Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Консервативне лікування тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок

Клінічні прояви гострого тромбофлебіту п\ш вен нижніх кінцівок | Дифдіагностика тромбофлебіту підшкірних вен нижніх кінцівок і бешихи, лімфангіту. | Лікування післяін’єкційного тромбофлебіту вен верхніх кінцівок | Покази та протипокази до оперативного лікування гострого тромбофлебіту п/ш вен н/к. Техніка операцій | Клінічні прояви тромбозу вен гомілок | Клінічні прояви ілеофеморального тромбозу | Клінічна характеристика білої флегмазії. Диференційна діагностика білої флегмазії і емболії стегнової артерії | Клінічна характеристика синьої флегмазіЇ. | Клініка тромбозу нижньої порожнистої вени | Етіологія, клінічна характеристика і лікування с-му Педжета-Шретера |


Читайте также:
  1. A. Моторні функції верхніх кінцівок
  2. Алгоритм лікування ДН
  3. Визначення, клінічна характеристика та методи хірургічного лікування синдрому Леріша
  4. Вірусні дерматози. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
  5. Дерматити. Токсидермії.. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
  6. Дерматофітії Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
  7. Дифдіагностика тромбофлебіту підшкірних вен нижніх кінцівок і бешихи, лімфангіту.

Методи консервативного лiкування.
Лiкування тромбозу будь-якої локалiзацiї й тяжкостi перебiгу починають iз консервативної терапiї. Засоби такого характеру терапiї можна подiлити на пасивнi й активнi. Лiжковий режим повинен тривати 7-8 дiб. Саме така тривалiсть часу необхiдна для фiксацiї тромбу до судинної стiнки i зменшення ризику утворення емболiв. Тому вiд 7 до 14 доби призначають активний лiжковий режим. Спочатку призначають антикоагулянтну терапiю, основним засобом якої треба вважати гепарин, фраксипарин. Гепарин застосовують пiдшкiрно або внутрiшньовенно по 5000-1000 од., (1,0-2,0 мл) через кожнi 4-6-8 годин протягом 7-21 днiв. За 2-3 доби до вiдмiни антикоагулянтiв прямої дiї призначають антикоагулянти непрямої дiї (пелентан, неодикумарин, синкумар та iншi). Дозу непрямих антикоагулянтiв пiдбирають iндивiдуально пiд контролем протромбiнового iндекса.
Для покращання реологiчних властивостей кровi використовують реополiглюкiн, полiглюкiн, реоглюман, а з метою активiзацiї мiкроциркуляцiї тканин - нiкотинову кислоту, трентал. Таким хворим доцiльно також призначати препарати протизапальної дiї (бутадiон, реопiрин, пiробутал, вобензим та iн.).
Активнi методи консервативного лiкування нацiленi на проведення фiбринолiтичної терапiї, що буває найефективнiшою в першi 4-5 днiв вiд початку захворювання. Iз цiєю метою застосовують пробну дозу стрептокiнази - 250000-750000 ОД, яку вводять протягом 20-30 хвилин i в наступнi 3-4 доби - по 100000 ОД/год - доза пiдтримки. Для попередження кровотечi внутрiшньовенно вводять 300 000 од. трасилолу. Як безпосереднього активатора плазмiногену ефективним може бути застосування урокiнази. Початкова й оптимальна її доза - 50000-100000 IО, пiдтримуюча - 40000 IО/год.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 45 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Лiкування| Шляхи запобігання ТЕЛА при хірургічному лікуванні ілеофеморального тромбозу

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)