Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Освіта і книговидання. Києво-Могилянська академія

МУЗИЧНА ТА ТЕАТРАЛЬНА КУЛЬТУРА | УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА В XVII—XVIII СТ. | Українська культура XVIII ст. | Книгодрукування | Персоналії | Література та усна народна творчість | Персоналії | Архітектура та живопис | Зі спогадів сучасників про дзвіницю | ЛЕКЦІЯ 18. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ НА УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII — XVIII ст. |


Читайте также:
  1. АКАДЕМІЯ ҐЕЙТЕНА 1 страница
  2. АКАДЕМІЯ ҐЕЙТЕНА 2 страница
  3. АКАДЕМІЯ ҐЕЙТЕНА 3 страница
  4. АКАДЕМІЯ ҐЕЙТЕНА 4 страница
  5. АКАДЕМІЯ ҐЕЙТЕНА 5 страница
  6. АКАДЕМІЯ ҐЕЙТЕНА 6 страница
  7. АКАДЕМІЯ ҐЕЙТЕНА 7 страница

Освіта в Україні у другій половині 17 - першій половині 18 ст. залишалася на до­волі високому рівні. Нижчою ланкою в си­стемі освіти були початкові школи. їх кіль­кість протягом 18 ст. невпинно зростала. Так, у Слобідській Україні в 1732 р. було 129 шкіл, а в семи з десяти полків Геть­манщини діяло 866 шкіл. Здібні та охочі до науки діти мали змогу продовжити освіту в колегіумах, які створювалися за зразком Києво-Могилянської академії. До першої половини 18 ст. на землях Лівобережної Гетьманщини й Слобожанщини діяли ко­легіуми - Чернігівський (1700 p.), Харківсь­кий (1726 р.) та Переяславський (1738 p.). За тих часів українські колегіуми були всестановими: у них навчалися не лише діти священиків, козацької старшини і шляхтичів, а й вихідці із селян і міщан. Кількість студентів у колегіумах була знач­ною: приміром, у Чернігові щороку навча­лися 700-800 осіб.

Вищим навчальним закладом в Україні, головним осередком науки й мистецтва про­тягом другої половини 17 - першої половини 18 ст. залишалася Києво-Могилянська академія. Вдячна пам'ять про фундатора закріпилася в назві колегії, яку ще за життя митрополита почали називати Києво-Могилянською. Що ж до статусу академії, то саме так сприймали новостворений заклад сучасники. Хоч з формального погляду ака­демією його було визнано 1658 р. в Гадяцькому договорі. Підтримка гетьмана Івана Мазепи сприяла розквітові цього навчаль­ного закладу: до 1709 р. в ньому навчалося до 2 тис. студентів із різних регіонів Украї­ни, а також із Білорусі, Росії, Молдови, пів­деннослов'янських країн. Розвиток освіти перебував у безпосередньому зв'язку з кни­говиданням. Найбільшим видавничим цен­тром залишалася друкарня Києво-Печер­ської лаври. Чимало книжкової продукції виходило й у Чернігівській друкарні. Діяли друкарні також у Львові, Луцьку, Кременці, Уневі, Почаєві. Крім богослужбових кни­жок, видавалися твори тогочасних україн­ських письменників, підручники. Книжки друкувалися українською, церковносло­в'янською, латинською, польською мовами.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 91 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Особливості розвитку культури| Література

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)