Встановлення шахтного направлення

А) б)

У системі керування автоматичним ключем повинна бути передбачена можливість повного його відключення від систем живлення, а також блокування з метою запобігання випадковому включенню.

Пневматичні клини ротора призначені (рис.3.7) для утримання бурильних труб при СПО і обсадних труб при спуску їх в свердловину. При роботі з автоматичним елеватором економиться час на СПО, а також полегшується праця помічника бурильника.

ПКР зблокований з приводом ротора так, що при піднятих клинах включити ротор не можна.

1- траверза; 2- клини; 3- важель; 4- вкладиші стола; 5- втулка; 6 - стійка;7- плашка; 8 - кільцева рама; 9 – ролик; 10- вилкоподібний важіль; 11- пневмоциліндр; 12- станина; 13- центратор Рисунок 3.7 – Пневматичні клини ротора

2.2. Центрування вежі

Для успішного ведення робіт по проводці свердловини (попередження викривлення свердловини, збереження різьбових з'єднань бурильних труб і т. п.) велике значення має відцентрованість вежі. Після оснащення талевої системи приступають до центрування вежі.

Вежу центрують наступним чином. До бурового гака при допомозі елеватора підвішують турбобур або обважнену бурильну трубу і перевіряють чи цей підвішаний вантаж знаходиться точно над отвором стола ротора. Допускається відхилення до 50мм.

Баштові вежі центрують домкратами при послаблених відтяжках. Потрібну ногу припіднімають домкратом і підставляють під неї металеві підкладки по розмірах і формі опорної плити, потім ноги вежі прикріплюють разом з підкладками до основи. Домкрати встановлюють під приварені до ніг вежі спеціальні полиці. Центрувати вежу відтяжками забороняється.

А – подібні вежі в одній площині центруються підкосами або порталами, а в другій площині підніманням відповідної ноги за допомогою домкрата. Під опорний шарнір ставлять домкрат, припіднімають, ставлять підкладку з обов’язковим її кріпленням.

Вежі центрують тільки в денний час.

Коли свердловина поглиблена на 40—50 м, рекомендується ще раз перевірити центрування вежі.

В процесі буріння свердловини технічний стан вежі перевіряє буровий майстер і механік один раз у два місяці.

При цьому перевіряється:

· відцентрованість вежі;

· надійність кріплення рами кронблоку до підкронблочних балок;

· всі з’єднання;

· кріплення відтяжок до якорів;

· стан маршевих драбин, перил, балконів.

Крім цього технічний стан вежі перевіряється:

· після сильного вітру;

· перед спуском обсадних колон;

· перед і після перетягування;

· перед і після проведення ловильних робіт;

· після закінчення робіт пов’язаних з ліквідацією нафтогазоводопроявів (НГВП).

На підприємствах повинні бути створені також бригади для перевірки стану веж (БОБВ). Ця бригада перевіряє вежу раз на рік. Вежа також перевіряється на статичну міцність при допомозі гідравлічного домкрата.

Встановлення шахтного направлення

Будівництво свердловини часто починають з установки шахтного направлення, яке запобігає обвалюванню гірських порід і розмиву устя свердловини буровим розчином при забурюванні свердловини та направляє буровий розчин в жолобну систему.

Якщо буріння свердловини повинно починатися в стійких породах, то шахтне направлення встановлюють в процесі робіт по споруді вежі.

Для цього копають шахту завглибшки 1,0—1,5м і перетином 2x2м, в якій встановлюють направлення з труби (рис. 3.8). Центр направлення повинен співпадати з центром вежі по нижній її рамі. Для того можна орієнтуватися по столу ротора, а при його відсутності – по балках на яких повинен встановлюватися ротор, та середині барабана лебідки (співпадає з віссю свердловини).

Крім того, направлення повинно бути вивірене на вертикальність за допомогою виска. Після установки направлення шахту засипають битим каменем і заливають цементним розчином.

У тих випадках, коли з поверхні залягають нестійкі породи, бурять під направлення за допомогою ротора до глибини 15—50 м. Після цього в пробурену свердловину спускають направлення з труб, центрують його і заливають простір між стінками свердловини і направленням цементом. Верхній кінець направлення встановлюють під ротор, та приварюють зливний патрубок, по якому буровий розчин, витікаючий з свердловини, прямує в циркуляційну систему.

В багатьох випадках шахтне направлення може зовсім не встановлюватись. В такому випадку під буровою в шахту встановлюють шламовий насос із під’єднаним старим буровим шлангом для відкачування бурового розчину в жолобну систему під час буріння.

1- зливний патрубок; 2- шахтове направлення (труба); 3- цементний розчин Рисунок 3.8 – Схема встановлення шахтового направлення

Центр ротора повинен строго співпадати з центром вежі і центром направлення. Необхідно, щоб ротор був встановлений горизонтально (перевіряється рівнеміром), а роторний вал — паралельно трансмісійному валу лебідки. Крім того, необхідно, щоб ланцюгове колесо на роторному валу і ланцюгове колесо на трансмісійному валу лебідки для передачі обертання ротору були розташовані в одній вертикальній площині, інакше ланцюг часто зіскакуватиме і рватиметься. Встановлений на місце ротор надійно зміцнюється і обшивається дошками.

---

Дата добавления: 2015-07-25