Тема 4. Суб'єктивні ознаки складу злочину.

ДФН – 6 години, ЗФН – 10 годин.

План.

1. Поняття й ознаки суб'єкта злочину.
2. Суб'єктивна сторона складу злочину, поняття і значення.
3. Вина та її форми.
4. Факультативні ознаки суб'єктивної сторони злочину.

Рекомендована література:

1. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131.
2. Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: 1973-2010. / Гуторова Н.О., Житний О.О. - Х.: «Одисей» 2011.
3. Кримінальний кодекс України: наук.-практ. Комент. / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін..; за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Вид. 4-те, допов. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – 1208 с.
4. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін..; за ред.. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – 456 с.
5. Бурдін, В. М. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені в стані сп’яніння / В. М. Бурдін. - К.: Атіка, 2005. - 160 с.
6. Зайцев, О. В. Обмеження осудності у кримінальному праві України / О. В. Зайцев. - X.: Майдан, 2007. - 240 с.
7. Ломако, В. А. Осудність та неосудність за кримінальним правом України: конспект лекції / В. А. Ломако. - X.: Укр. юрид. акад., 1993. - 23 с.
8. Борисов, В. І. Необережність та її види: текст лекції / В. I. Борисов. - X.: Юрид. ін-т, 1991.-21 с.
9. Бурдін, В. М. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені в стані силь­ного душевного хвилювання / В. М. Бурдін. - Львів: ПАІС, 2006. - 200 с.
10. Коржанський, М. И. Презумпція невинуватості і презумпція вини / М. Й. Коржанський. - К.: Атіка, 2004. -216 с.
11. Ломако, В.А. Зміст умислу і його види: текст лекції/ В.А. Лома­ко.- X.: Юрид. ін-т, 1991. -15 с.

Методичні рекомендації:

Поняття суб’єкта злочину, тобто особи, яка підлягає кримінальній відповідальності. Обов’язкові ознаки суб’єкта злочину відповідно до ч.1 ст.18 КК.

Дискусія відносно визнання юридичних осіб, а також держави суб’єктами окремих злочинів.

Спеціальний суб’єкт злочину. Ч.2 ст.18 КК стосовно ознак спеціального суб’єкту злочину.

Осудність як обов’язкова ознака суб’єкта злочину. Формула осудності (ч.1 ст.19 КК). Поняття неосудності за кримінальним правом. Формула неосудності за Кримінальним кодексом України (ч.2 ст.19 КК). Критерії неосудності: медичний (біологічний) та юридичний (психологічний). Ознаки медичного критерію неосудності: хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад душевної діяльності, недоумство, інший хворобливий стан психіки. Значення медичного критерію для визнання особи неосудною. Ознаки юридичного критерію неосудності. Характеристика інтелектуальної та вольової ознак юридичного критерію неосудності та їх співвідношення. Співвідношення юридичного та медичного критеріїв неосудності. Наслідки визнання особи неосудною.

Положення ч.3 ст.19 стосовно особи, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.

Поняття, критерії та наслідки визнання особи обмежено осудною (ст.20 КК). Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин (ст.21 КК).

Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність (ст.22 КК). Загальний та знижений вік кримінальної відповідальності. Критерії встановлення в законі зниженого віку кримінальної відповідальності.

Поняття та ознаки суб'єктивної сторони злочину. Ознаки складу злочину, які характеризують суб’єктивну сторону. Поділ ознак суб’єк­тивної сторони загального складу злочину на обов'язкові та факультативні. Значення суб’єктивної сторони злочину.

По­няття та форми вини згідно зі ст.23 КК. Зміст, сутність та ступінь вини. Неприпустимість об'єктивного став­лення. Співвідношення вини та винності.

Умисел і його види (ч.1 ст.24 КК). Поняття прямого умислу (ч.2 ст.24 КК). Інтелектуальні ознаки та вольова ознака прямого умислу. Поняття непрямого умислу (ч.3 ст.24 КК). Інтелектуальні ознаки та вольова ознака непрямого умислу. Відмінність непрямого умислу від прямого. Спеціальні види умислу, їх характеристика і значення.

Необережність та її види (ч.1 ст.25 КК). Злочинна самовпевненість, її інтелектуальна та вольова ознаки (ч.2 ст.25 КК). Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу. Злочинна недбалість, її інтелектуальна та вольова ознаки (ч.3 ст.25 КК). Випадок (казус) як невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків; його відміна від злочинної недбалості. Змішана (подвійна, складна) форма вини та її значення для кваліфікації злочину.

Факультативні ознаки суб'єктивної сторони злочину. Мотив і мета як факультативні ознаки суб'єктивної сто­рони складу злочину. Значення мотиву і мети та їх вплив на кримінальну відповідальність і покарання. Помилка, її поняття та види. Юри­дична помилка, її види і вплив на кримінальну відповідальність. Фактична помилка, її види і вплив на кримінальну відповідальність. Випадки, які приєднуються до помилок: помилка щодо особи потерпілого; відхилення дії чи удару.

Завдання для самоконтролю:

1. Суб’єктом злочину визнається:

А) особа потерпіла від злочину;

Б) фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з я кого відповідно до КК України може наставати кримінальна відповідальність;

В) підприємство, установа чи організація, незалежно від форми власності, що вчинило злочин, передбачений КК України.

1. Визнання особи неосудною означає:

А) що особа під час учинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК України, не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки;

Б) що особа під час учинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК України, не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок малолітства;

В) що особа під час учинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК України, не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок тяжкого захворювання (наприклад: рак, туберкульоз, гепатит та ін.), не пов’язаного з психічними розладами.

1. Обов’язковими ознаками суб’єктивної сторони злочину є:

А) вина, мотив, мета;

Б) вина;

В) мотив, мета;

1. В парку культури та відпочинку було затримано Вуса, який в ресторані затіяв сварку, лаявся, побив посуд. Потім Вус розбив дзеркало, перекинув кілька стільців. При наближенні працівників міліції Вус намагався втекти, але його було затримано. Доставлений у відділ міліції Вус заявив, що був п’яний і нічого не пам’ятає. Медичним освідченням було встановлено, що Вус перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння.

Як за діючим законодавством вирішується питання про відповідальність за злочин, вчинений у стані сп’яніння? Чи виключає стан сильного сп’яніння осудність особи? Як обґрунтовується в теорії питання кримінальної відповідальності за злочини, вчинені в стані фізіологічного сп’яніння? Чи підлягає Вус кримінальній відповідальності

1. Підприємець Туманов, який мав 5-ти річний стаж водія, поспішаючи на ділову зустріч, на відкритій ділянці шосе перевищив швидкість і, коли на дорогу зненацька вибігла 10-ти річна Ліда Ісаєва, не встиг загальмувати і збив її. В результаті удару дитину було відкинуто на 5 метрів у сторону і при падінні вона отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Визначте суб’єктивну сторону вчиненого Тумановим діяння. Яким в цілому є вчинений ним злочин: умисним чи необережним?

Дата добавления: 2015-07-25