Заг. Огляд укр. Муз. Культури XX ст.

У перші два десятиліття XX ст. ос­таточно завершився важливий етап розвитку укр. муз. куль­тури, що увійшов в історію під знаком становлення професіоналізму в усіх сферах муз. творчості, виконав­ства, освіти, науки. Було сформовано нац. композиторську школу, фундатором якої став М. Лисенко. Подальшому розвитку сприяла твор­чість плеяди його сучасників - композиторів-професіоналів і митців-патріотів. «Радісно усвідомлювати, що в нас шанують дорогоцінні традиції, що, за словами поета, «бринять струни Лисенка живії» в операх і піснях, гімнах і хорах його учнів і послідовників - тих, хто своїми тво­рами продовжує титанічну роботу батька укр. музики», - писав композитор Л. Ревуцький. У першій чверті XX ст., у буревії війни й рево­люції укр. муз. культура зазнала багатьох утрат, зокрема впро­довж 1921-1922 pp. пішли з життя троє її лідерів - К. Стеценко, Я. Сте­повий і М. Леонтович, творчість яких стала значним внеском у скарбницю вітчизняної музики.

Характерна ознака укр. ренесансу 20-30-х рр. - масовість культ.-осв. руху, активне розгортання концертно-виконавської практики, творчої, фольклористичної і видавничої діяльності. З цього періоду тенденція до утвердження муз. професіоналізму в творчості, виконавстві й освіті почала поширюватися з традиційних культ.-муз., центрів - Києва, Львова, Одеси і Харкова - до віддалених регіонів Ук­раїни. Було здійснено низку заходів,і організації муз. життя, від­крито та реорганізовано вищі й серед­ні муз. навч. заклади, створе­но виконавські колективи держ. ріння: хор. капелу «Думка», Держ. укр. нар. хор, Держ. симф. оркестр, фі­лармонію. Значну роботу проводило Муз. товариство ім. М. Леонтовича, яке відіграло провідну роль у кон­солідації муз. сил країни, а та­кож інші творчі об'єднання митців. І іон и допомагали становленню орке­стрів, ансамблів, капел, муз.-просвітн. осередків, підтриму­вали пошуки талановитих мол. митців. В Україні діяли театри опери та балету в Одесі, Києві, Львові.

Масол

Дата добавления: 2015-07-25