфраструктури, птахофабрик, спеціалізованих підприємств з виробництва тваринницької продукції, інших підприємств АПК до комунальної власності; - створення у селах госпрозрахункових підрозділів з утримання обєктів невиробничої сфери та надання житлово-комунальних послуг тощо.

Юридично забезпечити реалізацію визначених органами влади й управління України організаційно-економічних напрямів земельної реформи і соціального розвитку села покликані закони та інші нормативно-правові акти. Одним із перших актів законодавчого органу став Закон "Про пріоритетність соц. розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України".

Сукупність правопих норм, які регулюють суспільні відно-сини у соціальній сфері села, складають правовий інститут соціального розвитку села в системі аграрного права України. Аналіз норм чинного законодавства України дозволяє визначити основні засади, на яких здійснюється правове забезпечення розвитку соціальної сфери села, а саме:- гарантованість реалізації субєктами аграрного підприємництва і громадянами конституційних прав на формування повноцінного життєвого середовища у сільській місцевості; - пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу;

- державна підтримка пріоритетного розвитку соціальноїсфери села через систему організаційних, фінансових, матеріальних, правових та інших заходів;

- недопустимість зміни профілю діяльності і цільового призначення обєктів соціальної сфери села у процесі при-ватизації;

- законність.

КУ закріплює широке коло соціально-економічних прав, які можуть бути реалізовані субєктами аграрного права з метою створення належних умов соціального розвитку села. Відповідно до ст. 13 КУ, держава забезпечує захист прав усіх субєктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Чинне законодавство України вживає такі поняття, як "соціальний розвиток села", "соціальна сфера села", "обєкти соціальної сфери села", однак не визначає цих понять як самостійних правових категорій. З правової точки зору ці поняття необхідно розуміти як коло суспільних відносин, що

виникають у процесі реалізації юридичними та фізичними особами соціально-економічних прав, державної підтримки пріоритету соціальних перетворень у сільській місцевості і врегульовані нормами права.

Правове регулювання соціального розвитку села необхідно розмежовувати з поняттям "правове забезпечення соціально-Правове забезпечення соціального розвитку села соц..захисту", оскільки право на соціальний захист включає всебе право на забезпечення громадян у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника,безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Право на соціальний захист є складовою частиною гарантованого Конституцією України права на соціальний розвиток села.

Аналіз норм чинного законодавства України дозволяє зробити висновок про те, що соціальна сфера села є самостійним обєктом правового регулювання і її слід розглядати через призму правового режиму обєктів, за наявності яких і створюються належні соціальні умови на селі.


Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 135 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Правові засади списання та реструктуризації боргів с/г підприємств.| Юридична природа соціального розвитку села.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)